запропонований матричний спосіб обробки результатів дослідження.
В даному дослідженні було зроблено спробу змоделювати ситуацію введення у діяльність організації нової системи управління витратами. Результати показали, що впровадження системи управління витратами за допомогою контролінгу дає достатній результат і може бути запропонована для впровадження у діяльність ВАТ «Міттал Стілл Кривий Ріг»
ВИСНОВКИ
Витрати характеризують у грошовому виразі об’єм ресурсів, що є використаними у конкретних цілях і трансформуються у собівартість продукції (робіт, послуг).
Управління витратами – є засобом досягнення підприємством високого економічного результату. Воно зводиться не лише до зниження витрат, але розповсюджується на всі елементи управління.
Класифікація виробничих витрат виявляє об’єктивно існуючі групи витрат, процеси формування витрат і взаємовідносини між їхніми окремими частинами. Без класифікації витрат не можливим є вирішити задачі управління ними на підприємстві. Класифікація витрат для цілей управління повинна відповідати головній вимозі – базуватися на ознаках, що дозволяють диферинціонувати витрати для управління ними у різноманітних аспектах.
Для цілей управління витрати на підприємстві найбільш часто групують по двом ознакам:
· економічними елементами;
· Калькулятивним статтям собівартості.
Керівництво підприємства увесь час знаходиться перед необхідністю вибору оптимальних рішень, що стосуються ціни реалізацій продукції, її номенклатури, асортименту та об’єму випуску, що має прямий вплив на конкурентоспроможність продукції та загалом на підприємство на ринку.
Недостатньо, щоб окремі рішення були ефективними. Необхідно прагнути, щоб уся діяльність підприємства у комплексі стала рентабельною і забезпечувала грошові надходження у об’ємі, що задовольняв би зацікавлених осіб.
Задачею планування витрат є визначення економічних результатів діяльності підприємства, що очікується у майбутньому періоді.
Планування – це один із елементів управління підприємством, що включає у себе вибір цілі підприємства та засобів її досягнення.
У процесі довгострокового планування для вибору правильного рішення дуже важливою є інформація про склад і структуру продукції, про витрати на виробництво того чи іншого виду продукції, про рівень витрат в цілому у окремі періоди, про потреби у капіталовкладеннях Попередня оцінка має на меті виявити необхідність подальшої модернізації виробу. При розробці перспективних (довгострокових планів) оцінка майбутніх витрат враховує витрати на нове обладнання і інші елементи основного капіталу.
З виробничим рівнем витрат, як правило пов’язане дотримання запланованого рівня витрат і пошук резервів зниження витрат у результаті раціоналізації технологічного процесу і вдосконалення продукції.
Витрати на виробництво краще за все контролювати при виробничому споживанні ресурсів, тобто там, де проходить виробничий процес чи його обслуговування. У зв’язку з цим виникли такі об’єкти формування і обліку витрат, як місця виникнення витрат, центри витрат і центри відповідальності.
ВАТ «Міттал Стілл Кривий Ріг», є одним із найбільших підприємств металургійного комплексу України.
Проаналізувавши фінансово - економічні показники рентабельності, ліквідності, фінансової стійкості підприємства можна зробити висновок про збільшення вказаних показників на протязі 2006 та 2007 років.
Окрім фінансово - економічних показників було проаналізовано також положення, що займає підприємство на ринку продукції чорної металургії.
Згідно з фінансовою звітністю аналіз та формування витрат виконується безпосередньо по цехам комбінату з виявом відхилень фактичних показників від планових та нормативних.
Отже, можна сказати, що ВАТ «Міттал Стілл Кривий Ріг» при управлінні витратами використовує метод формування і аналізу витрат за місцями виникнення та центрами відповідальності, які співпадають із цехами, ділянками та відділами.
Оскільки витрати формуються безпосередньо за місцями виникнення і там же відбувається вироблення нормативів та визначення відхилень від них в процесі виробництва, то можна сказати, що на підприємстві використовується така система управління витратами, як «стандарт - кост» - метод нормативного обліку і регулювання витрат.
Для покращення управління витратами на ВАТ «Міттал Стілл Кривий Ріг» доцільним є зміна існуючої системи управління витратами «стандарт - кост» на контролінг.
Контролінг заснований на принципах систем управління витратами «директ - костінг» та «стандарт - кост». Але він є ширшим за них, різноманітнішим по призначенню, функціям, методам планування, обліку та аналізу, ступеню використання інформації.
Специфічним інструментом контролінг є сума покриття, що показує, яка частина виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) за ринковими цінами залишається у підприємства після відрахування з неї прямих змінних витрат на виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг. Сума покриття включає у себе постійні витрати підприємства та прибуток.
Отже, запровадження цієї системи управління витратами дозволить не змінюючи докорінно існуючу систему управління витратами, їх формування, нормування, контролю та обліку збільшити ефективність виробничих процесів і зменшити відхилення очікуваного прибутку від фактично отриманого.
Для виявлення ефективності впровадження нової системи управління витратами розроблена система критеріїв оцінки впровадження системи контролінгу на ВАТ «Міттал Стілл Кривий Ріг» та запропонований матричний спосіб обробки результатів дослідження. В даному дослідженні було зроблено спробу змоделювати ситуацію введення у діяльність організації нової системи управління витратами. Результати показали, що впровадження системи управління витратами за допомогою контролінгу дає достатній результат і може бути запропонована для впровадження у діяльність ВАТ «Міттал Стілл Кривий Ріг»
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318.
2. Національні стандарти бухгалтерського обліку в Україні Львів "Інтелект - Захід", за редакцією Хом'яка Р. Л.
3. Інструкція про застосування Плану рахунків. Затверджено наказом Міністерства фінансів України за № 291 від 30. 11. 99 року.
4. Гончарова Е.О. Резерви зниження витрат і собівартості. - Л.: ЛФЕІ, 1989.
5. Денисова І.П. Управління витратами та ціноутворенням. - М.: Експертне бюро, 1997.
6. Долженікова В.Р. Витрати виробництва: формування та аналіз: учбовий посібник. - Новосибірськ: Новосиб. - Держ. Акад.. економіки та управління, 1998.
7. Друрі К.