— це об'єкти нематеріальних активів, що використову-ються в діяльності підприємства не більш року, тому що швид-ко утрачають свою споживчу вартість. Вони включаються в поточні витрати підприємства;
- довгострокові — це об'єкти нематеріальних активів, що вико-ристовуються в діяльності підприємства більш року. їхня вар-тість переноситься па вартість виробленого з їхньою допомо-гою продукту частками (амортизується).
За ступенем відчуження:
- відчужені, які цілком передаються при їхньому продажі, пере-дачі, оренді;
- невідчужені, що залишаються у власності підприємства- власника при частковій передачі прав на їхнє використання.
За ступенем впливу на фінансові результати підприємства:
- об'єкти нематеріальних активів, здатні приносити доход пря-мо, за рахунок їхнього упровадження в експлуатацію;
- об'єкти нематеріальних активів, які безпосередньо впливають на фінансові результати.
За ступенем правової захищеності:
- нематеріальні активи, що захищаються охоронними докумен-тами (авторськими правами);
- нематеріальні активи, незахищені охоронними документами
(авторськими правами).
За ступенем вкладення індивідуальної праці працівниками да-ного підприємства:
- власні — тобто об'єкти нематеріальних активів, що розроблені особисто чи працівниками — засновниками підприємства;
- пайові — тобто об'єкти нематеріальних активів, розроблені ра-зом з іншими фізичними чи юридичними особами на частко-вих умовах;
- придбані — тобто об'єкти нематеріальних активів, що отримані від інших фізичних чи юридичних осіб, за плату чи безоплатно.
Сутнісна характеристика нематеріальних активів
Для успішного введення нематеріальних активів в економіч-ний оборот підприємства та їх оцінки, будь-який учасник цих дій зобов'язаний розбиратися в сутнісних характеристиках кожного об'єкта нематеріальних активів, у їхніх особливих властивостях, а та-кож у супутніх патентно-правових документах.
Авторські свідоцтва
Це правовий документ щодо винахідництва. Видача авторських свідоцтв була передбачена законодавством низки країн у системі СІВБА. Вимоги до винаходу у випадку одержання на нього авторсько-го свідоцтва були ті ж, що й при одержанні патенту. Різниця полягала в тому, що винахід, із-за розкрадання патентів, міг використовувати-ся тільки патентовласниками, а у випадку захисту його авторським свідоцтвом виключне право на його використання мала держава. Положення самого винахідника було однаковим: у будь-якому варі-анті захисту його винаходу ((патент чи авторське свідоцтво) закон передбачав справедливу винагороду авторові з боку організації, що використовувала даний винахід. Нині в державах, що утворилися на території колишнього СРСР, відповідно до нового законодавства ви-находи охороняються тільки на основі патентів.
Авторське право («копирайт»)
Авторське право поширюється на добутки науки, літератури, мистецтва, що є результатом творчої діяльності, незалежно від при-значення и переваг, а також способу його вираження.
Об'єктом авторського права виступають:
- літературні та літературно-художні твори (книги, брошури й інші письмові добутки), наукові, науково-технічні, у тому чис-лі топологія інтегральних мікросхем, навчальні та публіцис-тичні добутки, програми для ЕОМ, бази даних, мови, лекції, доповіді та ін.;
- драматичні і музично-драматичні твори, музичні твори з тек-стом і без нього;
- хореографічні постанови і пантоміми;
- аудіовізуальна продукція (кіно-, теле-, відеофільми і програ-ми, слайдфільми, діафільми й інша кіно- і телепродукція);
- твори живопису, скульптури, графіки, дизайну, графічні роз-повіді, комікси й інші твори образотворчого мистецтва;
- досягнення в області дскоративно-прикладного і стенографіч-ного мистецтва;
- досягнення архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва;
- географічні, геологічні й інші карти, ескізи, пластичні винахо-ди , що відносяться до географії, топографії і т.д.;
- інші форми творчої діяльності.
Авторське право на винахід, створений спільною працею двох і більш осіб (співавторство), належить усім, незалежно від того, чи цей винахід цілий, чи складається з частин, кожна з який має само-стійне значення. Авторське право визначає право на даний добуток, виготовлення й поширення його копій самим автором, або з дозволу останнього, а також право автора припиняти будь-які підробки свого добутку й одержувати протягом всього життя й 50 років після смерті
доход, що може приносити його винахід.
Авторське право поширюється на оригінальні відомі і невідомі добутки, що знайшли своє вираження в таких формах:
- письмова (рукопис, машинопис, нотний запис та ін.);
- усна (публічний виступ, публічне проголошення і т.д.);
- звуко- чи відеозапис (механічна, магнітна, цифрова, оптична
і т.д.);
- об'ємно-просторова (скульптура, модель, спорудження, макет і т.д.);
- зображення (малюнок, ескіз, картина, план, креслення, кіно-, теле-, відео- чи фотокадр і т.д.);
- інші форми.
Авторське право не поширюється на ідеї, принципи, методи, про-цеси. системи, способи, концепції, повідомлення про події й факти, що лежать в основі винаходів, які охороняються авторським правом. Авторське право на даний винахід не зв'язано з правом власності на матеріальний об'єкт, у якому винахід виражений.
Ділова репутація фірми («гудвіл») — вартісна категорія, що представляє різницю між вартістю фірми як єдиного цілісного майнового-фінансового комплексу й вартістю всіх її активів. В Укра-їнській практиці ціна «гудвіла» законодавчо визначена поки ще тіль-ки для процесу приватизації шляхом аукціону. У даному випадку цей вид нематеріальних активів розглядається як «різниця між покуп-ною й оцінною вартістю майна». Однак загальноприйнятої методики оцінки «гудвілу» поки немає. Ділова репутація підприємства (фірми) складається роками. Факторами, що визначають її є: ефективність ді-яльності, висока кредитоспроможність, першокласні кадри, культура обслуговування, порядність керівництва.
Фактична величина «гудвіла» є порівняння ринкової вартості ма-теріальних і нематеріальних активів з контрактною ціною на підпри-ємство, що здобувається. Якщо контрактна ціна перевищує ринкову вартість всіх активів, виникає «гудвіл позитивний». І навпаки, якщо контрактна ціна нижче ринкової вартості всіх активів, виникає «гуд-віл негативний».
Витрати НДДКР — витрати, пов'язаггі з процесом підготовки й проведення наукових аналізів, дослідження, експериментів, продик-тованих потребами фундаментальних, прикладних і галузевих наук та витрати на послуги непромислового характеру, що робляться сто-ронніми організаціям.
До них відносяться консультаційні послуги з правових, фінансо-вих і маркетингових проблем, що включають питання:
- купівлі-продажу товарів, ведення бізнесу, комерційної інфор-мації;
- фінансового планування і контролю, калькуляції собівартос-ті продукції, питання ціноутворення, експертної