цінностей
Аудит прибуткових та видаткових документів,
показників реєстрації та рахунків постачальників
Взаємне порівняння прибуткових документів з даними рахунків постачальників | Взаємна перевірка видат. документів з даними оплати рахунків покупців
Порівняння прибуткових та видаткових документів
з даними натурального обліку оптових баз
Аудит змісту оборотних відомостей натурально-вартісного обліку і порівняння їх з даними обліку матеріально-відповідальних осіб
Аудит змісту звітів, бухгалтерських операцій, матеріальних цінностей та порівняння їх з даними первинної документації
Аналіз бухгалтерських операцій
по журналам-ордерам до рахунк.
матеріальн. оборотних активів
та порівняння їх з записами по Д-ту і К-ту рах. 60 | Аудит бухгалтерських операцій по журналам-ордерам до рахунк. матеріальних оборотних активів та порівняння його з записами по Д-ту та К-ту рах.45,62
Аудит даних балансу та звітності та порівняння їх з Головною книгою, ж-ордерами, відомостями, первинними документами.
Рис.2.3.1 Послідовність аудиту матеріальних активів.
Правильна організація прийому та відпуску матеріальних цінностей гарантує їх збереження та безперервне забезпечення ним виробництва.
Надходження від постачальників контролюється по виписаним ними документам, відповідним журнал ордерам, відомостям надходження матеріальних цінностей від постачальників або на складі підприємства, а також по прибутковим документам складів чи інших місць збереження.
Має деякі особливості аудит на вимогу правоохоронних органів. Звичайно він проводиться в ході розслідування чи судового розгляду кримінальних чи цивільних справ про нестачі, крадіжки, посадових чи господарських злочинів. Підставою для проведення аудиту в цьому випадку е постанова прокурора або народного суду. Організація та методика проведення аудиту носять загальний характер. Аудит проводять суцільним методом, так як вибіркові перевірки можуть привести до неправильних висновків.
При проведенні аудиту перевіряють чи правильно регулюються інвентаризаційні різниці, убуток цінностей в межах встановлених норм. Норми застосовують тільки до цінностей, до яких встановлена нестача. При відсутності норм, убуток розглядається як понаднормативна нестача, яка відноситься на матеріально-відповідальних осіб згідно з методикою оцінки для відшкодування.
2.4 Порядок складання аудиторського висновку
Порядок складання аудиторського висновку регулюється Національним нормативом аудиту №26”Аудиторський висновок”.
Результати проведення аудиту оформлюються у вигляді аудиторського висновку, який містить чітко викладену думку аудитора про перевірену звітність. Аудиторський висновок містить наступні основні елементи:
1.
Заголовок, який містить запис про те, що аудиторську перевірку проведено незалежним аудитором, а також назву фірми або прізвище аудитора, який здійснював аудит. Це є свідченням того, що під час аудиту не було жодних обставин, які могли б призвести до порушення принципу незалежності перевірки.
2.
Замовник аудиторського висновку. У аудиторському висновку слід чітко зазначити, кому він адресований, а також перелічити можливих користувачів наведених в ньому відомостей.
3.
Вступна частина. Аудиторський висновок має містити інформацію про склад перевіреної звітності та дату її складання. Слід зазначити, що відповідальність за правильність складання звітності покладається на керівництво підприємства, яке перевіряється, а за обґрунтованість аудиторського висновку, складеного за цією звітністю на аудитора.
4.
Масштаб перевірки. У цьому розділі зазначають, що аудит проведено відповідно до вимог нормативів, що діють в Україні, та загальноприйнятої практики або загальноприйнятих стандартів аудиту. Обов’язковим є зауваження, що перевірку сплановано і проведено з достатньою впевненістю в тому, що звітність не містить суттєвих помилок. Аудитор оцінює перекручення та невідповідності в обліковій системі підприємства як суттєві, якщо вони можуть настільки вплинути на звітність, що це може призвести до зміни рішення її користувачів. Аудиторський висновок має містити відомості щодо: використання аудитором конкретних тестів при перевірці інформації, яка підтверджує цифровий матеріал, на якому ґрунтується звітність; методології обліку, які використовувало керівництво підприємства, що перевіряється, при підготовці в цілому та фінансових звітів.
5.
Висновок аудитора про перевірену звітність. Аудитор повинен підготувати чіткий висновок про перевірену звітність, відповідність її у всіх суттєвих аспектах інструкціям про порядок складання звітності та принципам обліку, що діють в Україні.
6.
Дата аудиторського висновку. Датою аудиторського висновку є день завершення аудиторської перевірки. У цей день аудитор зобов’язаний доповісти про результати перевірки керівництву підприємства, що перевіряється. Тільки після підписання керівництвом звітів, що додаються до аудиторського висновку і підтвердження їх своїм підписом він проставляє дату аудиторського висновку.
7.
Адреса аудиторської фірми. У аудиторському висновку слід зазначити адресу місцезнаходження аудиторської фірми або юридичну адресу, якщо підприємство розташоване в цьому місці, а також номер і серію ліцензії Аудиторської палати України.
8.
Підпис аудиторського висновку. Аудиторський висновок підписує від імені аудиторської фірми її директор або аудитор, який має на це відповідні повноваження.
Аудиторський висновок рекомендується підписувати ім’ям аудиторської фірми, оскільки вона несе юридичну відповідальність за якість проведеного аудиту.
Після підписання аудиторського висновку і вручення примірників клієнту аудитор повинен попередити його про відповідальність за несвоєчасне подання аудиторського висновку податковій інспекції у разі проведення обов’язкового аудиту.
Висновки та пропозиції
Внаслідок системного аналізу дослідження аудиторських операцій з товарами, ми можемо зробити певні висновки, а саме:
·
Аудиторська діяльність є сферою підприємництва аудиторських фірм або приватних аудиторів, яка включає організаційне і методичне забезпечення аудиту, його практичне здійснення у формі надання різноманітних аудиторських послуг.
·
Аудиторські операції — сукупність взаємопов'язаних дій аудитора, спрямованих на досягнення цілей, поставлених умовами договору, програми тощо.
·
Підприємство, яке аналізується: базове підприємство - ТОВ "Гандикап", зареєстровано в Шевченківській райдержадміністрації м. Києва 23 грудня 1993 року. Підприємство є юридичною особою, має самостійний баланс, печатку, розрахунковий рахунок в відділені “Укрсоцбанку”, здійснює свою господарську діяльність на основі повного господарського розрахунку, самоокупності та самофінансування, має відокремлене майно у вигляді основних і оборотних засобів.
· Основою господарчої діяльності підприємства є матеріальні цінності. Аудит їх діяльності починають з інвентаризації та перевірки виконання угод постачальників і покупців. Важливе значення має правильний вибір об‘єктів інвентаризації. Вивчається організація укладання угод про матеріальну відповідальність, стан складського господарства,