системі електронних платежів (СЕП), яка обслуговує розрахунки юридичних осіб, забезпечення безготівкових розрахунків з участю фізичних осіб на електронній основі одержала назву системи масових електронних платежів (СМЕП) [29, с. 33].
Створення СМЕП є значно складнішим, трудо- та капіталомісткішим завданням, ніж створення СЕП. Адже учасниками цієї системи потенційно можуть бути:
· мільйони фізичних осіб;
· величезна кількість торговельних та інших організацій, що надають послуги населенню;
· банки, які обслуговують власників пластикових карток, торговельні та інші організації;
· структури, які забезпечують передавання електронної інформації, здійснюють розрахунки між банками, надають технічну та технологічну підтримку електронним системам зв’язку.
Ключову роль у переведенні масових платежів на безготівкову основу відіграють пластикові картки [9, с. 41]. Самі по собі вони не є грішми і не здійснюють обігу. Вони лише є підтвердженням того, що їхні власники мають на своїх рахунках певну суму грошей, яку можуть привести в рух з допомогою карток і погасити свої зобов’язання. Тому емісія карток не збільшує загальної маси грошей в обігу. Проте вона може прискорити їх обіг, збільшити залучення готівки в банківський оборот, підвищити рівень грошово-кредитної мультиплікації, що може спричинити збільшення пропозиції грошей та інфляційні процеси.
У світовій практиці вже існує багато видів пластикових карток, які різняться за характером емітента (банки, небанківські структури), характером власника (приватна особа, корпорація), функціональним призначенням (кредитна картка, дебетна картка), технологією використання (картки з магнітною смугою, картка з мікросхемою, або смарт-картка), за ступенем пільг для користувачів (“стандартні”, “золоті”, “платинові”) [14, с. 119].
Таким чином, безготівкові розрахунки здійснюються у різних формах, які відрізняються одна від одної особливостями економічних відносин контрагентів, способами платежу та організацією документообігу, тобто системою оформлення, руху та використання розрахункових документів.
1.3. Документальне оформлення обліку безготівкових розрахунків
Суб’єкти підприємницької діяльності, для зберігання коштів і здійснення всіх видів банківських операцій відкривають рахунки в банках на власний вибір і за згодою цих банків.
Кожне підприємство може відкривати два і більше рахунки у національній валюті і рахунок в іноземній валюті [47, с. 112 ].
Відкриваючи рахунок підприємству, установа банку повідомляє про це податковий орган та Національний банк протягом трьох робочих днів з дня відкриття рахунку.
Стаття 18 Указу Президента України від 21 січня 1998 року №41/98 “Про запровадження режиму жорстокого обмеження бюджетних видатків та інших державних витрат, заходів щодо забезпечення надходження доходів до бюджету і запобігання фінансовій кризі” цим Порядком встановлюється послідовність дій платників податків та органів державної податкової служби при взятті на податковий облік банківських рахунків.
1.
Повідомлення про відкриття (закриття) рахунку в установі банку платники направляють у державний податковий орган, де вони взяті на облік.
2.
Повідомлення протягом трьох робочих днів з дня відкриття або закриття рахунку в установі банку подається платником особисто або надсилається поштою.
У триденний термін після дати отримання повідомлення платника орган державної податкової служби надсилає до установи банку, у якому відкрито рахунок, або повертає платнику для подальшої передачі до установи банку корінець повідомлення платника з відміткою про взяття рахунку на податковий облік.
При наявності двох і більше рахунків власник рахунків визначає один основний, а інші додаткові.
При відкритті поточного рахунку ПП “Альянс” були подані такі документи:
1.
Заява підписується керівником та головним бухгалтером підприємства. (Якщо в штаті немає посади головного бухгалтера чи іншої службової особи, на яку покладено функцію ведення бухгалтерського обліку та звітності, то заяву підписує лише керівник).
2.
Копія свідоцтва про державну реєстрацію в органі державної виконавчої влади, засвідчено нотаріально чи органом, який видав свідоцтво про державну реєстрацію (Додаток А ).
3.
Копія належним чином зареєстрованого статуту (положення), засвідчена нотаріально чи органом, який реєструє. (Положення, які затверджуються постановами Кабінету Міністрів України чи Указами Президента України, нотаріального засвідчення не потребують) (Додаток Б ).
4.
Копія документа, що затверджує взяття підприємства на податковий облік, засвідчена податковим органом нотаріально (Додаток В).
5.
Картка із зразками підписів осіб, яким, відповідно до чинного законодавства чи установчих документів підприємства надано право розпорядження рахунком та підписання розрахункових документів, завірену нотаріально або вищою організацією в установленому порядку. У картку включається також зразок відбитка печатки підприємства.
6.
Довідка про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України
7.
Довідка про реєстрацію в Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Для відкриття рахунку в банку або переоформлення банківських рахунків суб’єктів підприємницької діяльності, документи повинен подавати в банк особисто керівник або головний бухгалтер. При цьому уповноважений працівник банку при отриманні документів на відкриття банківського рахунку повинен перевірити уповноваження особи, її паспорт, зробити копії перших чотирьох сторінок паспорта керівника чи головного бухгалтера [68, с. 37 ].
Поточні та інші рахунки закриваються в установах банку на підставі:
1)
заяви власника рахунку;
2)
рішення органу, на який законом покладено функції з ліквідації або реорганізації підприємств;
3)
відповідного рішення суду або арбітражного суду про ліквідацію підприємства або визнання його банкрутом;
4)
на інших підприємствах, передбачених чинним законодавством України або договору між установою банку і власником рахунку.
Поточні та інші рахунки закриваються в установі банку на підставі відповідного рішення суду. Після прийняття рішення суду і за наявності на спеціальному рахунку коштів банк меморіальним ордером перераховує накопичену суму зі спеціального рахунку на рахунок, з якого вона перераховувалася після цього на підставі виконавчого документа та платіжної вимоги стягувача він перераховує кошти на рахунок, зазначений в платіжній вимозі.
Списання банком коштів з рахунку платника для їх перерахування на спеціальний рахунок і списання коштів зі спеціального рахунку у випадках, передбачених цим розділом, здійснюється на підставі