4.1.
При виконанні робіт операторського типу, пов'язаних з нервово-емоційним напруженням в кабінетах, пультах і постах керування технологічними процесами, в залах обчислювальної техніки та інших приміщеннях повинні дотримуватися оптимальні умови мікроклімату (температура повітря 22 - 24° C, відносна вологість 60 - 40 %, швидкість руху повітря не більш 0,1 м/сек.).
Таблиця 4.1
Оптимальні величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень
Період року | Категорія робіт | Температура повітря | Відносна вологість | Швидкість руху, м/сек.
Холодний
Період
року | Легка Iа | 22 - 24 | 60 - 40 | 0,1
Легка Iб | 21 - 23 | 60 - 40 | 0,1
Середньої важкості IIа | 19 - 21 | 60 - 40 | 0,2
Середньої важкості IIб | 17 - 19 | 60 - 40 | 0,2
Важка III | 16 - 18 | 60 - 40 | 0,3
Теплий
Період
року | Легка Iа | 23 - 25 | 60 - 40 | 0,1
Легка Iб | 22 - 24 | 60 - 40 | 0,2
Середньої важкості IIа | 21 - 23 | 60 - 40 | 0,3
Середньої важкості IIб | 20 - 22 | 60 - 40 | 0,3
Важка III | 18 - 20 | 60 - 40 | 0,4
Допустимі умови мікроклімату
Допустимі величини мікрокліматичних умов встановлюються у випадках, коли на робочих місцях не можна забезпечити оптимальні величини мікроклімату за технологічними вимогами виробництва, технічною недосяжністю та економічно обгрунтованою недоцільністю.
Величини показників, які характеризують допустимі мікрокліматичні умови, встановлюються для постійних і непостійних робочих місць, які наведені в табл. 4.2.
Перепад температури повітря по висоті робочої зони при забезпеченні допустимих умов мікроклімату не повинен бути більше 3° C для всіх категорій робіт, а по горизонталі робочої зони та протягом робочої зміни - виходити за межі допустимих температур для даної категорії роботи, вказаних в табл. 4.2.
У виробничих приміщеннях, які розташовані в районах з середньою максимальною температурою найбільш жаркого місяця вище 25° C згідно з БНіП "Будівельна кліматологія" допускаються відхилення від величин показників мікроклімату, вказаних в табл. 2, для даної категорії робіт, але не більше ніж на 3° C. При цьому швидкість руху повітря повинна бути збільшена на 1,1 м/сек., а відносна вологість повітря знижена на 5 % при підвищенні температури на кожний градус вище верхньої межі допустимих температур повітря, вказаних в табл. 4.2.
Таблиця 4.2
Допустимі величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень
Періодроку | Категоріяробіт | Температура, ° C | Відносна воло-гість (%) на робочих місцях - постійних і непостійних | Швидкість руху (м/сек.) на робочих місцях - постійних і непостійних
Верхня межа | Нижня межа
На постійних робочих місцях | На непостійних робочих місцях | На постійних робочих місцях | На непостійних робочих місцях
Холодний
період року | Легка Iа | 25 | 26 | 21 | 18 | 75 | не більше 0,1
Легка Iб | 24 | 25 | 20 | 17 | 75 | не більше 0,2
Середньої важкості IIа | 23 | 24 | 17 | 15 | 75 | не більше 0,3
Середньої важкості IIб | 21 | 23 | 15 | 13 | 75 | не більше 0,4
Важка III | 19 | 20 | 13 | 12 | 75 | не більше 0,5
Теплий
Період
року | Легка Iа | 28 | 30 | 22 | 20 | 55 - при 28° C | 0,2 - 0,1
Легка Iб | 28 | 30 | 21 | 19 | 60 - при 27° C | 0,3 - 0,1
Середньої важкості IIа | 27 | 29 | 18 | 17 | 65 - при 26° C | 0,4 - 0,2
Середньої важкості IIб | 27 | 29 | 15 | 15 | 70 - при 25° C | 0,5 - 0,2
Важка III | 26 | 28 | 15 | 13 | 75 - при 24° C і нижче | 0,6 - 0,5
Основні вимоги до засобів нормалізації мікроклімату та теплозахисту
У виробничих приміщеннях з надлишком (явного) тепла використовують природну вентиляцію (аерацію). Аераційні ліхтарі та шахти розташовують безпосередньо над основними джерелами тепла на одній осі. У разі неможливості або неефективності аерації встановлюють механічну загальнообмінну вентиляцію. При наявності одиничних джерел тепловиділень оснащують обладнання місцевою витяжною вентиляцією у вигляді локальних відсмоктувачів, витяжних зонтів та ін.
У замкнених і невеликих за об'ємом приміщеннях (кабіни кранів, пости та пульти керування, ізольовані бокси, кімнати відпочинку тощо) при виконанні операторських робіт використовують системи кондиціонування повітря з індивідуальним регулюванням температури та об'єму повітря, що подається.
При наявності джерел тепловипромінювання вживають комплекс заходів з теплоізоляції устаткування та нагрітих поверхонь за допомогою теплозахисного обладнання.
При неможливості технічними засобами забезпечити допустимі гігієнічні нормативи опромінення на робочих місцях використовуються засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) - спецодяг, спецвзуття, ЗІЗ для захисту голови, очей, обличчя, рук.
В залежності від призначення передбачаються такі ЗІЗ:
- для постійної роботи в гарячих цехах - спецодяг (костюм чоловічий повстяний), а при ремонті гарячих печей та агрегатів - автономна система індивідуального охолодження в комплексі з повстяним костюмом;
- при аварійних роботах - тепловідбиваючий комплект з металізованої тканини;
- для захисту ніг від теплового випромінення, іскор і бризок розплавленого металу,
- для захисту рук від опіків - вачеги, рукавиці суконні, брезентові, комбіновані з надолонниками з шкіри та спилку;
- для захисту