Показник | Роки

2007 | 2008 | 2009

1 . Фактичний ріст ПП, % | -5.91 | 15.74 | 9.94

2. Проектний ріст ПП, % | 7.50 | 12.50 | 13.00

3. Обсяг виробленої продукції, тис. грн.. | 8906.7 | 9209.4 | 17967.7

4. Обсяг виробленої продукції, тис. грн.. | 8380.7 | 10659.4 | 19753.7

5. Число технічно-обгрунтованих норм | 25 | 24 | 24

6. Число діючих норм | 26 | 26 | 26

7. Чисельність робітників, зайнятих
механізованою працею, ос. | 3 | 5 | 5

8. Число втрачених людино-днів через
захворювання | 5 | 10 | 5

9. Планові втрати часу, люд- дні | ЗО | 25 | 20

10. Фактичні втрати часу, люд- дні | 28 | 25 | 26

1 1 . Середньоспискова чисельність
робітників, ос. | 13 | 15 | 15

Результати розрахунків занесемо до таблиці 3.7.

Таблиця 3.7- Коефіцієнти нормування праці.

Показники | Рік

2007 | 2008 | 2009

Коефіцієнт продуктивності праці | -0.787 | 1.260 | 0.765

Коефіцієнт виконання плану | 0.941 | 1.157 | 1.099

Коефіцієнт технічного нормування
праці | 0.962 | 0.923 | 0.923

Коефіцієнт охоплення робочих
механізованою працею | 0.231 | 0.333 | 0.333

Коефіцієнт працездатності
працюючих | 0.385 | 0.667 | 0.333

Коефіцієнт використання робочого
часу | 1.067 | 1.000 | 0.700

Загальний коефіцієнт нормування
праці | 0.466 | 0.890 | 0.692

Результати впровадження нормування праці в значній мірі залежать від
застосування науково обґрунтованих методів аналізу і оцінки її рівня. На
основі проведених розрахунків (таблиця 3.7) бачимо, що протягом
аналізованого періоду, загальний коефіцієнт нормування праці на
підприємстві був не високим, лише у 2008 році він значно зріс і становив
0,89. Це зумовлено насамперед різким зростанням коефіцієнта
працездатності працюючих. Та вже наступного року спостерігається
зменшення даного коефіцієнта - на 50 % порівняно з 2008 роком. Такі різкі
коливання загального коефіцієнта нормування праці пояснюється тим, що на
підприємстві не ведеться постійної роботи щодо покращення стану
нормування.

Динаміка коефіцієнта продуктивності праці є стрибкоподібною. У 2007
році його значення було від'ємним, однак протягом наступних трьох років
значення є позитивним. Даний показник показує, що планування обсягу
виготовленої продукції є очевидно приблизним і не обґрунтованим.

Значення коефіцієнта виконання плану показує, що у 2007 році план
був не виконаним, однак у наступних роках підприємство виконувало всі
заплановані обсяги робіт.

Щодо коефіцієнта охоплення робочих механізованою працею, то
спостерігається тенденція до зростання. Так у 2007 році він становив 0,231, а
у 2008 році - зріс до 0,333. Це пояснюється тим, що зростає чисельність
робітників, які зайняті механізованою працею.

Аналізуючи коефіцієнт працездатності працюючих, бачимо, що у 2008
спостерігається зростання показника у два рази. Збільшення значення даного
показника зумовлене погіршенням стану здоров'я працівників.

Як бачимо, значення коефіцієнтів рівня нормування праці протягом
трьох років не зберегло за собою стійкої тенденцій змін. Значення практично
всіх показників є стрибкоподібними і не дозволяють зробити однозначних
висновків, щодо стану нормування праці на підприємстві. Однак у 2009 році
загальний коефіцієнт нормування на підприємстві показує його відносно
задовільний стан, тому в подальшому підприємству необхідно шукати
шляхів покращення використання наявних трудових та матеріальних
ресурсів.

3.5. Розрахунок ефективності заходів щодо удосконалення організації

праці і нормування

Приймаючи управлінські рішення, пов'язані з розвитком підприємства,
слід чітко ранжувати запропоновані заходи за рівнем їх впливу на
ефективність діяльності підприємства та вибрати оптимальний їх варіант.
Для цього необхідно провести відповідні розрахунки. При ранжуванні
організаційно-технічних заходів варто визначити їх вплив на такі показники:

-

-

-

-

Отже, щодо організації праці, то варто відзначити її високий рівень,
однак для його підтримки необхідно запроваджувати відповідні заходи.

Високі значення показників організації виробництва дозволяють зробити
висновки про раціональне використання людської праці. Робота на
підприємстві не є тяжкою і шкідливою, але при сучасних ринкових умовах
зарплата робітників все ж залишається досить низькою. Для заохочення
працівників до збільшення продуктивності їх праці необхідно запровадити
постійну систему преміювання. Це дозволить збільшити зарплату за рахунок
додатково випущеної продукції, що принесе і працівникам і підприємству
додатковий дохід. Оскільки, значний дохід підприємству приносить
переробка шкіри, необхідно виплачувати премії за кожне щоденне
перевиконання плану з випуску саме цією продукції. За 2009 рік робітники
виготовили 87 партій даної продукції по 300 шт. в кожній. Отже, за один
місяць вони в середньому обробляли 7,25 партій сировини. Середня
заробітна плата робітника становить 600 грн. в місяць. Обсяг виробленої
продукції за місяць, що припадає на одного робітника становить 220 шт.
Запропонуємо премію у 6 грн. за кожну шт.. обробленої сировини поза
планом. Припустити що це призведе до перевиконання плану одним
робітником лише на одну одиницю сировини в день. В такому випадку
абсолютний приріст виробництва (ДQ) визначатиметься наступним чином:

ДQ = (Вр-Вб)*Чб, (3.1)

де Вр - виробіток на одного робітника в розрахунковому періоді.

Вр = 242шт/міс (11 шт. за день * 22 роб.дні);
Вб- виробіток на одного робітника в 2006 році.

Вб = 220шт/міс (10 шт. за день * 22 роб.дні);
Чб - чисельність промислово-виробничого персоналу. Чб = 10 чол.

ДQ = (242 - 220)* 10 - 220 шт./міс.

Запровадження даного заходу приведе до збільшення витрат на зарплату,
а отже і на собівартість на 1320 грн. в місяць. Однак дані витрати будуть
погашені за рахунок збільшення виручки від реалізації продукції на 6160 грн
за місяць (вартість одиниці продукції 28 грн. за