Розрахунки чеками

Чек – письмове розпорядження платника своєму банку сплатити зі свого рахунку пред’явнику чека відповідну грошову суму.

У розрахунках між підприємствами використовуються розрахункові чеки. Для отримання готівки з розрахунків у банківських установах використовуються грошові чеки.

Розрахунковий чек – це документ стандартної форми з дорученням чекодавця своєму банку переказати кошти на рахунок пред’явника чека (одержувача коштів). Розрахунковий чек, як і платіжне доручення, заповняє платник.

На відміну від платіжного доручення розрахунковий чек передається одержувачу платежу під час здійснення господарської операції. Одержувач платежу подає чек у свій банк для оплати [62, с. 117]. Нище наведено схему здійснення розрахунків чеками при обслуговуванні продавця і покупця різними установами банків ( рис.1.6.).

Рис. 1.6. Схема здійснення розрахунків чеками при обслуговуванні продавця і покупця різними установами банків

Існують чеки: акцептовані і неакцептовані банком, з лімітованих і не лімітованих книжок.

Грошові чеки застосовуються тільки для отримання підприємствами з рахунків готівки для виплати зарплати, премії, винагород, коштів на відрядження і інших [75, с. 227].

Платником по чеку завжди є банк. Право чекодавця – звертатися до банку з вимогою щодо оплати чека; обов’язок банку – виконати цю вимогу, виходячи з угоди між банком і клієнтом. Згідно з угодою клієнт може використовувати його власні та залучені кошти для оплати чеків. Банк сплачує готівкою або безготівковим способом кошти з рахунка чекодавця на рахунок пред’явника чека. Чекова форма розрахунків потребує від банківської установи дотримання відповідних правил: банк повинен впевнитися в достовірності чеків (форма, термін, відсутність виправлень, відповідність підпису чекодавця) [125, с. 179 ].

Чек може бути оплачений тільки тій особі, яку вказано в чеку (іменний чек) або пред’явнику, якщо чек виписано на пред’явника.

Чекодавець несе не тільки відповідальність за виплату банком коштів по чеках, а й зобов’язаний забезпечити банк відповідними коштами для погашення своїх чеків. Банк-платник, підпис якого на чеку відсутній, як правило, не несе відповідальності перед власником чека за його оплату, крім випадків, коли чек банком акцептовано.

Строк дії чекової книжки один рік, а розрахункового чека, який видається фізичній особі для одноразового розрахунку - три місяці. За бажанням клієнта банк може продовжити строк дії чекової книжки [90, с. 278].

Розрахунок чеком здійснюється за схемою, яка на ведена на рис. 1.7.

Платник коштів (покупець товару) | Одержувач коштів (постачальник)

Банк платника (покупця) | Банк одержувача (постачальника)

Рис 1.7. Схема розрахунків чеками

1. постачальник передає товар покупцеві;

2. покупець передає чек постачальнику;

3. постачальник передає чек у свій банк;

4. банк постачальника направляє в банк покупця чек для оплати;

5. банк платника списує кошти з рахунка покупця товару;

6. банк платника повідомляє платника про списання коштів з його рахунку;

7. банк платника переказує банку постачальника відповідні кошти;

8. банк постачальника зараховує відповідну суму на рахунок постачальника;

9. банк повідомляє постачальника про зарахування коштів на його рахунок.

Чекова форма розрахунків має певні переваги перед іншими формами. Це, передусім, відносна швидкість розрахунків і надходження коштів на рахунок постачальника, що сприяє зменшенню дебіторської заборгованості.

Розрахунки акредитивами

Акредитив – це розрахунковий документ із дорученням однієї кредитної установи іншій здійснити, за рахунок спеціально задепонованих коштів, оплату товарно-транспортних документів за відвантажений товар.

Акредитив застосовується в розрахунках між постачальником і покупцем. Документи постачальника оплачуються банком тільки на умовах, передбачених в акредитивній заяві покупця. Заява покупця може бути заповнена і англійською мовою [84, с. 44].

Коли використовують акредитивну форму розрахунків, оплата документів за відвантажений товар здійснюється або в банківській установі постачальника за рахунок коштів платника, там задепонованих для цієї мети, або банку платника – так званий, гарантований акредитив. Акредитивна форма розрахунків гарантує платіж постачальнику.

Постачальник подає в банк, що його обслуговує, заяву із зазначенням умов використання задепонованих коштів (власних або залучених), та реєстр документів за акредитивом. Акредитив відкривається для розрахунків тільки з одним постачальником. Його не можна використовувати для розрахунків з іншими постачальниками чи для виплати грошей готівкою. Чинність акредитива, як правило, не перевищує п’ятнадцяти днів з моменту відкриття. Після повідомлення про відкриття акредитива, постачальник відвантажує товар і не пізніше трьох робочих днів подає в банк реєстри рахунків і транспортні або інші документи, що підтверджують відвантаження. Коли документи відповідають умовам акредитива, кошти того самого дня зараховуються на рахунок постачальника.

Існує кілька видів акредитивів [102, с. 12].

Покритий – це такий акредитив, який передбачає попереднє депонування коштів. У цьому разі банк платника (банк-емітент) списує кошти з рахунка платника і переказує ці кошти в банк постачальника (банк-виконавець) на окремий балансовий рахунок “Акредитив”.

Депонування коштів в установі банку постачальника можна здійснити також і за рахунок кредиту, отриманого платником у банку - емітенті.

Непокритий – це акредитив, коли платежі постачальнику гарантує банк. У такому разі платник звертається до свого банку з клопотанням виставити для нього гарантований акредитив. Таке клопотання банк - емітент задовольняє тільки стосовно платоспроможних клієнтів і за умови встановлення між клієнтів і банком кореспондентських відносин.

Відкриваючи гарантований акредитив, банк-емітент дає банку - виконавцю право списувати платежі на користь постачальника-одержувача коштів зі свого кореспондентського рахунка.

Відзивний – це акредитив, який може бути змінений або анульований банком-емітентом на вимогу покупцю без попереднього погодження з постачальником. Але банк повинен оплатити всі документи, які були виставлені постачальником і прийняті банком.

Безвідзивний – це