і статистичних розрахунків та економіко-математичних методів. Економічний аналіз застосовується при встановленні ритмічності поставок сировини на підприємстві, виявленні відхилень від норм при витрачанні матеріалів і встановленні факторів, що зумовлюють перевитрачання сировини тощо.
Аналітичні та синтетичні розрахунки передбачають застосування обчислювально-розрахункових і логічних процедур. Такі процедури включають складання порівняльних відомостей, таблиць порівняння витрат матеріалів та їх накопичення за певні періоди, виявлення фактів порушення технології тощо[34,120] .
Економіко-математичні методи допомагають виявити факти перевитрачання сировини та матеріалів і передбачають:
1.
Аналіз розрахунково-платіжних документів, які підтверджують надходження матеріальних цінностей від постачальників: платіжні вимоги-доручення, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні з різного роду додатками (специфікаціями, сертифікатами, засвідченнями якості тощо).
2.
Зіставлення даних документів з оплати постачальникам і даних документів на оприбуткування матеріальних цінностей, а також перевірку наявності правильно оформлених договорів за цими угодами.
3.
Зіставлення даних первинних документів про надходження цінностей із даними складського обліку та регістрів бухгалтерського обліку.
4.
Перевірку правильності оцінки (згідно з обліковою політикою) запасів при надходженні (заготівлі), придбанні; оцінки за фактичною вартістю (собівартістю) придбання (заготівлі); за обліковими цінами (за плановою або нормативною собівартістю придбання, купівельними цінами).
Залежно від обраного варіанта обліку затрат на виробництво, відпускання та оприбуткування готової продукції можна відображати в оцінці за одним із варіантів, обраним в обліковій політиці: за фактичною повною виробничою собівартістю; за плановою (нормативною) повною виробничою собівартістю. Товари, придбані для реалізації та збуту, в організаціях можуть обліковуватися за купівельною вартістю або за продажною вартістю.
5.
Проведення письмових запитів, усних опитувань (працівників, спеціалістів, третіх осіб), зустрічних перевірок із метою встановлення істини щодо кількості, якості та вартості придбаних запасів.
6.
Перевірку правильності обліку ПДВ.
7.
Перевірку правильності кореспонденції рахунків з оприбуткування запасів - чи немає випадків, коли матеріальні цінності, що надійшли, не оприбутковані, а віднесені на інші рахунки (обліку затрат, розрахунків, фондів).
8.
Зіставлення (порівняння) даних документів на списання цінностей та відповідних регістрів бухгалтерського обліку. Особливу увагу необхідно звернути на списання запасів на реалізацію, а також на операції, пов'язані з видачею виробничих запасів за рахунок оплати праці (натуроплата). Часто зустрічаються помилки, пов'язані з невідображенням в обліку виручки від реалізації, наслідком чого є застосування податковою інспекцією фінансових санкцій до підприємства.
9.
Перевірку правильності оцінки запасів, списаних на витрати виробництва, обігу та реалізованих запасів.
10.
Перевірку правильності кореспонденції рахунків із списання запасів зі складу, витрачання у виробничій та невиробничій діяльності, реалізації тощо. Тут часто допускають помилки та пропуски, особливо при списанні відхилень від облікових цін.
Важливим є вивчення питань дотримання правил видачі довіреностей на одержання цінностей. Аудитор повинен упевнитися, чи не списують матеріальні цінності на витрати виробництва без попереднього їх оприбуткування (відміток завскладу) та без оформлення на них видаткових документів.
Особлива увага приділяється дослідженню операцій зі списання запасів.
Списання запасів із балансу згідно з П(с)БО 9 може відбуватись у таких випадках: відпускання у виробництво; реалізація за грошові кошти; передача до статутного капіталу іншого підприємства; безоплатна передача; списання у зв'язку з невідповідністю критерію активу; списання через втрати від стихійного лиха; списання нестач у межах норм і понад норми природного убутку.
При списанні матеріалів у виробництво необхідно провести документальну перевірку, яка допоможе встановити:
а) відповідність норм у документах на списання нормативним даним (аналітичні тести);
б) відповідність кількості фактично списаної сировини витрачанню цієї сировини за нормами.
Результати такого зіставлення можуть бути трьох варіантів:
- фактична кількість списаної сировини та матеріалів відповідає нормам;
- фактична кількість списаної сировини більша від норми;
- фактична кількість списаної сировини менша від норми.
Якщо списано більше, ніж передбачено нормами, то необхідно визначити причини, отримавши пояснення від технологів, начальника цеху. Причинами перевитрат можуть бути:
- погана якість сировини (тоді необхідно встановити, від кого вона надійшла, хто укладав договір від клієнта, за якою ціною була закуплена сировина, встановити, чи можна було закупити подібну сировину в іншого постачальника і за якою ціною. Запропонувати заходи щодо покращання стану клієнта);
- значна кількість сировини йде у відходи через недосконалість технології та обладнання.
В обох випадках документальний контроль бажано підтвердити результатами фактичної перевірки:
- експертною оцінкою сировини, якщо така є в наявності;
- контрольним запуском сировини у виробництво (за участю спеціалістів, технологів, експертів). Крім того, широко застосовуються такі прийоми, як опитування та підтвердження, якщо списано сировини менше, ніж передбачено нормами. Причини можуть бути такі:
- використання нового обладнання і норм на списання сировини (передбаче-них для обладнання, яке використовувалося раніше і було менш ефективним);
- недостатня кількість сировини для випуску тієї кількості продукції, яка була оприбуткована (можливі приписки, що мотивуються отриманням премій);
- випуск низькоякісної продукції через недовкладення відповідної сировини (прийоми: документальна перевірка; тести узгодженості, зустрічні перевірки документів);
- перевірити відповідність відображеної в документах сировини тій, що фактично використана у виробництві на предмет підміни (прийоми: опитування, спостереження).
При перевірці товариства було виявлено, що на підприємстві застосовується оцінка запасів за середньозваженою собівартістю, а саме цей метод застосовується окремо для кожної сукупності взятих на облік запасів, однакових за призначенням.
Було виявлено відпуск матеріальних цінностей за вимогою, тому в кожному окремому випадку визначаємо систематичність такого відпуску, конкретних виконавців.
Окремо виділяється аудит малоцінних та швидкозношуваних предметів. При перевірці даного об'єкта контролю аудитор повинен звернути увагу на порядок списання або погашення вартості МШП. У ході перевірки необхідно визначити склад, кількість та вартість МШП на підприємстві за допомогою перевірки оборотних відомостей та інших облікових регістрів, у яких відображається назва, кількість та вартість МШП; перевірити правильність розмежування в обліку малоцінних оборотних активів.
Планом рахунків для обліку МШП, які знаходяться у класі запасів, передбачений рахунок