2.6 Облік касових видатків

При обліку виконання кошторису видатки поділяються на касові і фактичні.

Касові видатки – це кошти, перераховані Державним казначейством або фінансовими органами та видані безготівково або готівкою міністерствам, відомствам, установам.

Під касовими видатками розуміють суми, отримані установами з реєстраційних або поточних рахунків для використання.

Як приклад касових видатків можна навести такі операції: отримання готівки в касу на виплату заробітної плати, коштів на відрядження, для придбання матеріальних цінностей через підзвітних осіб, перераховані постачальникам тощо.

Облік касових видатків дає змогу контролювати загальний стан виконання бюджету і порівняння з фактичними видатками показує хід виконання бюджету за видатками.

Облік касових видатків ведеться на синтетичних рахунках 31 “Рахунки в банках” та 32 “Рахунки в казначействі” у розрізі відповідних субрахунків. По дебету фіксуються суми грошових коштів, що були отримані у вигляді фінансування і плати за деякі послуги, по кредиту фіксуються факти використання вказаних грошових коштів чи повернення плати, тобто здійснені касові видатки.

Облік операцій з руху грошових коштів при меморіально-ордерній формі обліку ведеться в меморіальному ордері № 2. У випадку, коли установа має незначний обсяг операцій за вказаними рахунками, облік ведеться на картках ф. 292-а або в книзі ф. 292.

До касових видатків належать також суми грошових коштів, переведених з поточних чи реєстраційних рахунків для наступних розрахунків з постачальниками акредитивами або чеками з лімітованих чекових книжок.

Бухгалтерські записи щодо збільшення чи відновлення касових видатків робляться на підставі виписок з поточних чи реєстраційних рахунків і доданих до них документів у меморіальних ордерах. Синтетичний облік касових видатків ведеться в тих самих реєстрах, що й синтетичний облік руху грошових коштів на поточних чи реєстраційних рахунках.

Аналітичний облік касових видатків ведеться по кожному поточному чи реєстраційному рахунку в розрізі кодів функціональної та економічної класифікації.

Розділ 3. Проведення інвентаризації каси та санкції за порушення касової дисципліни

3.1 Інвентаризація каси

Контроль за додержанням касової дисципліни можна поділити на внутрішній та зовнішній.

Порядок проведення інвентаризації

Внутрішній контроль здійснюється спеціальною інвентаризацією комісією, призначеною наказом керівника. Раптова ревізія каси на підприємстві проводиться на підставі наказу керівника.

Ревізія каси перш за все передбачає інвентаризацію наявності грошових коштів та інших цінностей, які є в касі підприємства. Інвентаризація проводиться за обов’язкової участі касира [12, c.3].

Перед інвентаризацією касир зобовязаний скласти звіт за документами за поточний день і дати розписку, де вказано що гроші, які надійшли в касу, оприбутковані і відповідно відображені як у прибуткових, так і у видаткових касових ордерах, а всі наявні документи представлені інвентаризаційній комісії. Даний зві подається в бухгалтерію.

Подальшою процедурою є перерахунок готівки. Його спочатку проводить касир, а потім член інвентаризаційної комісії. Як правило вся готівка в касі перераховується покуп’юрно. Під час ревізії в касі можуть знаходитися відомості на зарплату, виплата по яких не закінчена (3 дні). В такому випадку перевіряючий перераховує фактично виплачені суми і в акті ревізії їх відмічає окремим рядком. Окремим рядком в акті вказується також кількість та сума наявних в касі грошових документів, до яких відносяться поштові марки, марки державного мита, цінні папери за їх номінальною вартістю.

Визначена в процесі інвентаризації сума грошових коштів та грошових документів відображається в спеціальному документі форми №-інв.-15 “Акт інвентаризації грошових коштів”. В цій формі вказується результат інвентаризації: недостача (списується на матеріально відповідальну особу) або надлишок (який зараховується в дохід підприємства). На кожен випадок відхилення касир зобов’язаний дати пояснення про його причини.

Перевірки касової дисципліни здійснюється також зовнішніми контролюючими органами. До цих органів належать: Державна податкова адміністрація України, Державна контрольно-ревізійна служба України, Міністерство внутрішніх справ та фінансові органи.

У випадку відсутності касира з поважних причин (хвороби), призначається спеціальна комісія в складі керівника, головного бухгалтера, ревізора та представника громадскості.

Особливу увагу перевіряючі органи приділяють перевірці цільового використання готівкових коштів у значних (понад 10000 євро) розмірах знятих підприємцями зі свого рахунку.

Перевірка дотримання ліміту каси

Контролюючі органи здійснюють інвентаризацію готівкових коштів підприємства, результати якої відображають в Акті, який складається в трьох примірниках (1-й – залишається на підприємстві, 2-й – у перевіряючій організації, 3-й – скеровується до відповідної підаткової служби).

Під час перевірок з’ясовують те, як підприємство дотримується ліміту каси. Для цього порівнюються записи про фактичні залишки готівки в касі за касовою книгою з установленим банком підприємству лімітом каси за кожний день незалежно від того, здійснювалися в цей день касові обороти чи ні. Якщо в періоді, що перевіряється виявлено перевищення ліміту каси, то визначають, протягом якого часу (у днях) і які понадлімітні суми не здавалися в установлені строки до банку і з якої причини, а також загальна сума понадлімітних залишків [10, c.38].

За потреби поглибленої перевірки повного оприбуткування в касу готівкових коштів, одержаних з різних джерел можуть аналізуватися також обороти за дебетом рахунка 30 “Каса” порівняно з оборотами за кредитом кожного кореспондуючого рахунку з подальшим порівнянням їх із відповідними записами в касовій книзі та даними документів які підтверджують фактичне одержання підприємством певних сум готівки у відповідні строки.

При перевірці цільового витрачання готівкових коштів, одержаних підприємством в установі банку, використовується банківські виписки, касові книги, звіти касира, видаткові касові ордери, книга обліку придбання товарів (робіт, послуг), а також