· дата операції — операції реєструються в бухгалтерському обліку в момент проведення відповідних платежів, що відповідає касовому методу ведення бухгалтерського обліку;

· прийнятність вхідного балансу — залишки за рахунками на початок поточного звітного періоду мають відповідати залишкам за станом на кінець попереднього звітного періоду;

· превалювання сутності над формою — операції обліковуються та розкриваються у звітності відповідно до їх суті та економічного змісту, а не за їх юридичною формою;

· суттєвість — у фінансових звітах має відображатись уся істотна інформація, корисна для прийняття рішень керівництвом, інформація є суттєвою,

· якщо її відсутність або неповнота (перекручення) може вплинути на економічні рішення користувачів звітності;

· доречність — корисність інформації для підготовки та прийняття економічних рішень;

· відкритість — фінансові звіти мають бути достатньо зрозумілими і детальними, щоб уникнути двозначності, правдиво відображати операції з необхідними поясненнями в записках. Операції повинні відповідати змісту статей звітів. Звітність має бути чітко викладена і зрозуміла для користувача;

· сталість — постійне, протягом бюджетного року, застосування обраних методів. Зміна методів обліку потребує додаткового обгрунтування і розкриття у фінансових звітах.

· правильність — сумлінне застосування прийнятих правил та процедур;

· обережність — обгрунтована, розсудлива оцінка фактів;

· незалежність — відокремленість фінансових бюджетних років (звітних періодів);

· співставність — можливість визначення тенденцій виконання бюджету через співставлення інформації, що міститься у бухгалтерському обліку і звітності за певний період часу;

· безперервність — оцінка активів здійснюється з огляду па тt, що процес виконання бюджетів є постійним;

· окреме відображення активів та пасивів — цей принцип передбачає, що всі рахунки активів та пасивів оцінюються окремо і відображаються в розгорнутому вигляді.

Облікові вимірники

У бухгалтерському обліку в бюджетних установах для кількісного відображення руху засобів, коштів, обсягів здійснення господарських процесів використовують три види вимірників;[2,8]

· натуральні;

· трудові;

· грошові (вартісні).

Натуральні вимірники застосовують для отримання даних про господарські засоби і процеси в їх натуральному вираженні і надають інформацію про кількість однорідних об'єктів обліку в кг, м:, м\ га тощо. Ці вимірники використовують для обліку матеріальних цінностей. За допомогою натуральних вимірників одержують не тільки кількісну, але і якісну характеристику об'єктів.

Трудові вимірники використовують для визначення кількості витрат праці та виражаються в одиницях часу (людино-дні, людино-години, людино-хвилини тощо). В поєднанні з натуральними вимірниками за їх допомогою розраховують заробітну плату.

Грошові вимірники використовуються для узагальненого відображення господарських засобів, джерел їх утворення, процесів і результатів в єдиній вартісній оцінці в грошових одиницях (гривні). Грошовий вимірник є найбільш універсальним і узагальнювальним.

У бухгалтерському обліку в бюджетних установах використовуються всі три види вимірників, але основним є грошовий, за допомогою якого можна узагальнити всі фінансові та господарські факти, явища, процеси. Господарські факти, які не мають грошової оцінки, в бухгалтерському обліку не відображаються.

Метод бухгалтерського обліку

Метод бухгалтерського обліку в бюджетних установах — це сукупність способів і прийомів, за допомогою яких функціональна діяльність установи відображається в обліку Він складається з ряду елементів, основними з яких є:

· документація;

· інвентаризація;

· рахунки;

· подвійний запис;

· оцінка;

· балансове узагальнення;

· звітність.

Практичне використання кожного з них обумовлене відповідними положеннями, інструкціями, вказівками, розробленими і затвердженими відповідними органами (як правило, Державним казначейством України).

Документація — це відображення здійснюваних операцій у визначених носіях інформації на паперових бланках або технічних носіях (магнітних стрічках, магнітних дисках, дискетах), або — це письмове свідчення про здійснення господарської операції, що надає юридичної сили даним бухгалтерського обліку.

Інвентаризація — це спосіб перевірки наявності товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) і грошових коштів шляхом перерахування, зважування, обміру, оцінки всіх залишків майна бюджетної установи і співставлення з даними бухгалтерського обліку.

Рахунки — це спосіб групування, поточного обліку і контролю за наявністю і рухом майна установи, джерел його утворення, господарських процесів та їх результатів.

Подвійний запис — це принцип тотожного відображення господарським операцій на рахунках, що зумовлює рівність оборотів за дебетом і кредитор кореспондуючих рахунків. Подвійний запис випливає з економічної суті відображення операцій. Будь-яка господарська операція викликає зміни у двох видах господарських засобів, грошових коштів, або у одному виді засобів чи коштів, і в тій же сумі змінюється відповідний вид джерел.

Оцінка — це відображення об'єктів бухгалтерського обліку в єдиному грошовому вимірнику з метою узагальнення їх загалом по бюджетній установі.

Балансове узагальнення — це спосіб узагальнення і групування інформації про майно установи та джерела його утворення на певну дату

Звітність — це система підсумкових взаємозв'язаних і взаємозумовлених показників, які характеризують фінансову діяльність установи, результати ви-користання її активів та стан зобов'язань.

Організація бухгалтерського обліку

Бухгалтерський облік ведеться шляхом застосування таких форм:

· меморіально-ордерна;

· журнально-ордерна;

· скорочена журнально-ордерна;

· автоматизована, або комп'ютерна.

В практичному застосуванні основною формою бухобліку в бюджетних установах є меморіально-ордерна.

Підставою для бухгалтерського обліку операцій як в бюджетних установах, так і в не бюджетних підприємствах і організаціях, є первинні документи. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо — безпосередньо після її закінчення. Первинні документи можуть бути паперовими або електронними, але у формі, що доступна для читання та виключає внесення будь-яких змін. Також при електронному записі облікових регістрів