За необхідності встановлення об'єктивної істини щодо залишків запасів та їх оборотів виникає потреба у проведенні інвентаризації запасів та застосування прийому сканування, який полягає в безперервному, поелементному перегляді інформації про рух запасів.

Якщо в процесі сканування виявляється, що не всі господарські операції знайшли відображення в бухгалтерському обліку, то необхідно призупинити роботу над проведенням аудиторського дослідження й запропонувати клієнту відновити бухгал-терський облік.

Перевірка стану збереження запасів

Збереження запасів залежить від умов їх зберігання, тому наступним етапом кон-тролю є перевірка стану складського господарства клієнта. Аудитор установлює кількість і дислокацію складських приміщень, сховищ (буртів, траншей, веж тощо), в тому числі типових і пристосованих, їх місткість, умови зберігання запасів, забезпеченість ваговимірювальними приладами.

Якщо тестування внутрішнього контролю свідчить про низький рівень фактичного контролю, це викликає необхідність у проведенні інвентаризації.

До початку інвентаризації аудитор повинен:

- скласти перелік цінностей, які підлягають інвентаризації;

- домовитись із керівником суб'єкта господарювання про створення комісії (до складу комісії за наказом керівника залучити представників організації, спеціалістів, працівників бухгалтерії);

- вимагати від матеріально відповідальної особи звіт про оприбуткування і відпускання (витрачання) цінностей на дату початку інвентаризації (один примірник здається до бухгалтерії, а другий звіт із прикладеними первинними документами візується членами інвентаризаційної комісії);

- отримати розписку від матеріально відповідальної особи про те, що всі документи, які належать до оприбуткування або витрачання цінностей, здано до бухгалтерії, і що неоприбуткованих або несписаних на витрачання запасів незалишилося;

- отримати аналогічні розписки від осіб, які мають підзвітні суми на придбання запасів або доручення на їх отримання.

Під час інвентаризації аудитор повинен установити:

- чи використовуються складські приміщення за призначенням;

- чи правильно розташовуються запаси на складі;

- чи відповідають складські приміщення вимогам умов зберігання цінностей;

- як охороняються складські приміщення;

- чи не зберігаються цінності просто неба або в непристосованих приміщен-нях і чи не піддаються вони внаслідок цього псуванню;

- переконатись в акуратності проведення всіх процедур інвентаризаційною комісією;

- вимагати перерахунку, вимірювання запасів, якщо це необхідно;

- фіксувати результати інвентаризації за кожним видом запасів в інвентаризаційних описах, які складаються за місцем знаходження (зберігання) і за матеріально відповідальними особами, в одиницях виміру, прийнятих в обліку;

- скласти окремий опис на цінності, які належать іншим підприємствам, а потім зустрічною перевіркою з'ясувати, кому вони належать і чому зберігаються на складі іншої фірми;

- звернути особливу увагу на номери, марки, найменування матеріальних цінностей, відповідність їх номерам, маркам, зазначеним у паспортах і прибуткових документах (особливо це стосується запасних частин до автотранспорту, номери і марки яких повинні бути ідентичні паспорту і прибутковому документу); по деяких запасах (продукти, корми, насіння тощо), за необхідності, провести відбір проб для лабораторного аналізу якості (проби необхідно відбирати в двох екземплярах і опечатувати. Один екземпляр проби у відповідному посуді передають до лабораторії для аналізу, другий залишають на підприємстві під розписку, яка передається аудитору. На відібрані для аналізу проби складають акт, де зазначають назву підприємства, вагу, обсяг, місце відбору проби, температуру повітря в місці зберігання, вологість тощо. Акт відбору підписують члени комісії, аудитори і матеріально відповідальні особи);

- перевірити правильність складання порівняльних відомостей у бухгалтерії по запасах, щодо яких виявлені відхилення від облікових даних (їх підписують головний бухгалтер і матеріально відповідальна особа);

- отримати від матеріально відповідальних осіб письмове пояснення причин виявлених недостач та залишків запасів;

- перевірити правильність відображення в обліку виявлених нестач та залишків запасів. Необхідно пам'ятати, що списання природного убутку в межах встановлених норм може бути проведено лише за виявленими нестачами. Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення( псування) матеріальних цінностей визначається за балансовою вартістю таких цінностей ( з вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50% балансової вартості на момент встановленя такого факту з урахуванням індексів інфляції, які визначає щомісяця Держкомстат, відповідно го розміру податку на добавлену вартість та розміру акцизного збору за формулою:

Рз=[(Бв-А)*Іінф.+ПДВ+Азб]*2+Вп+Вр ( 3.2)

де, Рз – розмір збитків ( у гривнях);

Ьв – балансова вартість на момент встановлення факту розкрадання, нестачі, знищення ( псування) матеріальних цінностей ( у гривнях);

А – амортизаційні відрахування з дати початку експлуатації ( у гривнях) ;

Іінф. – загальний індекс інфляції, який розраховується з дати початку експлуатації на підставі визначених щомісяця Держкомстатом індексів інфляції; ПДВ – розмір податку на додану вартість;

Азб – розмір акцизного збору;

Вп – фактичні витрати підприємства для відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей;

Вр – фактична вартість робіт з відновлення ( витрати на доставку матеріалів і усунення пошкоджень) за цінами на день вчинення правопорушень у гривнях.

- зберегти копії зазначених (робочих) документів, які будуть використовуватись у подальшому при проведенні перевірки.

Перевірка повноти оприбуткування, правильності списанні, оцінки та обліку запасів

Під час перевірки аудитор повинен:

- перевірити правильність ведення складського обліку, обґрунтованість записів завідуючим складом (комірником) у картках;

- перевірити повноту оприбуткування, правильність списання матеріалів, які надійшли зі сторони. Порушення порядку оприбуткування і списання цінностей призводить до їх крадіжок, а також створення залишків сировини, з яких потім виготовляють неоприбутковану продукцію, реалізуючи її без відображення операцій в обліку з метою приховування доходів від оподаткування і при-власнення отриманих коштів. На цьому етапі аудитор за допомогою аудиторських процедур вивчає достовірність, об'єктивність та законність відображених господарських операцій із виробничими запасами.

Методичні прийоми аудиту операцій із запасами здійснюються за допомогою певних аудиторських процедур. Розрахунково-аналітичні прийоми складаються з економічного аналізу, аналітичних