Якість роботи інвентаризаційної комісії перевіряються шляхом контрольних перевірок. Правильність і своєчасність проведення інвентаризацій, додержання правил інвентаризації контролюється керівником і головним бухгалтером. Контрольні перевірки оформляються складанням акту у двох примірниках. Перший здається разом з інвентаризаційними описами у бухгалтерію, другий залишається у матеріально-відповідальних осіб.

Одержані дані, що містяться в інвентаризаційному опису співставляються з обліковими даними про залишки товарів і тари. Звіряння фактичних і облікових залишків оформлюється звіряльною відомістю результатів інвентаризації.

В результати співставлення облікових даних з фактичними можуть бути виявлені такі факти:

а/ фактичний і бухгалтерський залишки співпадають;

б/ фактичний залишок менше облікового - нестача;

в/ Фактичний залишок більше облікового - надлишок.

Розходження фактичної наявності товарів і тари з даними бухгалтерського обліку регулюються підприємством у такому порядку:

- товари і тара, що виявилися у надлишку оприбутковуються і зараховуються на результати фінансової діяльності;

- збиток цінностей, у межах затверджених норм, списується за рішенням керівника підприємства відповідно до витрат обігу. Норми природного збитку можуть застосовуватись лише в разі виявлення фактичних нестач. При відсутності норм, збиток розглядається, як понад нормована нестача;

- понаднормативна нестача цінностей, а також втрати від псування останніх відносяться на винних осіб за цінами, за якими обчислюється розмір шкоди від розкрадання, нестач, знищення та псування матеріальних цінностей;

- понадмірні втрати і нестачі матеріальних цінностей, в тих випадках, коли винуватої особи не встановлено, або стягнення з винних осіб відмовлено судом - зараховуються на збитки підприємства.

При пересортиці взаємний залік залишків і нестача дозволяється, тільки як виняток, за один і той же перевіряємий період у однієї і тієї ж особи, у відношенні товарно-матеріальних цінностей одного і того ж найменування і в тотожних кількостях. Залік можливий лише при поєднанні однієї і тієї ж групи товарно-матеріальних цінностей, якщо цінності, що входять до її складу, мають схожість у зовнішньому вигляді або упаковані в однакову тару /при відпуску їх без розпакування тари/.

Різницю між сумою нестачі та залишків /якщо вона більша, ніж величина залишків/, яка виникла в результаті пересортиці, стягують з матеріально-відповідальної особи.

Сумові різниці, що виникають в результаті продажу товару нижчого гатунку по цінам вищого, належить поверненню покупцям; якщо покупця встановити неможливо, то вона перераховується в державний бюджет. Заниження цін стягується з матеріально-відповідальних осіб.

Товарні втрати та нестачі, виявлені під час інвентаризації, обліковуються на рахунку 947 "Нестачі і втрати від псування цінностей". На цьому рахунку відображається рух виявлених сум по нестачам, крадіжкам та втратам від псування цінностей, незалежно від того, відносяться вони до рахунків витрат обертання, чи стягуються з винних осіб.

На рахунку 947 "Нестачі і втрати від псування цінностей" не обліковуються втрати цінностей у результаті стихійного лиха, які списуються на зменшення прибутку. На дебет рахунку 947 "Нестачі і втрати від псування цінностей" записуються всі види втрат /нестача, втрата, крадіжки, зниження якості/ цінностей, незалежно від характеру, причини виникнення, джерел відшкодування та порядок оформлення операцій.

27 квітня 2008 р. на складі ПФ “Базис” було проведено інвентаризацію, згідно якої було складено інвентаризаційний акт. Згідно даного акту було виявлено розбіжності, які відобразилися так:

Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку з наслідків проведення інвентаризації на складі ПФ “Базис” 27 квітня 2008 р.

№ | Зміст операції | Типова кореспонденція рахунків | Сума

Дт | Кт

1 | Виявлено нестачу печива «Світоч» | 375 | 716 | 5,20

2 | Виявлено лишки мінеральної води | 282 | 745 | 3,00

Дана нестача товарів списується згідно трудового договору за рахунок матеріально-відповідальної особи. Дана сума буде вирахувана з її заробітної плати.

Висновок

Запаси є однією з найбільших складових собівартості продукції, робіт, послуг. Від правильності ведення обліку запасів залежить достовірність даних про отриманий підприємством прибуток та збереження самих запасів. Цей облік хоч не складний, але дуже трудомісткий. До складу запасів можуть входити сотні видів найменувань. І по кожному такому виду з метою забезпечення кількісної та якісної інформації слід вести аналітичний облік. Для цього потрібно вказувати кількість кожної облікової одиниці в натуральних вимірниках, які повинні бути єдині на підприємстві. У випадку, коли на підприємство від постачальника приходять запаси, що значаться по документах в іншому вимірнику, то необхідно перерахувати у той вимірник, який застосовується на підприємстві. Для бухгалтерського обліку, окрім натуральних вимірників застосовують ще й вартісний вимірник.

З 01.01.2000р. порядок оцінки і обліку товарно-матеріальних цінностей регулюється Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”.

Курсова робота написана на матеріалах господарської діяльності приватної фірми “Базис”, створена в м. Коломия 20 вересня 1994р. у відповідності з Законом України “Про підприємства в Україні” з врахуванням особливостей, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 1990 року №278 “Про заходи щодо створення і розвитку малих підприємств”.

В загальному фінансовий стан фірми можна оцінити як стабільний.

За 3 роки капітал фірми зменшився на 40,2 тис. грн (25,8%) і на кінець 2008 року становив 115,4 тис.грн. Спочатку здається що це є негативний показник, але провівши аналіз видно, що це обумовлено тим, що на початку 2006 року фірма взяла короткостроковий кредит в банку на 15300 грн і протягом