Реферат
Облік в іспанії
Бухгалтерське регулювання
Бухгалтерське регулювання в Іспанії почало швидко роз-виватися після її приєднання до ЄЕС (нині ЄС) у 1986 р. Більшість сфер бухгалтерської справи країни були значно ре-формовані з метою відповідності директивам співтовариства. До цього часу бухгалтерська теорія і практика Іспанії суттє-во відрізнялися від систем інших держав. Навіть сьогодні в іспанській системі бухгалтерського обліку та звітності немає спеціальних правил, що стосуються банків і страхових ком-паній.
Бухгалтерське регулювання перебуває у віданні міністер-ства економіки та фінансів, яке створило спеціальний орган — Інститут бухгалтерів та аудиторів — і керує ним.
Ділова активність у країні регулюється нормами Торговель-ного кодексу і "Закону про діяльність компаній". У 1989 р. обидва документи були скориговані відповідно до директив ЄЕС. Ці законодавчі акти встановлюють бухгалтерські прин-ципи, правила складання бухгалтерських звітів, проведення аудиторських перевірок і публікацію бухгалтерських звітів, що детально викладено в Загальному плані бухгалтерської справи 1990 р., який базується на французькому плані 1982 р.
Загальний план бухгалтерської справи Іспанії включає:—
обов'язкові частини, що стосуються бухгалтерських принципів, бази для оцінок і бухгалтерських форматів;—
додаткові частини, в яких подаються бухгалтерські тер-міни, котрі використовуються, та правила ведення бухгал-терської документації.
Уперше Іспанія взяла за зразок Загальний план бухгалтерсь-кої справи Франції в 1973 p., однак цей варіант не був на-стільки обов'язковий, як у сусідній країні.
Інститут бухгалтерів та аудиторів періодично публікує "Бю-летень", в якому з'являються поправки чи доповнення до дію-чого бухгалтерського регулювання, і надає підтримку в публі-кації книг і газет з бухгалтерської справи.
Законодавство 1989 р. також встановлює порядок надання бухгалтерських звітних документів для загального користу-вання.
Королівським указом 1991 р. введено у країні положення про групові (консолідовані) бухгалтерські документи.
Бухгалтерські професії
Інститут бухгалтерів та аудиторів контролює діяльність у країні бухгалтерських працівників і вирішує питання, пов'я-зані з їх роботою. Для цього ведеться офіційний реєстр бухгал-терів та аудиторів. Після реєстрації більшість аудиторів ста-ють членами однієї з двох професійних організацій:—
Реєстру економічних аудиторів (PEA).—
Інституту присяжних аудиторів(ІПА).
Обидві організації беруть участь у підготовці аудиторських стандартів, які не є обов'язковими для фахівців, поки їх офі-ційно не схвалить Інститут бухгалтерів та аудиторів.
В Іспанії зростає вплив приватного сектора, що займається аудиторськими послугами, які надає Асоціація іспанських бух-галтерів і чиновників. Це недержавна організація, що займаєть-
ся розробкою рекомендацій з питань бухгалтерської справи; її членами є бухгалтери, аудитори та вчені. Хоча вона не має юридичної підтримки з боку влади, однак користується в країні великим впливом. Часто Інститут бухгалтерів та аудиторів вра-ховує рекомендації, підготовлені Асоціацією іспанських бух-галтерів і чиновників, для внесення поправок і доповнень до правил бухгалтерської практики. Помітну роль у розвитку пи-тань бухгалтерії відіграють наукові інститути і школи бізнесу.
Аудит
Закон про аудит 1988 р. і видані на його основі інструкції 1990 р. визначили, в яких компаніях мають проводитися ауди-торські перевірки, а також вимоги до кваліфікації аудиторів і порядок здійснення таких перевірок.
Основне призначення аудиту — одержати висновок фахів-ця про те, чи забезпечують надані бухгалтерські звітні доку-менти істинне та неупереджене уявлення про загальний і фінансовий стан компанії, фактичну величину її прибутку та зміну фондів за звітний період відповідно до встановлених норм. Аудитор повинен перевірити, чи немає розбіжностей між звітами керівників компанії і звітними бухгалтерських доку-ментами. Крім цього, аудиторський звіт має відповідати на ряд інших запитань, передбачених законодавством.
Аудиторські перевірки обов'язкові для великих і середніх компаній, до яких належать ті структури, чиї показники пере-вищують дві з трьох установлених умов:
1) загальний обсяг активів — 1,4 млн євро;
2) загальний обсяг реалізації — 2,9 млн євро;
3) кількість працівників — 50 осіб.
Ці критерії поширюються на близько 70 тис. іспанських компаній із 1 млн у країні. Аудиторським перевіркам підля-гають також банки, фінансові і страхові компанії, а також усі структури. Принаймні, 5 % акціонерів яких вимагають про-ведення такої перевірки.
Крім надання аудиторських звітів про щорічні бухгал-терські документи, аудитори зобов'язані проводити перевірки у деяких інших випадках. Наприклад, при злитті чи поділі компаній проводити оцінку вартості акцій, якщо правила, котрі діють у компанії, контролюють порядок переходу акцій від одного власника до іншого.
Аудитори, що повинні бути повністю незалежними, при-значаються акціонерами на термін від 3 до 9 років. Після за-кінчення 9-річного терміну аудиторської діяльності в одній компанії фахівець повинен зробити, принаймні, 3-річну перер-ву у своїй роботі з обслуговування цієї компанії. Протягом терміну обслуговування компанії аудитора не можна відкли-кати, якщо тільки не буде аргументованих підстав для цього.
Щоб стати членом РЕА, претенденту необхідно:—
мати вищу освіту;—
пройти 3-річний курс практичної підготовки, включа-ючи спеціально передбачені програми;—
скласти випускний екзамен із професійної підготовки і визнаний державними контрольними органами.
Аудиторські звіти зберігаються разом зі щорічними бухгал-терськими звітними документами.
Бухгалтерські принципи
Основне призначення щорічних бухгалтерських звітних документів — дати істинне та неупереджене подання про ком-панію. Іспанські теоретики вважали, що впровадження бух-галтерських принципів має виходити з реальної роботи фахів- ців-практиків, а не з юридичних джерел; в іншому випадку це привело б до конфлікту між традиціями бухгалтерської спра-ви в країні і суперечило б духові римського права.
Загальний план бухгалтерської справи Іспанії вимагає, щоб для забезпечення істинного та неупередженого надання даних про фінансове становище компанія включала в коментарі до звітних документів усі необхідні додаткові зведення. В особ-ливих випадках бухгалтерські звітні документи можуть відхо-дити від установлених правил їхнього надання, але про це має бути спеціально повідомлено в коментарі до документів.
Незважаючи на невизначеність принципу істинного та не- упередженого надання інформації, все-таки фахівці почина-ють