Таблиця 3.1.1

Динаміка показників забезпеченості запасів джерелами (у тис. грн.)

Показники | На початок

року (періоду) | На кінець

року (періоду) | Зміни

1. Реальний власний капітал. | 5067 | 5090 | +23

2. Необоротні активи (підсумок розділу І балансу). | 4516 | 4418 | -98

3. Наявність власних обігових коштів (п. 1 - п. 2). | 551 | 672 | +121

4. Довготермінові зобов'язання (підсумок розділу III). | - | - | -

5. Наявність довготермінових джерел формування запасів (п. 3 + п. 4). | 551 | 672 | +121

6. Поточні зобов'язання (рядок 500 + рядок 510 розділу IV). | 54 | 37 | -17

7. Загальна величина основних джерел формування запасів (п. 5 + п. 6). | 605 | 705 | 100

8. Загальна величина запасів (сума рядків 100 - 150 розділу II балансу). | 1349 | 2330 | +981

9. Надлишок (+) або недостача (-) власних обігових коштів (п. 3 - п. 8). | -798 | -1658 | -860

10. Надлишок (+) або недостача (-) довготермінових джерел формування запасів (п. 5 - п. 8). | -798 | -1658 | -860

11. Надлишок (+) або недостача (-) загальної величини основних джерел формування запасів (п. 7 - п. 8). | -744 | -1625 | -881

Разом із абсолютними показниками фінансову стійкість підприємства характеризують фінансові коефіцієнти.

Наявність власних оборотних коштів відображають коефіцієнти маневрування і коефіцієнти автономії джерел формування запасів.

Коефіцієнт маневреності дорівнює співвідношенню власних обігових коштів підприємства до реального власного капіталу:

Км = власні обігові кошти / реальний власний капітал

Кмо = 551/105,1=5,24

Км1 = 662/102,7=6,44

Він показує, яка частина власного капіталу підприємства перебуває у мобільній формі, що дає змогу доволі вільно маневрувати капіталом. На підприємстві значення коефіцієнта маневреності на початок періоду становить 5,24, а на кінець – 6,44. Високі значення коефіцієнта маневрування позитивно характеризують фінансовий стан. Але яких-небудь обґрунтованих на практиці нормальних значень показника нема. Як опосередкований орієнтир для оптимальних рівнів коефіцієнта можна розглядати значення <або=0,5.

Достатність власних обігових коштів показує коефіцієнт забезпеченості запасів власними джерелами, який дорівнює співвідношенню величини власних обігових коштів до вартості запасів підприємства:

Кзаб. = власні обігові кошти/запаси

Кзаб.О = 551/433,0=1,27

К заб. 1 = 62/370,0=1,79

На підприємстві значення коефіцієнта забезпеченості власними джерелами становить на початок періоду - 1,27, а на кінець – 1,79. Як бачимо значення даного коефіцієнта зростає. Для промислових підприємств нормальне обмеження показника має такий вигляд: К>або= 0,6ч0,8. Крім цього, коефіцієнт забезпеченості запасів власними джерелами має бути обмежений знизу значеннями коефіцієнта автономії джерел формування запасів для того, щоб підприємство не опинилось на межі банкрутства: Коб.>або=Кк.д. , що випливає зі сформульованої вище класифікації фінансових ситуацій за рівнем стійкості.

Згідно з методичними положеннями щодо оцінювання фінансового стану підприємств визначають коефіцієнт забезпеченості власними коштами, що дорівнює відношенню величини власних обігових коштів до величини оборотних активів (підсумок розділу II балансу):

Кзаб вк.=власні обігові кошти / оборотні активи

Кзаб вк0 = 551/935.7=0,59

Кзаб вк.1 = 662/978.1=0,68

Згадані документи встановлюють нормальне обмеження для даного показника: Кзаб.>або=0,1. Якщо коефіцієнт забезпеченості власними коштами на кінець звітного періоду має значення менше за 0,1, то структуру балансу підприємства вважають незадовільною, а саме підприємство – не платоспроможним. Як видно з розрахунку значення коефіцієнта забезпеченості власними коштами становить на початок періоду – 0,59, а на кінець – 0,68. Тобто, значення є більші 0,1, а це означає, що структура балансу товариства є позитивною, і зростає у динаміці.

Аналіз динаміки коефіцієнтів маневрування, автономії джерел формування запасів, забезпеченості запасів власними джерелами, забезпеченості обігових активів власними джерелами за ряд суміжних звітних періодів дає змогу виявити тенденцію зміни фінансового стану підприємства.

Кожне підприємство прагне до якнайшвидшого руху свого капіталу, і спосіб досягнення визначеної мети - це утримання запасів товарно-матеріальних цінностей на такому низькому рівні, який лише можливий без будь-якого серйозного ризику (щодо можливості задоволення попиту).

Розглянемо такий приклад. Якщо запаси підприємства становлять 48000 тис. грн., а виручка (дохід) від реалізації продукції-120000 тис. грн., то оборот запасів дорівнює 2,5. Можна далі розраховувати, що підприємство зберігає 4,8-місячний запас (12:2,5).

Існує й інша точка зору на цю проблему. Припустимо, що собівартість продукції становить 60000 тис. грн. - це половина фактичної виручки (доходу) від реалізації продукції. Тому ряд економістів стверджує, що потрібно використовувати при підрахунку оборотності запасів саме цю цифру. Одна з причин, як ми гадаємо, небажаного використання собівартості як чисельника дробу, що характеризує показник оборотності запасів, полягає у тому, що опубліковані звіти (згідно з міжнародними стандартами з організації бухгалтерського обліку) не показують собівартість як самостійний показник. Втрати виробника за законами ринку вважають для широкого загалу комерційною таємницею. Оборотність запасів-важливий показник ліквідності запасів підприємств. Він зіставляє вартість запасів і виручку (дохід) від реалізації товарної продукції (робіт, послуг), показує кількість оборотів запасів за певний період. Для внутрішнього контролю при розрахунку цього показника доцільно використовувати собівартість реалізованої продукції, а не виручку від реалізації.

3.2. Аудит запасів.

Законами України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" та "Про аудиторську діяльність" визначено, що і бухгалтерський облік, і аудит забезпечують надання користувачам фінансової звітності для прийняття відповідних рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, власний капітал, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Так, як аудит – це незалежна перевірка, то підприємство саме обирає аудиторську фірму для проведення аудиту. При цьому воно звертається до аудиторської фірми із