Взаємозв'язок між синтетичними й аналітичними рахунками виявляється таким чином.

1. На рахунках синтетичного й аналітичного обліку залишок (сальдо) розміщується на одній і тій же стороні рахунка.

2. Якщо дебетується чи кредитується синтетичний рахунок, то однаково дебетуються чи кредитуються його аналітичні рахунки.

3. Кожну операцію на рахунках синтетичного обліку записують загальною сумою, а на відповідних аналітичних рахунках – частковими сумами.

4. Сума залишків (сальдо) і оборотів за всіма аналітичними рахунками має дорівнювати залишку (сальдо) й оборотам, відповідно, синтетичного рахунка. Відсутність такої рівності свідчить про наявність помилок у бухгалтерських записах, які треба знайти і негайно виправити [18, c.106].

Як бачимо, аналітичний облік має важливе не тільки пізнавальне, а й контрольне значення. Його показники необхідні менеджерам для управління запасами та збутом готової продукції, а фінансистам – для аналізу дебіторської і кредиторської заборгованості, фінансових результатів за центрами відповідальності. Точність та достовірність показників аналітичного обліку періодично звіряють шляхом проведення інвентаризації.

Для потреб економічного аналізу й оперативного управління необхідно мати більш широку інформацію про господарські засоби, їх джерела і господарські процеси, ніж це може забезпечити синтетичний облік. У цьому випадку вдаються до додаткового групування однорідних аналітичних рахунків у межах синтетичного рахунка для отримання узагальнених показників. Таке групування здійснюється за допомогою субрахунків. Так, на синтетичному рахунку "Виробничі запаси" аналітичні рахунки групують за субрахунками: "Сировина і матеріали", "Паливо", "Тара і тарні матеріали", "Будівельні матеріали", "Запасні частини" тощо; синтетичний рахунок "Розрахунки з різними дебіторами" включає субрахунки "Розрахунки за виданими авансами", "Розрахунки з підзвітними особами", "Розрахунки за нарахованими доходами" тощо.

Отже, взаємозв'язок синтетичного й аналітичного обліку є результатом вертикального розрізу інформаційної системи бухгалтерського обліку, що складається з наведених вище рівнів: синтетичні рахунки, субрахунки, аналітичні рахунки. Схематично це має такий вигляд (рис. 1.1).

І рівень синтетчний

(порядок) рахунок

ІІ рівень субрахунки

(порядок)

ІІІ рівень аналітичні

(порядок) рахунки

Рис. 1.1 Взаємозв'язок синтетичного й аналітичного обліку

Систему аналітичного обліку на підприємстві можна побудувати за лінійним або ступінчастим методом. Проілюструємо це на прикладі синтетичного рахунка 20 "Виробничі запаси".

20 - "Виробничі запаси"

20-1 - "Сировина і матеріали"

20-12 - "Матеріали"

20-121 - "Чорні метали"

20-122 - "Кольорові метали" 20-123 - "Лаки, фарби"

20-1211 - "Сталь листова 1 мм

20-1212 - "Сталь листова 2 мм

Система аналітичного обліку тісно пов'язана з товарними номенклатурами, прейскурантами та класифікаціями, які діють на підприємстві [19, c.73].

Розглянемо детальніше на прикладі.

Припустимо, що синтетичний рахунок «Розрахунки з постачальниками» містить такі дані (в грн).

Цей синтетичний рахунок об’єднує двох конкретних постачальників:—

підприємство «А»—

підприємство «Б».

В аналітичних рахунках цих підприємств будуть такі записи:

Як видно, аналітичні рахунки мають докладнішу інформацію, ніж синтетичні. Так, якщо дані синтетичного рахунка містять суму кредиторської заборгованості, їхнє виникнення та погашення, то аналітичний облік дає інформацію щодо конкретних постачальників і стан розрахунків з кожним із них. Розглянутий приклад показує, що між аналітичними рахунками і відповідним синтетичним рахунком є тісний взаємозв’язок, який полягає в тому, що сальдо і господарські операції, що відображуються у дебеті і кредиті синтетичного рахунка, мають бути відображені у дебеті та кредиті відповідних аналітичних рахунків.

Такий спосіб забезпечує рівність сальдо та оборотів на синтетичних та аналітичних рахунках.

1.2 Критичний аналіз літературних джерел

В даному пункті ми розглянемо спеціальну літературу з бухгалтерського обліку, адже вона має важливе значення для вивчення бухгалтерського обліку. Вона допомагає студентам, а також фахівцям економічної галузі краще вивчити та усвідомити матеріал. З її допомогою у студентів формуються чіткі уявлення про сутність бухгалтерського обліку, а також про нормативну базу.

№ | Джерело | Короткий зміст | Використання для удосконалення обліку

1 | Грабова Н. М., Кривоносов Ю. Г. Облік основних господарських операцій в бухгалтерських проводках: Навч. посібник. – 3. вид., доп. – К. : А.С.К., 2006. | Систематизовано господарські операції і бухгалтерські проводки з посиланням на законодавчі і нормативні акти | Використано теоретичні основи бухгалтерського обліку

2 | Економіка підприємства: Підручник / За ред. С.Ф. Покропивного. - 2-ге вид., перероб. та доп. - К.:КНЕУ, 2007. | Викладено теоретичні, методологічні та практичні питання формування й розвитку економіки підприємства, регулювання діяльності підприємства, фінансово-економічні результати й загальну ефективність виробництва а також на антикризову систему господарювання. | Використано для написання 2-го розділу

3 | Івахненко В.М. Курс економічного аналізу Київ „Знання-Прес”, 2002. | Розкрита методика економічного аналізу з урахуванням положень (стандартів)бухгалтерського обліку і звітності. | Використано теоретичні основи економічного аналізу.

4 | Мазаракі А.А., Лігоненко Л.О., Ушакова Н.М.. Економіка торговельного підприємства: Підруч. – К.: Хрещатик, 1999. | Висвітлено особливості управління товарними запасами торговельного підприємства | Використано методику загального аналізу реалізації запасів

5 | Макаровська Т. П., Бондар Н. М. Економіка підприємства: Навч. посіб. для студ. вищ. навч.закл. – К.: МАУП, 2003. | У посібнику розглядається діяльність сучасного підприємства як суб’єкта ринкових відносин, його ресурсне забезпечення | Використано для написання п.1.3

6 | Павлюк І.М.

Основи бухгалтерського обліку на підприємствах і в організаціях України: Практично-навчальний посібник. – Івано-Франківськ: ІМЕ, 2001. | В посібнику викладені актуальні питання ведення бух обліку основних господарських операцій на підприємствах і в організаціях з врахуванням суттєвих змін в методології бух