10.

11.

Своєчасне дослідження та аналіз даних факторів на розмір прибутку, виявлення позитивних та негативних причин зміни прибутку, дозволяє підприємству «Енергетик» скоригувати розмір прибутку та відповідно управляти ним в майбутньому періоді.

Прибуток від реалізації продукції в змінюється під впливом таких чинників, як зміна: об'єму реалізації; структури продукції; продажних цін; цін на сировину, матеріали, паливо, тарифів на енергію і перевезення; рівня витрат матеріальних і трудових ресурсів. Приведемо методику формалізованого розрахунку впливів чинників на прибуток від реалізації продукції.

1. Розрахунок загальної зміни прибутку (DР) від реалізації продукції:

,

де, Р1 прибуток звітного року;

Р0 прибуток базисного року.

2. Розрахунок впливу на прибуток змін продажних цін (DР1):

, де

реалізація в звітному році в цінах звітного року

(р ціна виробу; q кількість виробів);

реалізація в звітному році в цінах базисного року.

3. Розрахунок впливу на прибуток змін в об'ємі продукції (DР2) (власне об'єму продукції в оцінці за базовою собівартістю):

, де

Р0 прибуток базисного року;

К1 коефіцієнт зростання об'єму реалізації продукції по базовій собівартості;

, де

S1,0 фактична собівартість реалізованої продукції за звітний період в цінах і тарифах базисного періоду;

S0 собівартість базисного року (періоду).

4. Розрахунок впливу на прибуток змін в об'ємі продукції, обумовлених змінами в структурі продукції (DР3):

, де

К2 коефіцієнт зростання об'єму реалізації в оцінці за продажними цінами;

N1,0 реалізація в звітному періоді за цінами базисного періоду;

N0 реалізація в базисному періоді.

5. Розрахунок впливу на прибуток змін собівартості за рахунок структурних зрушень у складі продукції (DР5):

, де

S1,0 собівартість реалізованої продукції звітного періоду в цінах і умовах базисного періоду;

S0 фактична собівартість реалізованої продукції звітного періоду.

6. Розрахунок впливу на прибуток змін собівартості за рахунок структурних зрушень у складі продукції (DР5):

.

Окремим розрахунком за даними бухгалтерського обліку визначається вплив на прибуток змін цін на матеріали і тарифів на послуги (DР6), а також економії, викликаної порушеннями господарської дисципліни (DР7). Сума відхилень чинників дає загальну зміну прибутку від реалізації за звітний період, що виражається наступною формулою:

або , де

DР загальна зміна прибули;

DРi зміна прибутку за рахунок i-го чинника.

РОЗДІЛ 3

ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ВИКОРИСТАННЯ ПРИБУТКУ

3.1. Шляхи використання прибутку в ринкових умовах

Роки незалежності дали свої позитивні результати в усіх сферах суспільного життя в Україні, крім економіки. Економіка сьогодні знаходиться в стадії, яку деякі економісти не без підстав називають катастрофічною і яка може перерости в колапс. Підприємства належним чином не поновили розірвані територіальні і галузеві зв’язки [28,157c.].

Сьогодні відсутні мета й орієнтири трансформування суспільства, по суті немає прогнозів щодо соціально-економічного розвитку країни. Сучасний етап розвитку в Україні свідчить, що формуванню соціальноорієнтованого ринкового середовища не сприяє існуюча система управління, яка є громіздкою і неефективною.

Основою господарського комплексу нашої країни є мікроекономічний рівень, а саме рівень підприємств. На рівні підприємства найповніше проявляються усі економічні відносини. Підприємство є проміжною ланкою в системі економічних інтересів, які виникають у взаємозв’язках між певним підприємством та іншими підприємствами, між адміністрацією підприємства і трудовим колективом, між державними органами управління і підприємством.

Характерною ознакою роботи підприємства в ринкових умовах господарювання є його економічна відособленість, організація фінансово-господарської діяльності на госпрозрахункових засадах.

У зв’язку з цим визначення прибутку має особливе значення. Прибуток є головною метою та мотивом підприємницької діяльності, матеріальним джерелом економічного та соціального розвитку, інвестиційної та інноваційної діяльності. Він стає фактором удосконалення відносин власності. Під час проведення роздержавлення і приватизації більшість громадян України стали власниками-акціонерами підприємств. Однак власники, які не отримують відчутної винагороди за свій капітал, є такими лише номінально.

Прагнення до отримання прибутку орієнтує товаровиробників на збільшення об'єму виробництва продукції, потрібної споживачу, зниження витрат на виробництво. При розвиненій конкуренції цим досягається не тільки мета підприємництва, але і задоволення суспільних потреб. Для підприємця прибуток є сигналом, який вказує де можна добитися найбільшого приросту вартості, створює стимул для інвестування в ці сфери. Свою роль виконують і збитки. Вони висвічують помилки і прорахунки у напрямі засобів, організації виробництва і збуту продукції.

Прибуток є важливим інструментом переливання капіталів до галузей, що визначають науково-технічний прогрес, та концентрації фінансових ресурсів на тих підприємствах, адміністрація і власники яких здатні ефективно порядкувати ними [17,349c.].

Розвиток ринкових відносин підвищує відповідальність і самостійність підприємств у виробленні і ухваленні управлінських рішень по забезпеченню ефективності їх діяльності. Ефективність виробничої, інвестиційної і фінансової діяльності підприємства виражається в досягнутих фінансових результатах. Загальним фінансовим результатом є валовий прибуток.

Значення прибутку обумовлене тим, що він залежить в основному від якості роботи підприємства, підвищує економічну зацікавленість його працівників в найефективнішому використанні ресурсів, оскільки є основним джерелом виробничого і соціального розвитку підприємства, а з другого боку – служить найважливішим джерелом формування державного бюджету. Таким чином, в зростанні суми прибутку зацікавлені як підприємство, так і держава.

У комплексі проблем, пов’язаних з підвищенням ролі прибутку у національній економіці, велике значення має удосконалення методів аналізу фінансових результатів господарюючих суб’єктів. Перехід діяльності підприємств на принципи господарського розрахунку не супроводжувався адекватним методичним забезпеченням аналітичної та планової роботи, через що стримувалася реалізація потенціалу економічного зростання.