(3.1)
де БП – бухгалтерський прибуток,
ПП – -податковий прибуток,
ПР –постійна різниця,
ТР – тимчасова різниця.
З формули видно можливі два шляхи визначення тимчасових різниць: спочатку визначити суму постійних різниць, потім-тимчасових, або спочатку визначити суму тимчасових різниць, а потім, виходячи з співвідношення-суму постійних. Переваги і недоліки кожного варіанту подано в табл. 3.1.
Для визначення суми тимчасових різниць на кінець звітного періоду, необхідно знати оцінку відповідного активу (зобов’язання) у бухгалтерському та податковому обліках.
Податкова оцінка активу (зобов’язання) найчастіше дорівнює нулю. Причина того “правило першої події”, як тільки актив чи зобов’язання були віднесенні на валові витрати, або доходи, їх оцінка в податковому обліку стає дорівнювати нулю. Оцінка активу чи зобов’язання в бухгалтерському обліку не завжди збігається з його балансовою вартістю (наприклад до балансової вартості основних засобів крім виробничих основних фондів входять ще невиробничі).
Таблиця 3.1.
Переваги і недоліки шляхів визначення податкових різниць
Варіант | “Плюси” | “Мінуси”
І | Більшість постійних різниць впливають на зменшення бухгалтерського прибутку, тому їх простіше підрахувати | Необхідність аналізу всіх операцій з звітний період на предмет наявності постійних різниць
Визначивши із співвідношення загальну тимчасову різницю, є інформація для заповнення форм звітності №1, №2 | Для заповнення приміток до фінансової звітності необхідна розшифровка постійних різниць
ІІ | Для визначення тимчасових різниць необхідно аналізувати тільки сальдо на кінець звітного періоду за певними рахунками | Визначити загальну тимчасову різницю можна тільки шляхом сумування окремих, за рахунками на кінець звітного періоду
Не потрібне розшифрування загальної суми постійної різниці | Визначенню тимчасових різниць може передувати їх зменшення на постійні.
Оскільки в податковому обліку на відміну від бухгалтерського на невиробничі основні фонди амортизація не нараховується, при визначенні активу за рахунком 10 “Основні засоби” з його вартості необхідно виключити вартість невиробничих фондів. Для визначення оцінки активу за рахунками основних засобів, їх балансову вартість також слід зменшувати на суму дооцінки об’єкта здійсненої в бухгалтерському обліку.
В табл. 3.2 наведенні рахунки за якими найбільше ймовірне накопичення сум тимчасових різниць.
Таблиця 3.2
Рахунки для накопичення тимчасових різниць
Актив балансу | Пасив балансу
10 “Основні засоби” | 47 “Забезпечення майбутніх виплат і платежів”
11 “Інші необоротні матеріальні активи” | 63 “Розрахунки з постачальниками і підрядниками”
12 “Нематеріальні активи | 65 “Розрахунки зі страхування”
371 “Розрахунки за авансами виданими” | 66 “Розрахунки з оплати праці”
38 “Резерв сумнівних боргів” | 681 “Розрахунки за авансами отриманими”
39 “Витрати майбутніх періодів” | 69 “Доходи майбутніх періодів”
Частина рахунків, за якими найбільш ймовірне накопичення тимчасових різниць входить до складу активу чи пасиву. В залежності від цього:
· різниця між оцінкою активу в бухгалтерському і податковому обліках являє собою оподатковувану тимчасову різницю, яка є базою для визначення відстроченого податкового зобов’язання (якщо вона зі знаком +), або від’ємну тимчасову різницю, яка є базою для визначення відстроченого податкового активу (якщо вона зі знаком -)
· різниця між оцінкою зобов’язання в бухгалтерському і податковому обліках являє собою від’ємну тимчасову різницю, яка є базою для визначення відстроченого податкового активу.
При визначенні тимчасових різниць також необхідно провести аналіз вартості активів та зобов’язань станом на початок року та наявність раніше накопичених тимчасових різниць. При цьому робляться наступні коригувальні записи : Дт 17 Кт 44, або Дт44 Кт 54.
Розраховані відстрочені податкові активи та зобов’язання відображаються у фінансових звітах ф1 і ф.2.
Отже, аналізуючи документообіг та систему організації аналітичного та синтетичного обліку фінансових результатів ми бачимо, що таких значних особливостей відображення витрат, доходів і фінансових результатів на даному підприємстві не має, воно застосовує всі ті документи, які застосовуються і іншими підприємствами відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.
3.2 Впровадження внітрішнього аудиту фінансових результатів в діяльності підприємства
Робота аудитора організується відповідно до державних законодавчих актів, а також до аудиторських норм і стандартів. Існують міжнародні і національні нормативи аудиту і супутніх робіт. Випуском перших займається Комітет міжнародної аудиторської практики при Раді Міжнародної Федерації бухгалтерів (МФБ).
Аудит фінансових результатів діяльності здійснюється на підставі первинних документів, які наведені в табл. 3.3.
Таблиця 3.3
Документування операцій з обліку фінансових результатів діяльності
Шифр та назва рахунку | Документи
70 “Доходи від реалізації” | Акти приймання-передачі виконаних робіт та наданих послуг, вимоги-накладні, лімітно-забірні картки, подорожні листи, калькуляційні відомості, рахунки-фактури, договори купівлі продажу, міни, дарування, товарно-транспортні накладні, платіжні вимоги, ПКО, виписки банку, довідки (розрахунки) бухгалтерії тощо
71 “Інший операційний дохід” | Рахунки-фактури, договори. товарно-транспортні накладні, платіжні вимоги, специфікації, ПКО, виписки банку, картки обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками, рішення судових органів, інвентарні картки, інвентаризаційні та порівняльні відомості, довідки (розрахунки) бухгалтерії тощо
72 “Дохід від участі в капіталі” | Розрахунки (довідки) бухгалтерії
73 “Інші фінансові доходи” | Розрахунки (довідки) бухгалтерії
74 “Інші доходи” | Розрахунки бухгалтерії, акт переоцінки, договори, акти приймання передачі, акти ліквідації, акті; оприбуткування матеріалів, ПКО, виписки банку, довідки бухгалтерії
75 “Надзвичайні доходи” | Виписки банку, договори страхування зі страховою організацією, що підтверджують форс-мажорні обставини (рішення уряду, постанови КМУ), розрахунки (довідки) бухгалтерії
79 “Фінансові результати” | Розрахунки (довідки) бухгалтерії
Програма аудиту фінансових результатів та фінансової звітності ТзОВ “ЮТІМ” наведена в табл. 3.4.
Таблиця 3.4
Програма аудиту фінансових результатів та фінансової звітності ТзОВ “ЮТІМ”
Перелік розділів аудиту | Питання, які повинен перевірити аудитор
Аудит фінансових результатів | Визначення фінансового результату згідно облікової політики.
Правильність списання доходів на фінансові результати.
Правильність і законність списання витрат на фінансові результати.
Правильність ведення аналітичного обліку фінансових результатів (для забезпечення інформації для складання звіту про фінансові результати).
Правильність визначення