В умовах АРМ на якісно більш високому рівні формується результативна інформація, покращуються форми самих вихідних документів, спрощується документооборот, зменшується кількість первинних документів та строки їх проходження, що приводить в значній мірі до виключення ручної праці. Максимально зменшується дублювання показників, документів, більш раціонально розподіляються права і відповідальність між персоналом, підсилюється централізований контроль за виконанням управлінських рішень.

Отже, основними напрямками вдосконалення бухгалтерського обліку на ПП “Альянс” є:

· покращення перевірки та оплати товарно - матеріальних цінностей, яка не допускає фактів надходження й оплати неякісної, зайвої продукції, не потрібної підприємству;

· контроль за дотриманням строків платежів,

· чітке, своєчасне оформлення розрахункових документів за відвантажену продукцію;

· своєчасне і достовірне ведення аналітичного і синтетичного обліку розрахунків;

· автоматизація і комп’ютеризація облікової роботи із застосуванням діалогової комп’ютерної техніки та входження ПП “Альянс” в систему електронних платежів “клієнт-банк”.

Проблема взаємних неплатежів після лібералізації цін, проведеної на початку 1990-х років, стала однією з найактуальніших. Із часу, коли держава перестала перекладати на свої плечі борги підприємств, виявилася їхня непристосованість до ринкових умов господарювання. Взаємна заборгованість суб’єктів господарювання зросла настільки, що її вже можна порівнювати з обсягами валового внутрішнього продукту.

Сьогодні вже визначено ряд об'єктивних причин зростання неплатежів. Це, насамперед, відсутність реальних структурних змін в економіці, висока затратність виробництва, великі обсяги нереалізованої продукції, яка не має попиту, зростання обсягів товарообмінних операцій, нестабільна податкова політика. Взвязку з цим більшає збиткових підприємств, а також тих, що провадять свою діяльність за рахунок накопичених боргів.

На даний час продовжують діяти понад 20 законів (і приймаються нові), якими передбачений беззастережний порядок стягнення коштів. Це зумовлює першочергове списання коштів з рахунків юридичних осіб у випадках, передбачених такими законами. Тобто до часу, поки борги не стягнено у безспірному порядку, підприємство не вправі розпоряджатися власними коштами. За наявності численних розрахункових документів і відсутності коштів на їх виконання створюється картотека до рахунків підприємств. Це, зрозуміло, вкрай негативно позначається на господарській діяльності.

Основними заходами поліпшення платіжної дисципліни є:

· забезпечення стабільної ліквідності та платоспроможності банківських установ (однією з головних причин затримки проходження платежів була відсутність коштів на рахунках комерційних банків);

· створення умов для здійснення розрахунків підприємств у разі відсутності коштів на рахунках банків, що їх обслуговують, – шляхом формування резервних чи страхових фондів банків тощо;

· запровадження контролю банків за дотриманням повідомчими установами економічних нормативів і терміну проходження платежів;

· допомога підприємствам у запровадженні та використанні надійніших форм розрахунків, зокрема чеків та акредитивів, які гарантують і прискорюють отримання продукції та її оплату.

Однак, суб’єкти господарювання віддають перевагу платіжним дорученням при розрахунках за платежами товарного і нетоварного характеру, а також за платежами за фактично відвантажену продукцію (виконані роботи, надані послуги), при здійсненні попередньої оплати або завершення розрахунків між підприємствами.

Платіжні вимоги та інкасові доручення (розпорядження) застосовується у випадках, передбачених чинним законодавством та нормативними актами НБУ. Зокрема, за допомогою інкасового доручення, поданого в установу банку державною адміністрацією, проводиться безспірне стягнення сум недоїмок за податками та іншими платежами до бюджету. В ході стабілізації економіки України кількість згаданих нормативних актів повинна зменшуватись. В перспективі без згоди платника кошти стягуватимуться лише за рішенням судів.

В різних країнах набір видів і форм безготівкових розрахунків визначається як рівнем господарського розвитку, так і традиціями, платіжними звичаями і стереотипами, які склалися історично. Згідно досліджень Банка міжнародних розрахунків в м. Базелі в США і Канаді серед методів безготівкових розрахунків панує чековий обіг: на нього припадає більше 90% всіх господарських угод (табл. 3.2). Висока доля цієї форми розрахунків у Великобританії, Італії, Франції.

Таблиця 3.2

Безготівкові розрахунки в різних країнах (2009р., в % до загальної суми угод).

Країна | Чеки | Кредитові і дебетові

перекази | Пластикові кредитні картки

Голандія | 22,3 | 76,6 | 0,3

Великобританія | 61,0 | 29,0 | 7,0

Італія | 85,3 | 14,2 | 1,4

Японія | 18,7 | 71,0 | 9,8

Франція | 82,5 | 15,4 | 5,3

Канада | 91,0 | 2,0 | 6,0

Швеція | 20,0 | 73,0 | 6,7

Німеччина | 11,0 | 89,0 | 3,1

Фінляндія | 11,7 | 78,6 | 8,7

Швейцарія | 10,6 | 88,8 | 0,5

США | 98,6 | 1,4 | 17,3

В цей же час в ряді країн континентальної Європи, Скандинавії і Японії чекова форма розвинута недостатньо і переважають розрахунки за допомогою дебетових і кредитових доручень (авізо). Від 0,1 до 10 % платежів здійснюється кредитними картками, популярність яких неухильно зростає.

Установами банків проведено перевірку застосування суб'єктами господарювання різних форм розрахункових документів в Україні. Аналіз даних лише за один місяць свідчить, що обсяг сплачених банками розрахункових документів – понад 7 млн., а розрахунки за ними становлять понад 27 млрд. гривень. Серед різних форм розрахункових документів, якими користуються банки, на платіжні доручення припадає 95 %. У деяких випадках така форма не сприяє своєчасному здійсненню платежів підприємствами, і кошти витрачаються не за цільовим призначенням, зростає дебіторська заборгованість .

Слід відзначити, що при розрахунках у безготівковій формі дуже рідко використовуються чеки, а саме їх застосування сприяє значному зменшенню потреби в готівці. У платіжному обороті більшості регіонів України чеки становлять лише 0,1 – 1,5 % (Вінницька, Донецька, Київська, Полтавська, Рівненська області). Підприємства Закарпатської області використовують у загальній кількості розра-хункових