у Головній книзі | 30.09.09р
Залежно від обраного способу організації перевірки аудитор складає програму перевірки, де встановлює перелік аудиторських процедур, які б дали змогу:
1. Встановити достовірність первинних даних БО щодо фактичної наявності та руху виробничих запасів.
2. Перевірити повноту і своєчасність відображення первинних даних з обліку запасів у зведених документах та реєстрах.
3. Перевірити правильність ведення обліку запасів відповідно до чинних законодавчих і нормативних актів, облікової політики суб’єкта господарювання.
4. Перевірити стан збереження запасів у суб’єкта господарювання.
5. Підтвердити або спростувати показники фінансової звітності суб’єкта господарювання, які залежать від достовірності, повноти, й своєчасності відображення господарських операцій, пов’язаних із рухом виробничих запасів.
Для узагальнення інформації про наявність та рух належних суб'єкту господарювання предметів праці, призначених для обробки, переробки, використання у виробництві і для господарських потреб, а також засобів праці, які підприємство відносить до складу малоцінних та швидкозношуваних предметів, призначені бухгалтерські рахунки класу 2 "Запаси", а для узагальнення інформації про наявність та рух належних підприємству виробничих запасів призначено рахунок 20 "Виробничі запаси".
Здійснюючи аудиторське дослідження, аудитор вивчає документи, за допомогою яких відтворює ланцюг господарських фактів від придбання запасів, їх зберігання і до списання. Дослідження не обмежується вивченням бухгалтерських документів. Аудит виробничих запасів не може здійснюватися без досліджень оперативного обліку (наприклад, щоденні оперативні дані про рух дефіцитних основних і допоміжних матеріалів та інша оперативна інформація, визначена керівництвом суб'єкта господарювання залежно від його специфіки), інформації з діловодства (накази про зміну матеріально відповідальних осіб; про проведення ревізій, інвентаризацій; про розгляд результатів ревізій та інвентаризацій тощо), висновків спеціалістів (щодо якості та придатності запасів, доцільності їх придбання, списання).
У ході аудиту використовуються акти ревізій та перевірок запасів, складені відповідними контролюючими органами, а також інформація, одержана в ході попереднього аудиту. Ці джерела інформації мають допоміжний характер, проте їх дослідження дає можливість встановити місця підвищеного інформаційного ризику.
Предметна область дослідження виробничих запасів включає:
1.
Внутрішні нормативні та загальні документи клієнта.
2.
Політику клієнта щодо обліку виробничих запасів.
3.
Договори з матеріально відповідальними особами.
4.
Договори з контрагентами.
5.
Документацію суб'єктів внутрішнього контролю з питань контролю за раціональним використанням та збереженням виробничих запасів.
6.
Первинні документи та регістри обліку по рахунках, призначених для ведення бухгалтерського обліку виробничих запасів.
7.
Регістри зведеного синтетичного обліку (Головна книга), оперативну, статистичну та фінансову звітність.
8.
Інші документи, що відображають факти господарської діяльності, пов'язані з придбанням та списанням виробничих запасів;
9.
Місця зберігання виробничих запасів, включаючи ваговимірні пристрої.
10.
Технологічний процес виробництва, а саме інформаційні потоки щодо руху сировини і матеріалів від складу матеріалів до складу готової продукції, тобто проходження матеріалів від однієї стадії виробництва до іншої, їх перетворення на готову продукцію.
Вивчаючи внутрішні нормативні та загальні документи клієнта, можна одержати інформацію про підприємство; його діяльність; особливості технології; перелік виробничих запасів, їх потребу та наявність; кількість місць зберігання. Особлива увага приділяється вивченню наказів про призначення та просування по службі матеріально відповідальних осіб, а також наказів про проведення тих чи інших заходів внутрішнього контролю - ревізій та інвентаризацій. Це дасть змогу аудитору встановити обсяг інформації, що підлягає дослідженню, оцінити власні можливості, а також час, необхідний для проведення перевірки.
При дослідженні внутрішніх нормативних та загальних документів аудитор визначає питання, на яких необхідно загострити свою увагу при подальшому вивченні інформації. Так, якщо в результаті дослідження аудитор дійшов висновку, що окремий вид сировини є дефіцитним, то виникає необхідність простежити за її рухом та встановити, чи не було випадків її недовкладання або підміни іншою зі зниженням якості виготовленої продукції. Аналіз інформації з наказів про призначення матеріально відповідальних осіб та їх характеристик за даними особової справи дає можливість сконцентрувати увагу на ступені довіри до них. Наявність наказів про проведення контрольних заходів щодо збереження виробничих запасів, про одержані результати ревізій та інвентаризацій формує думку аудитора щодо довіри до системи внутрішнього контролю.
Вивчення договорів (індивідуальних та колективних) із матеріально відповідальними особами дає можливість аудитору скласти думку про дотримання вимог чинного законодавства клієнтом у роботі з цією категорією працівників.
Встановлено, що на ТзОВ «БАМВ» є укладені договори про повну матеріальну відповідальність із матеріально-відповідальними особами, про що свідчить додаток К.
Аудитор у процесі свого дослідження повинен чітко відстежувати інформаційні потоки, пов'язані з господарськими діями чи подіями, від прийняття рішення про здійснення господарської операції до відображення факту здійснення в первинних документах, зведених документах, регістрах обліку та звітності.
Аналіз облікової політики дає змогу встановити, яких методів дотримується підприємство з питань первісної оцінки виробничих запасів, їх переоцінки та методу оцінки виробничих запасів. У таблиці 2.3.3 подано перелік основних складових облікової політики з питань обліку виробничих запасів. |
Таблиця 2.3.3
Перелік основних складових облікової політики
з питань обліку виробничих запасів
№ з/п | Складові облікової політики | Положення облікової політики
1 | 2 | 3
1 | Первісна оцінка | Придбані (отримані) або виготовлені запаси врахову-ються за собівартістю.
Витрати, що входять до собівартості запасів (крім запа-сів, виготовлених власними силами), встановлені П(с)БО 9.
Перелік витрат, що не входять до собівартості таких за-пасів, а відносяться до складу витрат того періоду, в яко-му вони були здійснені, наведений у П(с)БО 9.
Витрати, що входять до собівартості запасів, виготовле-них власними силами, встановлені П(с)БО 16.
Перелік витрат, що не входять до собівартості таких за-пасів, а відносяться до складу витрат того періоду, у яко-му вони були здійснені, наведений у П(с)БО 16
2 | Переоцінка запасів на дату | У балансі записи відображаються за найменшою з двох
балансу |