слід визнати, що на ряду з ростом балансового прибутку підприємства намічається тенденція зниження рентабельності товарообігу.
Розділ 2. Проведення аудиторських операцій на підприємстві «Гандикап»
2.1 Законодавче регулювання проведення аудиту
Законодавчою та нормативною базою, якою керується аудитор при проведенні аудиторської перевірки являється [18, 53]:
·
Закон України” Про аудиторську діяльність” від 22 квітня 1993 р. № 3125-12. Цей закон визначає правові засади здійснення аудиторської діяльності в Україні і спрямований на створення контролю з метою захисту інтересів власника.
·
Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999р.№ 996-14. Цей закон визначає правові засади регулювання організацій ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.
·
П(С)БО 9 «Запаси». Це положення (стандарт) визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності.
·
Норматив № 2 “ Основні вимоги до аудиту”. Цей норматив визначає основні вимоги до аудитора, що їх повинні неухильно виконувати аудитори під час проведення аудиту без будь-яких винятків.
·
Норматив № 26 “ Аудиторський висновок”. Цей норматив розроблений на підставі Закону України “Про аудиторську діяльність” затвердженого Верховною Радою України від 22.04 93 р. У відповідності зі статтею 7 і 21 Закону України “Про аудиторську діяльність” аудитор має провести перевірку бухгалтерської річної звітності суб’єкта господарювання з метою надання висновку про достовірність та реальність представленої інформації і її підтвердження або не підтвердження. Норматив регулює основні принципи за якими складається аудиторський висновок.
·
Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових засобів і документів та розрахунків, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 р. № 69 зі змінами та доповненнями, внесеними наказом МФУ від 05.12.1997 р. № 268, від 26.05.2000 р. № 115.
2.2 Мета, задачі, особливості проведення аудиту товарів
Метою аудиту на підприємстві «Гандикап», зокрема є встановлення аудитором висновку про те чи відповідає фінансова звітність, в усіх суттєвих аспектах, інструкціям, які регулюють, регламентують порядок підготовки і представлення фінансових звітів [19, 286].
Аудиторський висновок служить основою довіри до фінансової звітності підприємства для споживача.
Метою планування аудиту є звернення уваги аудитора на найважливіші напрямки аудиту, на виявлення проблем, які слід перевірити найретельніше.
Характер планування залежить від організаційної форми, розміру і виду діяльності підприємства, виду аудиту, правильного уявлення аудитора про стан на ТОВ «Гандикап».
В нашому випадку, аудит проводився на підприємстві «Гандикап», яке займається оптовою та роздрібною торгівлею товарами, тому мета та головна увага під час проведення аудиту була приділена правильності використання та списання товарів та правильності відображення в обліку та звітності товарів та їх реалізація.
Завдання аудиторської перевірки полягає у підвищенні запобіжного і поточного контролю товарів з метою недопущення виникнення втрат, нестач і крадіжок.
На сучасному етапі розвитку основу планування та діяльності підприємств різних галузей покладені показники об’єму продаж продукції її реалізації. Тому головними задачами аудиту товарів являється: перевірка достовірності звітних показників, які характеризують об’єм товарів в натуральному та вартісному вираженні, оцінка виконання планових задач по об ємним показникам якості продукції, перевірка правильності встановлення цін на товари.
Нові методи господарювання визначають підвищену роль натуральних показників у плануванні товарів та організації діяльності підприємства.
Достовірні дані обліку і звітності товарів в натуральному вираженні лежать в основі визначення вартісних показників. Коли продукція планується та враховується в натуральному вираженні, плановий та фактичний об’єм товарної продукції визначають множенням відповідних затверджених оптових цін по кожному виробу на кількісні показники їх виробництва.
Деякі особливості які притаманні прийомам перевірки звітних даних про нормативну чисту товарну або реалізовану продукцію на підприємстві залежить від організаційної структури підприємства, ці показники можуть розраховуватись з врахуванням внутрішнього обороту або без нього.
Важливий етап аудиторської перевірки - це перевірка правильності відображення в обліку та звітності внутрішньогосподарського обороту. Необхідно мати на увазі, що об’єм товарної продукції, також як і та, що реалізується, враховується як правило по заводському методу, без внутрішнього обороту.
На основі облікових даних необхідно встановити чи правильно визначений склад робіт по капітальному ремонту, віднесений в фактичний об’єм продукції.
2.3 Основні концепції методики зовнішнього аудиту товарних ресурсів
Основою господарчої діяльності підприємств являються матеріальні цінності. Аудит їх діяльності необхідно починати з інвентаризації та перевірки виконання угод постачальників і покупців. Важливе значення має правильний вибір об‘єктів інвентаризації. Вивчається організація укладання угод про матеріальну відповідальність, стан складського господарства, розміщення товарно-матеріальних цінностей, виконання правил їх збереження та охорони.
При інвентаризації перевіряють також ваговимірювальні прибори з метою встановлення термінів їх метрологічної перевірки відповідними органами сертифікації, стандартизації та метрології.
Необхідно визначити наявність у клієнтів нормативних актів, норм природного убутку товарів, товарно-транспортних накладних, рахунків та інших первинних документів на транспортування матеріальних цінностей, їх оприходування, витрачання та інше.
Важно правильно визначити обтекти аудиту. Це прийом цінностей по кількості та якості, їх збереження, псування, норми природного убутку, бухгалтерський облік, звітність, первинні документи та інше.
При аудиті матеріальних цінностей, як і грошових коштів, використовують способи та прийоми вивчення первинних документів, які забезпечують максимальний ефект і дозволяють робити обґрунтовані висновки.
Прийоми та способи перевірки бухгалтерських даних ділять на загальні та часткові, які тісно взаємопов`язані. Зупинимося на останніх.
Контрольні порівняння фактичних залишків товарів з послідуючою інвентаризацією, їх надходження та документування витрачанням необхідно використовувати коли аудитор має дані про порушення:
- дописках товарно-матеріальних цінностей в інвентаризаційних описах з метою приховування нестач до початку проведення інвентаризацій;
- даних про заниження в порівнянні з фактичним залишкoм деяких товарів в інвентаризаційному описі на початок звітного періоду для приховування