Таб 3.2.3-Розрахунок часткових показників.

Показник |

2003 |

2004 |

2005

Планово відпрацьований час |

4811100 |

4762380 |

3694600

Фактично відпрацьований час |

2501772 |

2857428 |

2290652

Планова потужність тис. грн. |

7552 |

9239 |

9415

Фактична потужність тис.грн. |

6592,9 |

8287,4 |

8586,5

Таблиця 3.2.4

Роки | Планово відпрацьований час | Фактично відпрацьований час | Планова потужність тис. грн. | Фактична потужність тис.грн. | Коефіцієнт екстенсивного використання: | Коефіцієнт Інтенсивного використання | Коефіцієнт інтегрального використання

2003 | 4811100 | 2501772 | 7552 | 6592,90 | 52,00 | 87,3 | 45,4

2004 | 4762380 | 2857428 | 9239 | 8287,40 | 60,00 | 89,7 | 53,8

2005 | 3694600 | 2290652 | 9415 | 8586,50 | 62,00 | 91,2 | 56,5

Коефіцієнт екстенсивного використання обладнання в 2003 р. становив 52% від планового часу роботи обладнання, у 2004 р. - 60%, у 2005 р. - 62% планового часу. Як бачимо даний коефіцієнт збільшується, а отже фактичний час роботи обладнання наближається до планового часу, в цьому і полягає екстенсивний шлях підвищення ефективності використання обладнання.

Коефіцієнт інтенсивного використання показує як ефективно використовується обладнання по потужності. Він визначає ступінь наближення фактичної потужності обладнання до планової.

В 2003 р. він становив 87,3%, в 2004 р. - 89,7%, в 2005 р. - 91,2%, а отже постійно збільшусться. Даний коефіцієнт повинен прямувати до 100% використання паспортної потужності обладнання.

Інтегральний коефіцієнт показує ефективність використання обладнання в часі і по потужності. На даному підприємстві він збільшується з 45,4% в 2003р. до 53,8% у 2004 р. і до 56,5% у 2005 р.

2.3.3. Аналіз технічного стану та руху основних фондів.

Таблиця 3.3.1- Вартість основних фондів (на початок року і введених)

Показник |

2003 | 2004 | 2005

Вартість ОВФ на початок року тис.грн. |

2663,1 |

2516,3 |

2346,9

Вартість введених ОФ тис.грн. |

320,2 |

275 |

240

Вартість ОФ на кінець року тис.грн. |

2516,3 |

2346,9 |

2302,9

Вартість виведених ОФ

тис.грн. |

467 |

444,4 |

284

Таблиця 3.3.2

Роки | Вартість ОВФ на початок року тис.грн. | Вартість введених ОФ тис.грн. | Вартість ОФ на кінець року тис.грн. | Вартість виведениОФтис.грн. | Коефіцієнт оновлення | Коефіцієнт вибуття

2003 | 2663,1 | 320,2 | 2516,3 | 476,00 | 12,7 | 17,5

2004 | 2516,3 | 275 | 2517,3 | 444,40 | 11,7 | 17,7

2005 | 2346,9 | 240 | 2518,3 | 284,00 | 104 | 12,1

Таблиця 3.3.3 -Дані для розрахунку коефіцієнт зношення

Показник |

2003 |

2004 |

2005

Вартість ОФ на початок року |

2663,1 |

2516,3 |

2346,9

Вартість зносу |

552 |

525,9 |

496,5

Таблиця 3.3.4

Роки | Вартість ОВФ на початок року тис.грн. | Вартість зносу | Коефіцієнт зношення | Коефіцієнт придатності

2003 | 2663,1 | 552 | 20,7 | 79,3

2004 | 2516,3 | 525,9 | 20,9 | 79,1

2005 | 2346,9 | 496,5 | 21,2 | 78,8

З розрахунків видно, що коефіцієнт оновлення протягом даних років постійно зменшується. З 2003 р. він становив 12,7 % і далі знижувався до 11,7 % у 2004 році і до 10,4 % у 2005 р. Тому можна сказати, що на даному підприємстві не проводиться оновлення обладнання, що в свою чергу призводить до фізичного зношення ОФ і зниження і'х загальної продуктивності.

Коефіцієнт вибуття, який характеризує Інтенсивність вибуття ОФ, у 2003 р. становив 17,5%, в 2004р. - 17,7% і в 2005 р. - 12,1%.

Коефіцієнт зношення в 2003 р. становив 20,7%, в 2004 р. - 20,9%, а в 2005 р. -21,2%, Даний коефіцієнт постійно збільшується, що негативно впливає на загальний стан обладнання підприємства.

Коефіцієнт придатності теж постійно зменшується з 79,3% у 2003 р. до 78,8% у 2005 р.

Отже, можна сказати, що на даному підприємстві давно вже не робилося оновлення ОФ, про що свідчить низький коефіцієнт оновлення, що в свою чергу призводить до скорочення виробництва, збільшення витрат на виробництво продукції, тобто не може йти ніяка мова про економію сировини, енергії і т. п.

2.4. Шляхи підвищення використання основних фондів

Економічна діяльність підприємств в Україні відбувається в умовах обмеженості інвестиційних ресурсів, що обумовлює необхідність раціонального використання наявних у них основних засобів. Отже, перед підприємствами стають завдання домогтися підвищення використання наявних основних засобів і насамперед їх активної частини, в часі і за потужністю, тобто мова йде про підвищення рівня інтенсивного їх використання. Для вирішення цього завдання та отримання відчутних результатів у діяльності підприємства повинні бути розроблені конкретні засади, спрямовані на поліпшення використання основних засобів, практичне застосування яких дасть змогу використовувати наявні на підприємствах резерви підвищення їх ефективності.

Пріоритетне значення серед таких заходів повинно бути відведено своєчасній заміні і мобілізації морально застарілого устаткування, організації прискореного введення в експлуатацію придбаної нової техніки; удосконаленню організації матеріально-технічного забезпечення підприємств та технічного обслуговування сучасних систем машин; запровадження прогресивних форм організації виробництва і праці; застосування сучасних ефективних систем матеріального стимулювання робітників та іюкенерно-технічних працівників; залучення інвестиційних ресурсів вітчизняних і зарубіжних інвесторів для модернізації матеріально-технічної бази підприємств; широке застосування лізингових операцій.

Практична реалізація окреслених заходів на підприємствах позначиться на їх економічній діяльності і сприятиме підвищенню інтенсивності виробництва. Зокрема, складаються широкі можливості для прискорення переорієнтації підприємств на випуск нової продукції, яка користується підвищеним попитом у споживачів. Поряд з тим, поліпшення інтенсивного використання основних засобів підприємства є важливою передумовою збільшення обсягів випуску продукції, яка користується попитом на ринку без додаткових капітальних вкладень, що особливо важливо в умовах обмеженості інвестиційних ресурсів.

Отже, інтенсифікація використання основних