прибутки і витрати відображаються в бухгалтерському обліці і фінансовій звітності в момент їх винкнення, незалежно від дати прибуття або проплати грошових засобів.
Виходячи з цього принцип проценти за кредит повинні визнаватися в тому звітному періоді, в якому виникли і існували зобов’яання по кредиту, незалежно від того, в якому періоді по умовам кредитного договору він повинен бути повернений.
Для обліку довгострокових зобов’язань в Плані рахунків передбачено клас 5 “Двгострокові зобов’язання”. На рахунку 50 “Довгострокові позики” ведеться облік рахунків по довгострковим позикам банків і інших залученим позиченим засобам в інших осіб, які не є поточними зобов’язаннями.
По кредиту рахунка 50 “Довгострокові позики” відображаються суми отриманих довгстркових кретів, а також переведення корткострокових (відстрочених) кредитів в склад довгостркової заборгованості, по дебету – погашення заборгованості по довострковим кредитам і переведення довгострокових кредитів в поточну заборгованість по довгостроковим зобов’язанням.
Рахунок 50 “Довгострокові позики” має наступні субрахунки для відображення довгострокових кредитів банку:
-
501 “Довгострокові кредити банків в національній валюті”;
-
502 “Довгострокові кредити банків в іноземній валюті”;
-
503 “Відстрочені довгострокові кредити банків в національній валюті”;
-
504 “ Відстрочені довгострокові кредити банків в іноземній валюті ”.
аналітичний облік ведеться по банкам в перерізі кожного кредита і по строкам погашення кожного кредита.
Інформація про довгострокові кредити банка по наведеному прикладу в фінансовій звітності відображається наступним чином.
В формі №1 “Баланс” на дату баланса вказується:
-
в строці 440 “Довгострокові кредити банків” – сальдо субрахунка 501 “Довгострокові кредити банків в національній валюті”;
-
в строці 510 “Поточна заборгованість по довгостроковим зобов’язанням” – сальдо субрахунка 611 “Поточна заборгованість по двгостроковим зобов’язанням в національній валюті”;
-
в строці 610 “Інші поточні зобов’язання” – сальдо субрахунка 684 “Розрахунки по нарахованим процентам”.
В формі №2 “Звіт про фінансові результати” за звітний період в строці 140 “Фінансові витрати” вказуються обороти субрахунка 951 “Прценти за кредит”.
Відображеня в бухгалтерському обліці господарської операції по отриманню кредита банку проводиться на основі кредитного договору і виписки банку. При нарахуванні і виплаті процентів за кредит крім названих документів необхідно ще розрахунок бухгалтерії і , в випадку необхідності, платіжне доручення. Повернення кредиту відображається на основі кредитного договору, виписки банку, платіжного доручення.
Облігаційні позики підприємств
В відповідності з Законом №1201 облігація – ціний папір, що засвідчує внесення її власником грошових засобів і підтверджує зобов’язання емітента відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений в ній строк з виплатою фіксованого процента (якщо інше не передбачено умовами випуску).
Облігації підприємств випускаються підприємствами всіх форм власності, об’єднаннями підприємств, акціонерними та іншими товариствами і не дають їх власникам права на участь в управлінні (керуванні). Рішення про випуск облігацій приймається емітентом і оформляється протоколом. Протоком повинен містити необхідні відомості про випуск облігацій.
Державною комісією по цінним паперам і фондовому ринку проводиться регістрація випуску облігацій, інформації про їх емісію і звіт про погашення про погашення облігацій. Після регістрації випуску облігацій емітенту видається свідоцтво, яке є основою для друку бланків сертифікатів цінних паперів, якщо цінні папери випускаються в документальній формі; свідоцтво є також основою для оформлення глобального сертефікату, якщо облігації випускаються в бездокументальній формі.
Розглянемо процентні облігації, випущені на період, що є більшим 12 місяців.
Основна сума такої облігації – сума, яку потрібно виплатити в день погашення облігації і на яку нараховуються проценти. Цю суму також називають номіналом облігації.
Ставка процентів по облігації – це ставка процентів, під яку випущено облігацію. Проценти, що виплочуються по облігації, являють собою плату за користування позиченими засобами. Кожна перідична виплата визначається шляхом множеня номінальної вартості облігації но встановлену ставку процентів.
Обігації не обов’язково продаються по номіналу. Вони можуть продаватися або з дисконтом (нижче номінала), або з премією (вище номінала). Продажна ціна облігацій залежить від ринкової ставки процентів (ставки процентів, під яку покупці облігацій бажали б інвестувати свої засоби).
Слід пам’ятати, що:
-
облігація продається по номіналу, якщо ринкова ставка і ставка процентів по облігації співпадають;
-
облігація продається із знижкою, якщо ринкова ставка процентів вища за встановлену;
-
облігація прдається з премією, якщо ринкова ставка процентів нижча за встановлену.
Таким чином при обіку довгострокових зобов’язан по облігаціям необхідно розглядати три величини:
-
суму грощових засобів, отриманих при первинному продажі емітованих облігацій;
-
суму грошових засобів, яка виплочується по процентам (дорівнює номінальній вартості облігацій, помноженій на ставку процентів по облігаціям);
-
суму грошових засобів, виплочену при погашенні облігацій (дорівнює нмінальній вартості облігації).
При обліці довгостркових зобов’язань по облігаціям необхідно також пам’ятати і про принцип нарахування і відповідність доходів і витрат. Цей принцип потребує зіставлення прибутків звітного періода з витратами, які було здійснено для отримання цих прибуків. В кінці кожного звітного періода необхідно нараховувати процента, навіть якщо протягом звітного періоду їх не виплачено. Нараховані проценти повинні бути показані як фінансові витрати періода, а значить, саме таким чином співставлені з прибутком, отриманим за цей період.
Хоча величина нарахованих процентів і заснована на встановленій ставці процентів, витрати на виплату процентів повинні бути оцінені з використанням ринкової ставки процентів. При цьому довгострокові зобов’язання по облігаціям повинні бути рівні їх справжній вартості, тобто дисконтованій сумі майбутніх платежів, котра, як очікується, буде необхідною для погашення зобов’язання в процесі звичайної діяльності підприємства.
Для обіку обігацій в Плані рахунків передбачено рахунок 52 “Довгострокові зобв’язання по облігаціям”. Цей рахунок має такі підрахунки:
-
521 “Зобов’язання по облігаціям”;
-
522 “Премія по випущеним облігаціям”;
-
523 “Дисконт по випущеним облігаціям”.
Аналітичний облік довгостркових зобов’язань по облігаціям ведеться по їх видам і строкам погашення.
Інформація про випущені