У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


Головне управління Державного казначейства. Такі векселі видаються на пред’явника зі строком платежу не більше одного року.

Приватні векселі – емітуються корпораціями, фінансовими групами, комерційними банками. Спеціального забезпечення ці папери не мають. Як гарантія їхньої надійності виступає рейтинг векселедавця, стабільність його фінансового стану та авторитет на ринку цінних паперів.

Фінансовий вексель – має у своїй основі депозитну природу. Якщо класичний вексель видається за реальної товарної угоди, то фінансовий в основному використовується для мобілізації грошових ресурсів.

Товарний (комерційний) вексель – використовується для кредитування торгових операцій. Він визначає умови погашення векселедавцем-боржником своїх обов’язків перед постачальником-кредитором за поставлену продукцію, надані послуги, виконані роботи.

Простий (соло-вексель) – виписується і підписується покупцем (векселедавцем) і є його борговим зобов’язанням оплатити кредитору вказану суму в установлений час. Тобто, оформляючи простий вексель, векселедавець є платником. Підписавши простий вексель він стає на певний строк боржником особи, указаної в векселі. Векселедавець бере на себе зобов’язання особисто сплатити за векселем певну суму грошей у точно зафіксований час у майбутньому, або в час визначений власником векселя.

Обіг простого векселя здійснюється за схемою наведеною на рис.1.10.

1.

Векселедавець (покупець) передає вексель;

2.

Власник векселя (ремітент) пред’являє вексель до акцепту;

3.

Векселедавець погашає вексель і передає його ремітенту;

4.

Власник векселя (ремітент) вручає погашений вексель векселедавцеві.

Векселедавець (покупець) | Власник векселя (ремітент)

Рис. 1.10. Схема обігу простого векселя

Сьогодні в Україні прості векселі набувають певної популярності. Вони використовуються для залучення тимчасово вільних грошових коштів. Банківські установи використовують прості векселі для залучення коштів, бо вексель має перевагу перед ощадним сертифікатом, оскільки він більш ліквідний. Це означає, що власник векселя має можливість розраховуватися зі своїми кредиторами не тільки грошима, а й векселем за відвантажені товари і надані послуги або достроково рахувати вексель.

Важлива особливість векселя полягає в тому, що його можна використовувати як засіб платежу. Фінансово-кредитні установи використовують “розрахунковий” вексель – це вексель, що купується з дисконтом для покриття кредиторської заборгованості перед векселедавцем у розмірі вексельної суми. Різниця між ціною покупки векселя і вексельною сумою стає доходом [123, с. 168].

У таких операціях використовують векселі надійних банків або транспортних підприємств. Векселі цих підприємств купують з метою дострокового погашення кредиторської заборгованості перед векселедавцем. Тому до таких векселів додають гарантовані листи із зобов’язанням векселедавця достроково погасити вексель у рахунок кредиторської заборгованості власника векселя перед векселедавцем за отримані останнім товари і надані послуги.

Операції з такими векселями вважають найбільш дохідними.

Перевага простого векселя – у досить простих правилах його обігу. У простому векселі векселедавець є прямим боржником. Виходячи з цього простий вексель акцептувати не потрібно.

Переказний вексель (тратта) – це документ, який регулює вексельні відносини трьох сторін: кредитора (трасанта), боржника (трасата) і одержувача платежу (ремітента). Такий вексель виписує та підписує кредитор (трасант).

Трасант – особа, що видає тратту, тобто переказує свій платіж на іншу особу. Переказний вексель означає наказ трасату – особі-боржнику векселедавця – сплатити у встановлений термін визначену у векселі суму третій особі (ремітенту) або пред’явнику тратти. Ремітент – власник переказного векселя. Суть цих відносин полягає в такому: трасант виписує (трасирує) вексель на трасата з вимогою сплатити відповідну суму ремітенту у відповідному місці і у відповідний строк.

Забезпечений вексель – це вексель, гарантований заставою, яка надається кредиторові, банку або продавцям доти, доки борг не буде сплачено. Заставою може бути дебіторська заборгованість, товарні запаси, цінні папери, основні виробничі засоби, обладнання.

Векселі на пред’явника – це такі векселі, що оплачуються негайно після прийняття їх дебітором. Вексель, що сплачується в термін, вказаний в документі, називається строковим.

Доміцильований вексель – це такий, у якому застережено, що даний вексель підлягає сплаті третьою особою – доміцентом за місцем проживання платника. Конкретне місце вказується на векселі векселедавцем і пред’являється до оплати доміцименту, який не є відповідальною особою за векселем.

Всі операції з векселями можна поділити на дві групи:

1.

операції, пов'язані з видачею та погашенням векселей;

2.

опреації, пов'язані з обігом векселей, тобто операції з чужими векселями, а

точніши з векселями, в яких підприємство виступало надписником, яке не приймало участі в складанні векселя [15, с. 37].

Слід зауважити, що для широкого використання векселів в розрахунках необхідні стабільність економічних відносин, висока довіра їх суб’єктів один до одного, високий рівень розвитку вексельного права. На жаль в Україні всі ці умови лише формуються, що не лише стримує розвиток вексельного обігу, але й веде до використання векселів для незаконних операцій.

Розрахунки з застосуванням банківських платіжних карток

Сьогодні поширеним способом здійснення розрахунків є використання банківських платіжних карток. Даний вид розрахунків регулюється Положеням “Про порядок емісії платіжних карток і здійснення операції з їх застосуванням”, затведженим постановою Правління НБУ №479 від 24.09.99р. Банківські платіжні картки застосовуються:

· для здійснення безготівкових розрахунків;

· для отримання готівки;

· для видачі зарплати працівникам.

Обов’язковою умовою при здійсненні таких розрахунків є підписання між банком і клієнтом договору обслуговування [100, с. 93]. Операції з платіжними картками оформляються розрахунковими документами на паперових носіях. Такими документами є сліп або квитанція торговельного терміналу. Сліп заповнюється у троьх примірниках (для клієнта, банку, підприємства) і підтверджує здійснення операції за карткою.   

Враховуючи те, що світова практика інтенсивно скорочує застосування в масових платежах паперових безготівкових інструментів (чеків, доручень тощо) і запроваджує електронні платежі за допомогою пластикових карток, Національний банк та уряд України прийняли рішення запровадити безготівкові розрахунки у сферу масових платежів із застосуванням пластикових карток, не вдаючись до використання паперових інструментів. На противагу


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27