ь вибір системи управління витратами, що відповідає роботі підприємства.

Класифікація виробничих витрат виявляє об’єктивно існуючі групи витрат, процеси формування витрат і взаємовідносини між їхніми окремими частинами. Без класифікації витрат не можливим є вирішити задачі управління ними на підприємстві. Складність структури і різноманітність процесів формування витрат передбачає розподіл їх по ряду ознак. Класифікація витрат для цілей управління повинна відповідати головній вимозі – базуватися на ознаках, що дозволяють диферинціонувати витрати для управління ними у різноманітних аспектах. Вона створює основу для визначення рівня витрат по об’єктам управління ними, організації планування, обліку, контролю і аналізу.

Розглянемо класифікацію витрат по основним ознакам [7, c.98].

Таблиця 1.1

Ознака класифікації (групування витрат) | Елементи класифікації

Економічний елемент(однорідний вид витрат незалежно від призначення) | · Матеріальні витрати ;

· Витрати на оплату праці;

· Відрахування на соціальні потреби;

· Амортизація основних фондів;

· Інші.

Калькуляційна стаття(мета витрат) | · Сировина і матеріали;

· Поворотні відходи (віднімаються);

· Куплені вироби, напівфабрикати, послуги та роботи виробничого характеру;

· Паливо та енергія на виробничі цілі;

· Основна заробітна плата виробничих робітників;

· Додаткова заробітна плата виробничих робітників;

· Відрахування на соціальні потреби виробничих робітників;

· Витрати на підготовку та освоєння виробництва;

· Загальновиробничі витрати;

· Загальногосподарські витрати;

· Втрати від браку;

· Інші виробничі витрати;

· Комерційні витрати.

Залежність від об’єму виробництва | · Змінні (залежать від об’єму виробництва і, у свою чергу, підрозділяються на пропорційні, прогресивні та дигресивні);

· Умовно – постійні (мало або не залежать від об’єму виробництва)

Способів включення до собівартості | · Прямі, безпосередньо відносяться до собівартості продукції;

· Опосередковані, що відносяться на собівартість продукції пропорційно до бази:

· Основній заробітній платні виробничих робітників;

· Прямим витратам.

Склад витрат | · Прості (одноелементні), що складаються із одного елементу затрат;

· Комплексні (складні), що складаються із кількох елементів витрат.

Техніко – економічний зміст | · Основні;

· Накладні (витрати на обслуговування виробництва і управління).

Відношення до процесу виробництва | · Витрати на предмети праці;

· Витрати на засоби праці;

· Витрати живої праці.

Галузь кругообігу засобів | · Витрати галузі виробництва (виробничі витрати);

· Витрати галузі обігу (обігові витрати).

Періодичність виникнення | · Одноразові;

· Поточні;

· Періодичні.

Можливість планування | · Витрати, що можна спланувати;

· Витати, що не можна спланувати.

Лімітування | · Витрати, що можна лімітувати;

· Витрати, що не можна лімітувати.

Ступінь готовності продукції | · Витрати на готову продукцію (роботи, послуги);

· Витрати у незавершеному виробництві.

Об’єкт управління | · Витрати, на місцях виникнення;

· Витрати в центрах витрат;

· Витрати в центрах відповідальності

Залежність від діяльності підприємства | · Залежні витрати;

· Незалежні витрати.

Витрати на виробництво групують перш за все по видам діяльності: промислова, транспортна, комерційна і т. п. У витратах на основну діяльність виділяють витрати на основне і допоміжне виробництво. В складі основного виробництва виділяють цехи, ланки і інші структурні підрозділи.

Витратами на виробництва краще за все управляти у місцях споживання ресурсів, тобто там, де протікають виробничі процеси чи їх обслуговування. У зв’язку із цим при групуванні витрат вирішальне значення мають такі об’єкти управління ними, як:

ь місця виникнення витрат;

ь центри витрат;

ь центри відповідальності.

Одним із методів управління витратами на підприємстві є ведення бюджетування витрат для виробничих підрозділів підприємства, при якому використовувати такі статті витрат, як: фонд оплати праці, матеріальні витрати, споживання електроенергії, амортизація, інші витрати, погашення кредитів, податки та платежі у позабюджетні фонди. Формування бюджетів по статтям витрат широко застосовується у практиці економічної і ф фінансової роботи зарубіжних фірм.

Зарубіжна практика дає різні методи класифікації витрат, які використовуються в системах обліку витрат та управління ними.

Таблиця 1.2

Класифікація витрат, що є прийнятою у США

Мета обліку витрат | Витрати

І. Виявлення вартості запасів продукції | · На звітний період по собівартості продукції;

· На виробництво готової продукції;

· Поза казні і попроцесні.

ІІ. Прийняття господарських рішень | · Майбутнього періоду;

· Ті, що не повернуться;

· Альтернативні (ті, що виникають в результаті прийняття альтернативного курсу діяльності);

· Граничні і прості.

ІІІ. Контроль та регулювання витрат | · Нормативні;

· Ті, що відклоняються від нормативу.

Ця класифікація використовується для організації управлінського і виробничого обліку на підприємстві.

Класифікація не виконує формальної ролі, а є важливим інструментом для побудови системи управління витратами та прийняття господарських рішень.

Усі витрати підприємства згідно з П(с)БО № 16 "Витрати", поділяються на виробничі, операційні та інші витрати діяльності.

Класифікацію витрат зображено в схемі, наведеній нижче [14, c.107].

Рис. 1.1. Класифікація витрат

Для цілей управління витрати на підприємстві найбільш часто групують по двом ознакам:

ь економічними елементами;

ь Калькулятивним статтям собівартості.

Класифікація по економічним елементам. Групування витрат по економічним елементам передбачає об’єднання окремих витрат по їх однорідності, не відносячи до того, де і як вони витрачені.

На усіх промислових підприємствах використовуються наступні елементи витрат:

ь Матеріальні витрати з відрахуванням вартості відходів (у тому числі сировини і матеріалів, придбаних комплектуючих виробів і полу фабрикатів, робіт, послуг виробничого характеру, що виконані сторонніми організаціями, палива, енергії);

ь Витрати на оплату праці (основна та додаткова заробітна платня персоналу);

ь Відрахування на соціальні потреби (відрахування у фонд соціального страхування, а Пенсійний фонд, на медичне страхування, у Державну службу зайнятості);

ь Амортизація основних виробничих засобів;

ь Інші витрати (знос по нематеріальним активам, орендна плата, обов’язкові страхові платежі, відсотки за кредити у банках, податки, відрахування у позабюджетні фонди, відрахування у ремонтні фонди, оплата послуг сторонніх організацій, і інші витрати).

Групування витрат за економічними елементами використовується при складанні кошторису витрат на виробництво по підприємству, цехам чи іншим об’єктам управління витратами. У ній відображується скільки і яких витрат буде чи