Курсова робота

Нематеріальні активи

План

Вступ.

Розділ І.Організаційно-правові основи оцінки нематеріальних активів.

1.1.Економічна сутність та класифікація нематеріальних активів.

1.2.Методи оцінки нематеріальних активів.

Розділ ІІ. Оцінка нематеріальних активів ВАТ «Фенікс».

2.1.Оцінка вартості винаходу чи ноу-хау,розрахованого на базі роялті.

2.2.Оцінка торгової марки підприємства.

Розділ ІІІ.Проблеми оцінки нематеріальних активів в Україні та шляхи їх вирішення.

Висновки та пропозиції.

Список використаних джерел.

Додатки.

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………………………………………….

Розділ І.Організаційно-правові основи оцінки нематеріальних активів…..

1.1.Економічна сутність та класифікація нематеріальних активів…………

1.2.Методи оцінки нематеріальних активів…………………………………………..

Розділ ІІ. Оцінка нематеріальних активів ВАТ «Фенікс»……………………………..

2.1.Оцінка вартості винаходу чи ноу-хау,розрахованого на базі роялті.

2.2.Оцінка торгової марки підприємства……………………………………………….

Розділ ІІІ.Проблеми оцінки нематеріальних активів в Україні та шляхи їх вирішення……………………………………………………………………………………………………

Висновки та пропозиції……………………………………………………………………………….

Список використаних джерел…………………………………………………………………….

Додатки……………………………………………………………………………………………………….

Вступ

У теперішній час у майні підприємств неухильно зростає роль не-матеріальних активів. Далекоглядні бізнесмени продають коштовні патенти лише при гострій необхідності та ще й в останню чергу. Нові ідеї стали «ситно» годувати своїх власників, перетворилися в доро-гий товар. Різні компанії й фірми організують системи пошуку, гене-рації й фільтрації корисних ідей, створюється безліч венчурних фірм, нематеріальні активи закладаються в численні інвестиційні проекти.

При цьому інформаційні системи й видання рекламують нові висо-коефективні ідеї.

Цьому сприяє хвиля поглинання одних підприємств іншими, швидкість і масштаби технологічних змін, поширення інформацій-них технологій, ускладнення й інтеграція фінансового ринку Украї-ни. Питання методики й організації обліку даного виду майна актив-но обговорюються в усьому світі. Можна сказати, що облік та оцінка нематеріальних активів — одне з самих проблемних у даний час мето-дологічних питань.

Метою моєї курсової роботи є навчитися оцінювати нематеріальні активи.

Об’єктом моєї курсової роботи є ВАТ «Фенікс»

Актуальність теми полягає в тому,що вона зачіпає міжнародні питання країни.

Для досягнення поставленої мети,ставлю перед собою такі завдання:

-визначити поняття нематеріальних активів;

-розглянути нематеріальні активи на прикладі підприємства;

-визначити проблеми оцінки нематеріальних активів в Україні.

Розділ І.Організаційно-правові основи оцінки нематеріальних активів.

1.1.Економічна сутність та класифікація нематеріальних активів.

Практичне використання нематеріальних активів у економічно-му обороті підприємств, перетворення їх у конкретний механізм для комерційної оцінки результатів інтелектуальної праці, інтелектуаль-ної власності дає можливість сучасному підприємству (фірмі):

- змінити структуру свого виробничого капіталу за рахунок збільшення частки нематеріальних активів у вартості нової продукції й послуг, збільшивши їх науко місткість, що має сут-тєве значення для підвищення конкурентності продукції й по-слуг;

- економічно ефективно і раціонально використовувати незаді- япі і ті що лежать, так би мовити, «мертвим капіталом» нема-теріальні активи, якими все ще володіють багато підприємств, фірми, НДІ, КБ, науково-дослідні лабораторії й т.д.

Таким чином, проблема комерційної оцінки нематеріальних ак-тивів явно назріла. Для цього потрібна класифікація нематеріальних активів, визначення сутнісних характеристик різних видів, принци-пи постановки на бухгалтерський облік, методи оцінки й переоцінки вартості, аналіз господарської ефективності нематеріальних активів, їхня правова захищеність, порядок проведення експертизи й т.д. Все це перетворює проблему нематеріальних активів у одну з найбільш актуальних економічних і правових проблем.

Проблема комерційного використання нематеріальних активів у сучасній практиці — комплексна, багатогранна проблема, що включає в себе правові, технологічні, економічні, виробничі, соціальні й пси-хологічні питання. Нематеріальні активи можуть і повинні продава-тися, а значить повинні мати вартісну оцінку. Іншими словами, най-більш істотні розбіжності викликає таке питання: чи є нематеріальні засоби активами й чи можуть вони взагалі включатися до балансу підприємства. Слід зазначити, що єдиної думки з цього питання у вчених-економістів у даний час немає.

Доводи на користь того, що нематеріальні засоби є активами по-лягають у тім, що ці засоби являють собою майбутні економічні ви-годи, за які була виплачена компенсація. Однак супротивники вклю-чення цих засобів до бухгалтерської звітності як активів мотивують свою позицію тим, що майбутні економічні вигоди, зв'язані з немате-ріальними активами, за винятком окремих випадків, неможливо ви-значити з достатнім ступенем вірогідності, і, крім того, ці об'єкти не відповідають, як правило, критерію відчуження (наприклад, ділова репутація фірми не може бути реалізована окремо від фірми, торгові знаки невіддільні від ділової репутації фірми).

Однак варто зазначити, що це не зовсім так. Деякі нематеріаль-ні активи цілком відчужені. Це відноситься до товарних марок, коли виникають проблеми щодо їх оцінки та інших аналогічних активів: витрат на ІіДДКР у тих випадках, коли ці дослідження повинні при-звести до створення таких активів як товарні марки, торгові знаки, патенти й інші активи, що є відокремленими від компанії в цілому; витрат на програмне забезпечення в тих випадках, коли виявлені його технічне здійснення і комерційна ефективність, і коли воно роз-роблено самою компанією.

Тому, визнаючи нематеріальні активи — активами, виникає не-легке завдання — дати по можливості найбільш узагальнюючі реко-мендації з вартісної оцінки нематеріальних активів, що самі по собі дуже значно відрізняються один від одного.

У самому загальному вигляді показником використання інтелек-туального капіталу є «коефіцієнт Тобіна» — відношення ринкової вартості активів до їх відтворювальної вартості. Для інтелектуально-го капіталу цей коефіцієнт вище за одиницю. Коли «коефіцієнт Тобі-на» дуже великий, компанія отримує екстраординарні прибутки від використання такого виду активів. Це свідоцтво переваг інтелекту-ального капіталу.

Нематеріальні активи дуже неоднорідні за своїм складом. їх не-обхідно розрізняти:

- за характером використання в процесі виробництва;

- за ступенем впливу на фінансовий стан і результати господар-ської діяльності.

Тому необхідний диференційований підхід до їхнього аналізу. У практичній роботі варто враховувати наступні підходи до класифіка-ції імматеріальних активів.

За терміном корисного використання:

- функціонуючі (працюючі) нематеріальні активи -- об'єкти не-матеріальних активів, використання яких приносить підпри-ємству доход у теперішній період;

- нефункціонуючі (непрацюючі) нематеріальні активи — об'єкти нематеріальних активів, що не використовуються з яких- иебудь причин, але можуть використовуватися в майбутньому.

За оборотністю (тривалістю використання):

- поточні