у формі надходить до камери пропарки, де протягом 6-8 годин відбувається термоволога обробка, а далі - застигання виробу.
До допоміжних цехів заводу належать інші ланки, без яких виробничий процес є неможливим. Це, зокрема, лабораторія, де відбувається контроль за вхідною сировиною і відповідністю її якості до встановлених норм, контроль за випуском залізобетонних та бетонних виробів, а також – сартировка основної продукції. Котельня забезпечує підприємство теплоенергією – паром для пропарки виробів, а трансформаторна підстанція постачає електроенергію.
Механічний цех здійснює ремонти технологічного обладнання, інших механізмів, опалубочний – виготовляє прокладки для складування готової продукції. Компресорна станція забезпечує завод стисненим повітрям . Нарешті, автотранспортна і залізнична служби здійснюють постачання основних і допоміжних матеріалів.
1.3 Матеріально-технічна база ТзОВ “З Бетони”
Матеріально-технічне забезпечення ТзОВ “З Бетони” формується на основі його сировинної та технічної бази . Основну сировину і матеріали становлять цемент, пісок, щебень, вода, релаксол, змащувальні суміші, арматура, а також – енергія, що застосовується у технологічних процесах (електроенергія та газ).
До технічної бази відносять усе обладнання, що забезпечує процес виробництва. Отже, у розпорядженні ТзОВ “З Бетони” знаходиться : крани козлові (4); кран мостовий (1); кран баштовий (1); токарні і свердлильний станки; преси; напругопонижувальні трансформатори; вібростоли, вібробулави та вібротумби; розподільники та бункери інертних матеріалів; елеватори та шнеки; столярні станки; компресори; газові котли; станки натягу арматури; станок висадки головок; точкові зварювальні станки; волоки (для вирівнювання дроту); станки загинання петель; станки розрубування арматури; прес для контрольних операцій; самоскиди (3); тягачі (4).
2. Методичні основи виконання проекту
2.1 Декомпозиція цілі другого рівня “Скорочення тривалості
виробничого циклу”
2.2 Ефективність виробництва та характеристика тривалості
виробничого циклу
Проблема ефективності виробництва завжди посідала важливе місце серед актуальних проблем підприємства. Фактично визначення її полягає в оцінці результатів виробництва. Такими результатами можуть бути обсяги виготовленої продукції або прибуток. Але ж сама по собі величина цих результатів не дає змоги зробити висновки про ефективність чи неефективність роботи підприємства, оскільки невідомо, якою ціною отримані ці результати. Звідси для отримання об’єктивної оцінки ефективності необхідно також урахувати оцінку тих витрат, що дали змогу одержати ті чи інші результати. Істотним чином на виробництво впливає фінансовий стан підприємства, а також певні організаційні, управлінські, технологічні переваги, що відображаються як нематеріальні ресурси. Важливим пунктом при оцінці ефективності виробництва виступає проблема скорочення тривалості виробничого циклу.
Однією з важливих вимог, які стосуються раціональної організації виробництва являється забезпечення найменшої тривалості виробничого циклу виготовлення продукції.
Виробничий цикл – комплекс робіт і перерв, які необхідні для повного виготовлення та здачі готової продукції. Тривалість виробничого циклу використовується при розробці виробничих програм, визначенні величини незавершеного виробництва, розробка графіків матеріального забезпечення виробництва і оперативна підготовка виробництва.
Тривалість виробничого циклу залежить від:
-
трудомісткості об’єму, тобто робочого часу необхідного для отримання готового виробу, визначеного технічно обгрунтованими нормами часу;
-
кількості одночасно запущених у виробництво предметів праці ( розмір тривалості нетехнологічних операцій);
-
тривалості перерв у виробничому процесі;
-
прийнятого виду руху оброблюваного предмету в процесі виробництва.
Рис. 2.1. Схема складу виробничого циклу
Як видно з вище наведеної схеми, до складу виробничого циклу як різні види робіт, що забезпечують досягнення кінцевого результату, так і перерви, що виникають в процесі роботи і є неминучими при виробництві продукції.
До часу виробництва відносяться як основні, так і допоміжні процеси відповідно до профілю діяльності підприємства. Це можуть бути різні технологічні, складські, контрольні, транспортні, підготовчо-заключні та інші види робіт.
Тривалість природних процесів встановлюється за даними технологічних розробок. Тривалість виконання контрольних операцій, якщо вони включені в технологічний процес, визначають розрахунковим шляхом за нормами часу на виконання кожної контрольної операції. Аналогічним методом визначається час транспортних операцій. Визначення часу підготовчо-заключних робіт відзначається певною специфікою, яка полягає в тому, що ці роботи проводяться один раз на всю партію і від її величини не залежить.
До часу перерв відносяться перерви, які:
-
обумовлені режимом роботи підприємства і залежать від числа робочих змін, тривалості перерви між ними, кількістю вихідних і неробочих днів;
-
викликані зайнятістю робочого місця ( обладнання ) в результаті чого деталі лежать в очікуванні звільнення від інших робіт (перерва очікування);
-
виникли при обробці деталей партіями через їх очікування перед транспортуванням на іншу операцію ( перерва партійності );
-
викликані незадовільною організацією виробництва – погана організація робочих місць, несвоєчасна подача матеріалів, інструментів, затримка або погана якість технологічної документації – все це ( змушені перерви ) в ході роботи;
-
викликані випадковими обставинами, а саме затримкою поступлення матеріалів від постачальника, відключення електроенергії, аварія обладнання, брак деталей.
При розрахунку тривалості виробничого циклу перерви, які виникають в результаті незадовільної організації виробництва не враховують.
Економічний зміст окремих видів перерв є різним. Перерви, що викликані режимом роботи підприємства певною мірою є виправданими, а перерви організаційно-технічного характеру є абсолютно небажаними і завжди характеризують можливі резерви скорочення тривалості виробничого циклу.
Тривалістю виробничого циклу є інтервал календарного часу від початку до кінця процесу виготовлення виробу чи якоїсь його частини. Загалом тривалість виробничого циклу можна представити з допомогою формули:
Тц = Тпз + Ттн + Тпр + Ттр + Ткн + Тін , (2.1)
де: Тпз – час підготовчо-заключних робіт; Ттн – час технологічних операцій; Т пр – час природних процесів; Ттр – час транспортних робіт; Ткн – час контрольних операцій; Тін – час інших видів робіт.
При безперервному виробництві тривалість виробничого циклу рівна технологічному циклу.
2.3 Основні фактори впливу на тривалість виробничого
циклу та його елементів.
Таблиця 2.1 – Фактори впливу на структурні