планування на сьогоднішньому ринковому етапі господарювання – стає правилом, а не винятком.
Виходячи з місії підприємства «Енергетик» можна визначити такі цілі його діяльності:
1.
Головна ціль – збільшення об’єму прибутку.
Практика країн з розвиненою економікою показує, що головною метою діяльності будь-якого підприємства є отримання прибутку, що відображає ефективність господарсько-фінансової діяльності підприємства. Саме прибуток визначає економічний результат ведення господарської діяльності і вимірюється співставленням результатів з витратами.
2. Специфічні цілі - відображають систему цілей, які є умовою досягнення головної цілі підприємства:
-
життєво-необхідна ціль підприємства – це отримання мінімального прибутку, який забезпечить збереження статутного фонду підприємства
-
перспективна ціль –це досягнення максимально можливого прибутку
-
поточна ціль – це отримання необхідного прибутку для забезпечення задовільного фінансового стану підприємства
-
ціль торгівлі – це збільшення обсягів продажу, ефективна асортиментна політика
-
ціль комерційної діяльності - це збільшення обсягів реалізації за рахунок ефективних постачальницьких зв’язків, стабілізація цін, зменшення витрат обігу.
-
соціальна ціль – це створення умов праці, що сприяють високопродуктивній праці, забезпечують соціальний розвиток колективу, створюють ефективну оплату праці
-
інноваційна ціль – це запровадження нових передових технологій, модернізація та реконструкція потужностей підприємства, впровадження нових видів високоефективного обладнання
На рисунку 3.1.1. схематично зображено головну та специфічні цілі підприємства та їх взаємозалежність, а також залежність прибутку від діяльності підприємства.
Рис. 3.1.1. Стратегія формування діяльності та прибутку ТП «Енергетик»
Величина прибутку залежить з одного боку від об’єму реалізації, а з іншого боку – від розміру витрат обігу. Послідовність обґрунтування стратегії управління прибутком ТП «Енергетик» показано на рисунку 3.1.2.
ні 8. Перевірка відповідності
отриманої суми прибутку ні
цільовому розміру
так
Рис.3.1.2. Послідовність обґрунтування стратегії управління прибутком підприємства «Енергетик»
Величина прибутку, як цільової функції діяльності підприємства залежить від обраної стратегії. При прогнозування величини капіталу необхідно враховувати склад і розмір джерел його збільшення.
Розробка стратегії управління прибутком передбачає дев’ять етапів, зображених на рисунку 3.1.2.:
-
на першому етапі визначається цільова сума прибутку підприємства, величина якого залежить від стадії життєвого циклу підприємства, стратегічних завдань, які ставить перед собою керівництво підприємства на майбутнє та їх вирішення.
-
на другому етапі розробляється стратегія товарообігу, який реально відповідає попиту населення на товар
-
на третьому етапі розробляється асортиментна політика підприємства, яка повинна відповідати товарно-груповій структурі, бути оптимальною і потрібною споживачу
-
на четвертому етапі відбувається обґрунтування цінової політики, тобто визначається оптимальна ціна товару, при якій досягається оптимальний товарообіг та максимальний прибуток
-
на п’ятому етапі здійснюється формування ресурсної політики, тобто залучення товарів для реалізації, які забезпечують досягнення необхідного обсягу діяльності з найменшими затратами
-
на шостому етапі проходить вирішення завдань пов’язаних з управлінням валовими доходами
-
на сьомому етапі проходить вирішення завдань, які пов’язані з валовими витратами, які повинні бути мінімальними
-
на восьмому етапі можливий обсяг отриманого прибутку порівнюють з його цільовим розміром – якщо можливий прибуток більший або рівний цільовому, то дана стратегія приймається до виконання
-
дев’ятий етап – це контроль за ходом реалізації плану
На підприємстві ТП «Енергетик» робота на перспективу планується, що видно із таблиці
Таблиця 3.1.
Очікувані показники діяльності на перспективу по ТП «Енергетик»
Показники | 2005р | 2006р | 2007р | 2008р | 2009р
1. Товарообіг тис.грн. | 16602.0 | 19807.0 | 21356.3 | 22402.6 | 24536.3
2. Очікуваний прибуток тис.грн. |
1809.6 |
2178.8 |
2370.5 |
2509.1 |
2772.6
3.Коефіцієнт прибутковості,% |
10.9 |
11.0 |
11.1 |
11.2 |
11.3
12.0
11.9
11.8
11.7
11.6
11.5
11.4
11.3
11.2
11.1
11.0
10.9
2005 2006 2007 2008 2009
Рис.3.1.3. Динаміка росту коефіцієнта прибутковості по ТП «Енергетик»
Отже, як бачимо, ТП «Енергетик» добре планує свою діяльність на перспективу з метою отримання прибутку, враховуючи всі фактори, які можуть вплинути, як зовнішні, так і внутрішні.
3.2. «Деякі» аспекти вдосконалення формування та використання прибутку
Розвиток недержавного сектора економіки — один з основних напрямків реформ, що відбуваються в економіці України. Значне місце у формуванні механізму саморозвитку ринку посідає мале і середнє підприємництво.
В умовах дестабілізації економіки, обмеження фінансових ресурсів саме суб'єкти підприємництва, які не потребують великих стартових інвестицій, спроможні за певної підтримки найшвидше і найефективніше розв'язувати проблеми демонополізації, стимулювати розвиток економічної конкуренції [29,211с.].
На жаль, сектор малого та середнього підприємництва в Україні поки що не відіграє в національній економіці такої важливої ролі, як в економічно розвинутих країнах, і не розвивається достатньо енергійно для того, щоб забезпечити динамічне нарощування власного потенціалу, загальне поліпшення економічної ситуації в країні.
Ринкові відносини потребують від суб'єктів підприємництва грамотної оцінки фінансового стану підприємства, фінансової ситуації у народному господарстві країни у цілому. Інакше вони не зможуть прийняти правильних управлінських рішень у цій сфері і їхні шанси на успіх у конкурентній боротьбі залишатимуться мінімальними.
Високий тягар оподаткування, обмеженість або повна відсутність матеріально-фінансових і кредитних ресурсів спонукає багатьох суб'єктів підприємництва відійти у тіньову економіку.
Отже, найгострішою проблемою розвитку малого і середнього бізнесу є дефіцит фінансових ресурсів.
Основним вихідним посиланням у розв'язанні фінансових проблем вітчизняних підприємців має бути врахування загальноприйнятих ринкових закономірностей на основі очевидних національних особливостей сучасної української економіки. Тобто ця проблема може бути розв'язана, якщо під час проведення економічної політики враховуватимуться особливості сучасної української економіки як на макрорівні, так і на рівні підприємств.
Потреба в капіталі виникає на підприємстві тому, що потоки надходжень і платежів зазвичай покривають одні одних несинхронно упродовж певного періоду часу. Як правило, у перші місяці після утворення підприємства переважають платежі, пов'язані з оплатою будівництва виробничих приміщень, придбанням обладнання і т. ін. Але поступово збільшуються і надходження, наприклад, у формі виручки від продажу. Нарешті у завершальній стадії підготовчого періоду переважають то платежі, то надходження коштів.
Позитивна потреба в капіталі виникає у ті