Розділ 2. Методика аналізу організації і нормування праці

2.1. Сутність організації та нормування праці

Функціонування виробництва, виробничих систем усіх рівнів
забезпечується організованою працею людей. Сутність організації праці
полягає у створенні оптимальної взаємодії працюючих людей, знарядь і
предметів праці на основі доцільної організації робочих систем (робочих
місць) з урахуванням продуктивності і потреб людини. Організація праці
спрямована на створення найсприятливіших умов праці, збереження та
підтримку на високому рівні працездатності працівників, підвищення
ступеня привабливості їх праці та досягнення повного використання засобів
виробництва. Іншими словами, організація праці — сукупність технічних,
організаційних, санітарно-гігієнічних заходів, що забезпечують ефективніше
використання робочого часу, устаткування, виробничих навичок і творчих
здібностей кожного члена колективу, усунення важкої ручної праці і
здійснення сприятливих впливів на організм людини.

Мета організації праці складається з двох взаємопов'язаних частин:
підвищити дохідність підприємства або коефіцієнт корисної дії робочої
системи, тобто виробляти більшу кількість продукції належної якості при
низьких витратах; гуманізувати працю шляхом зниження високого
навантаження на працівників та підвищення безпеки праці.

В умовах ринкової економіки на всіх рівнях управління можна виділити
такі основні практичні завдання організації праці:

1) розроблення і поліпшення процесів, методів та умов праці;

2) проектування і раціоналізація робочих місць, машин, інструментів,
допоміжних засобів, процесів обробки предметів праці з урахуванням
характеру трудових процесів.

Об'єктами організації праці є робочі системи (робочі місця) або системи
праці різної величини, ієрархічного рівня і складності.

На рівні робочих місць предметом організації є трудові рухи, дії,
прийоми (комплекси) та умови їх ефективного здійснення.

На рівні кількох взаємопов'язаних «організованих» робочих місць
(наприклад, дільниці) предметом організації виступають процеси праці, які
зв'язують цю групу в єдиний технологічний (виробничий) процес.

На рівні підрозділів або підприємства в цілому предметом організації є
виробничі процеси (виробництва), де основною складовою є трудові процеси.

Організація праці безпосередньо пов'язана з раціоналізацією, а також
аналізом собівартості та вартості процесів і виробів.

Організація праці передбачає комплекс заходів, який охоплює:

-

-

- проектування виробу за критеріями: функція, продуктивність, форма.
Отже, організація праці на підприємстві — процес, спрямований на

оптимальне поєднання робочої сили з засобами виробництва та створення
необхідних умов для їхнього ефективного функціонування.

Принципово важливим питанням організації праці є забезпечення
відповідності трудового доходу кількості та якості праці, що вкладена в
загальний результат колективних дій. Така відповідність характеризується як
співвідношення між мірою праці та мірою заробітної плати.

Оскільки процес праці відбувається в часі, то універсальною мірою
кількості живої праці є робочий час. Проте за міру (норму) праці можна
вважати лише таку кількість робочого часу, яка об'єктивно потрібна на
виконання конкретної роботи кваліфікованими виконавцями за сприятливих
організаційно-технічних умов.

Потреба у визначенні необхідних затрат часу на одиницю роботи або
установлення кількості одиниць продукції, яка має бути виготовлена
робітником за певний відрізок часу, зумовила виокремлення функції
нормування праці як важливої складової організації трудових і виробничих
процесів.

Нормування праці — це вид діяльності з організації та управління
виробництвом, завданням якої є встановлення необхідних затрат і
результатів праці, контролю за мірою праці, а також визначення необхідних
співвідношень між чисельністю працівників різних груп та кількістю
одиниць устаткування.

Мета нормування праці полягає в скороченні витрат на виготовлення
продукції (послуг), підвищенні продуктивності і якості, сприянні
розширенню виробництва та зростанні доходів працівників на основі
впровадження техніко-технологічних нововведень і удосконалення
організації виробничих і трудових процесів.

Важливим завданням нормування є підвищення не тільки технічної, а й
економічної та фізіологічної обґрунтованості норм. Якщо технічне
обґрунтування полягає у виявленні виробничих можливостей робочих місць,
то економічне — у виборі найдоцільнішого варіанта виконання роботи, а
фізіологічне — у виборі раціональних форм поділу і кооперації праці,
визначенні правильного чергування робочого навантаження і відпочинку.

Отже, у загальному випадку змістом робіт з організації та нормування
праці є: аналіз виробничого процесу, розподіл його на частини, вибір
оптимального варіанта технології і організації праці, проектування режимів
роботи устаткування, прийомів і методів праці, систем обслуговування
робочих місць, режимів праці та відпочинку, розрахунок норм відповідно до
особливостей технологічного та трудового процесу, їх упровадження і
наступного коригування у міру змін організаційно-технічних умов.

2.2. Визначення наукової організації праці і характеристика
організації і нормування праці

В умовах переходу України до ринкових відносин господарювання
зростає важливість усіх факторів, що впливають на ефективність
виробництва. Не остання роль у підвищенні результативності суспільного
виробництва відводиться науковій організації праці (НОП).

НОП передбачає раціональне розташування працівників; впровадження
колективних форм організації праці; атестацію робочих місць та їх
обслуговування; поліпшення підготовки та підвищення кваліфікації кадрів;
вивчення, впровадження та поширення передових прийомів та методів праці;
вдосконалення матеріального та морального стимулювання праці. НОП
застосовується як засіб підвищення продуктивності праці, ефективності
виробництва з метою підвищення рівня життя народу. Але крім економічних
завдань НОП вирішує і соціальні завдання: скорочення питомої ваги ручної,
важкої та шкідливої для здоров'я людини праці; підвищення привабливості та
творчого характеру праці.

Наукова організація праці на підприємстві передбачає вирішення
наступного комплексу завдань:

1. Поділ і кооперація праці.

Поділ праці на підприємстві передбачає спеціалізацію окремих
працівників на виконанні певної частини спільної роботи. Існують такі види
поділу праці: технологічний, поопераційний, функціональний, професійний,
кваліфікаційний.

Технологічний поділ праці передбачає поділ виробничого процесу за
видами, фазами і