рівень техніки й технології.
До часу виробництва належать основні та допоміжні процеси, а до часу перерв – процеси в робочий та неробочий час. Найбільшу питому вагу серед них у структурі виробничого циклу займають основні процеси, яка у 2006 році становила 71,27% порівняно з меншими значеннями у попередніх роках. Відповідно, решту часу займають допоміжні процеси і процеси в робочий час. Питома вага допоміжних процесів у 2005 році дещо знизилась і становила 9,29%, що, аналогічно, відбулось з процесами в робочий час – зменшення до 17,82%. Процеси в неробочий час відсутні в структурі даного виробничого циклу, оскільки вони включають між змінні перерви і неробочі дні, котрі до складу циклу не входять через його незначну тривалість.
Згідно останнього рівня ієрархії складу виробничого циклу виготовлення плити, найбільш вагомими є технологічні процеси, що належать до основних процесів. Динаміка їх питомої ваги – рівномірна. Питома вага зростає з кожним роком, а у 2006 році досягла найбільшого значення – 64,59%. Протягом аналізованого періоду зменшилась частка підготовчо-заключних робіт, яка у 2004-2006 роках становила відповідно 8,3%, 7,85% та 6,68%. Відсутні у складі даного циклу природні процеси. Збільшується питома вага транспортних процесів та обідньої перерви, хоча остання не зазнала жодних змін і тривала протягом аналізованого періоду 60 хв. Це пов’язано з коливаннями питомої ваги інших складових циклу. Позитивним моментом є динаміка питомої ваги і самої тривалості організаційно-технічних процесів. У 2006рочі їх частка становила 4,45%, тоді як у 2004, 2005 роках – 7,31 та 7,23% відповідно.
Графічно структура виробничого циклу зображена на рис.3.2.
Рис. 3.2 – Структура виробничого циклу
Для побудови прогнозу показника собівартості на наступні три роки застосуємо трендові криві, з допомогою яких представимо явище (собівартість) як функцію, що залежить від фактору часу, в якому сконцентровано вплив усіх чинників. Необхідно обрати таку модель, яка б найповніше описувала явище, для чого використаємо метод найменших квадратів, що полягає у виборі тієї кривої тренду, у якої квадрат відхилень фактичного від вирівняного значення найменший. Проаналізуємо рівняння прямої та параболи.
Рівняння прямої: (3.1)
параметри якого обчислюють з допомогою системи рівнянь:
; (3.2)
Рівняння параболи: (3.3)
Розрахунки параметрів рівнянь прямої і параболи наведено у таблицях 3.3та 3.4.
Таблиця 3.3 – Розрахунок параметрів рівняння прямої
Роки | yф | t | t*y | t2 | yt
2004 | 506 | -1 | -506 | 1 | 508,1667
2005 | 484 | 0 | 0 | 0 | 479,6667
2006 | 449 | 1 | 449 | 1 | 451,1667
разом | 1439 | 0 | -57 | 2 | 1439
a0 | 479,6667
a1 | -28,5
Рівняння прямої набуде вигляду:
Таблиця 3.4 – Розрахунок параметрів рівняння параболи
Роки | yф | t | t*y | t2 | t2*y | t4 | t4*y | yt
2004 | 506 | -1 | -506 | 1 | 506 | 1 | 506 | 506
2005 | 484 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 484
2006 | 449 | 1 | 449 | 1 | 449 | 1 | 449 | 449
разом | 1439 | 0 | -57 | 2 | 955 | 2 | 955 | 1439
a0 | 484
a1 | -28,5
a2 | -6,5
Рівняння параболи набуде вигляду:
Таблиця 3.5 – Розрахунок відхилень по обох кривих
крива | квадрат відхилень
парабола | 0
пряма | 28,17
Результати таблиці 3.5 показали, що парабола є більш придатною для опису моделі тривалості виробничого циклу. Далі необхідно розрахувати прогнозні значення тривалості виробничого циклу на наступні три роки.
Таблиця 3.6 – Розрахунок прогнозних значень тривалості виробничого
циклу на 2007-2009рр.
Крива | Роки | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009
Парабола | Тривалість виробничого циклу, хв | 506 | 484 | 449 | 401 | 340 | 266
Графічно прогноз тривалості виробничого циклу на 2007-2009 роки зображено на рис.3.3. Як видно з таблиці 3.6 та графічної інтерпретації, тривалість виробничого циклу виготовлення плити на ТзОВ “З Бетони” знижуватиметься протягом наступних трьох років. Таке явище носитиме позитивний характер для підприємства.
3.3 Оцінка ефективності виробничого циклу
Для оцінки ефективності виробничого циклу використовують систему показників, що лежать в основі загальних принципів раціональної організації виробництва та праці.
Невідповідність одиниць вимірювання пропускної здатності відповідних етапів циклу та відсутність паралельного виконання окремих операцій чи робіт на ТзОВ “ЗБетони” унеможливлює розрахунок коефіцієнтів пропорційності та паралельності.
Для розрахунку інших коефіцієнтів, описаних в пункті 2.3 сформуємо таблицю вихідних даних.
Таблиця 3.7 – Вихідні дані
Показник | Роки
2004 | 2005 | 2006
Тривалість виробничого циклу,хв | 506 | 484 | 449
Тривалість транспортних операцій,хв | 28 | 25 | 29
Тривалість технологічної частини циклу,хв | 315 | 306 | 290
Час перерв у складі виробничого циклу,хв | 97 | 95 | 80
Щоденне відхилення недоданої продукції,м3 | 8 | 7 | 5
Плановий випуск продукції,м3 | 74 | 78 | 80
Продовження таблиці 3.7.
Сумарний час роботи системи протягом циклу,хв | 469 | 449 | 429
Сумарний час простоїв,пов'язаних з виявленням та усуненням причин відмов, налагоджуванням,хв | 37 | 35 | 20
Розряд робітника | 5 | 5 | 5
Складність виконуваних робіт | 5 | 5 | 4
Ефективно відпрацьований час,год | 9,6 | 9,8 | 10,6
Максимально можливий час,год | 12 | 12 | 12
Внутрізмінні простої,год | 0,53 | 0,48 | 0,4
Тривалість зміни,год | 12 | 12 | 12
Чисельність робітників, які порушили дисципліну,осіб