2. Коефіцієнт реальної вартості основних засобів розраховується як відношення залишкової вартості основних фондів до сукупності усіх активів підприємства.

Крвоз о = 101,1 / 1036,8 = 0,10

Крвоз 1 = 97,4 / 1075,5 = 0,09

Питома вага основних засобів у загальному капіталі підприємства становить: на початок року 10% , а на кінець 9%.

3. Коефіцієнт автономії (незалежності) розраховується як відношення власного капіталу до майна підприємства.

Отже, власний капітал на початок року дорівнює 105,1 тис. грн., а майно підприємства – 1036,8 тис. грн. На кінець періоду, відповідно 102,7 тис. грн. та 1075,5 тис. грн. Звідси коефіцієнт автономії на початок року становить - 0,11 ( 105,1 / 1036,8 ), а на кінець року – 0,10 (102,7 / 1075,5).

Так, якщо на початок періоду, що аналізується, значення коефіцієнта автономії ( відношення власних коштів до вартості майна) становило 0,11 (11%), то на кінець цього періоду воно зменшилось до 0,10 (10%), зміна при цьому майже непомітна.

Також, показником фінансової стійкості та стабільності підприємства є коефіцієнт фінансової залежності ( відношення активів до власного капіталу). Тобто, цей показник є оберненим до попереднього показника. Так, активи підприємства становлять 1036,8 тис. грн.., власний капітал – 105,1 тис. грн. на початок року, і на кінець – відповідно 1075,5 тис. грн. та 102,7 тис. грн.

Отже, коефіцієнт залежності на початок періоду 9,87 (1036,8 / 105,1), а на кінець 10,48 ( 1075,5 / 102,7).

Аналізуючи фінансову звітність підприємства ТзОВ “БАМВ” та досліджуючи інші дані ( дод. Д і Е), можна зробити такий висновок: підприємство є збитковим.

Важливим показником, який дає досить глибоку характеристику фінансового стану підприємства є платоспроможність.

Для оцінки платоспроможності ( ліквідності) підприємства використаємо такі показники :

Коефіцієнт покриття загальний дорівнює відношенню оборотних активів до поточних зобов’язань. На початок року оборотні активи становили 935,7 тис. грн., а поточні зобов’язання – 931,7тис.грн. На кінець року – відповідно 978,1 тис. грн. і 972,8 тис. грн. Звідси коефіцієнт покриття загальний на початок року становить 1,01 (935,7 / 931,7), а на кінець року – 1,01 (978,1 / 972,8).

Коефіцієнт поточної ліквідності розраховують як відношення грошових коштів та їх еквівалентів до поточних зобов’язань. Так, грошові кошти і їх еквіваленти на початок періоду становлять 0,8 тис. грн. а поточні зобов’язання –931,7 тис. грн. На кінець року – відповідно 0,9 тис. грн. і 972,8 тис. грн. Звідси, коефіцієнт поточної ліквідності дорівнює 0,00 (0,8 / 931,7) на початок року, та 0,00 (0,9 / 972,8) на кінець року. У нашому випадку аналогічне значення коефіцієнта абсолютної ліквідності (платоспроможності).

Тепер ці показники відобразимо у таблиці і проаналізуємо.

Таблиця 1.3.2.

Оцінка динаміки основних показників ліквідності.

Показники | На початок

року | На кінець

року | Відхилення

Загальний коефіцієнт покриття

Коефіцієнт поточної ліквідності | 1,01

0,00 | 1,01

0,00 | -

-

Із таблиці 1.3.2. можна зробити висновок, що в ліквідності підприємства не стались зміни. Так, коефіцієнт загального покриття, розрахований за даними підприємства, діяльність якого аналізується, є дуже низьким, що слід оцінити негативно. Аналогічно із коефіцієнтом поточної ліквідності.

Отже, даний коефіцієнт показує , якою мірою поточні кредиторські зобов’язання забезпечуються поточними активами. Тобто, на початок року на одну грошову одиницю поточних зобов’язань припадає 1,48 грошових одиниць поточних активів, а на кінець року коефіцієнт зріс і сягнув 3,25 грошових одиниць.

Дані таблиці 1.3.2 свідчать, що платоспроможність вцілому негативна.

РОЗДІЛ II

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ЗАПАСІВ НА МАЛОМУ ПІДПРИЄМСТВІ 2.1.Особливості облікової політики, щодо запасів

Підготовка бухгалтера до облікової роботи у новому звітному році включає, окрім іншого, аналіз облікової політики підприємства стосовно запасів [16, 52].

Перш, ніж обирати певні методи обліку, підприємство має визначити, які саме запаси обліковуватимуть на підприємстві і що буде прийнято за одиницю обліку. Це необхідно і для правильної побудови облікової політики, і для розробки робочого плану рахунків підприємства.

Згідно з п.7 П(с)БО 9 «одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група ( вид)». Таке, здавалося б, просте формулювання все одно потребує уваги і зваженого підходу. Що слід розуміти під «найменуванням» або під «однорідною групою»? Наприклад, підприємство випускає залізобетонні вироби. Основною сировиною, потрібною для виготовлення продукції, є цемент. Він буває кількох марок – М - 400, М - 500 тощо, які відрізняються за властивостями. Оскільки використання цементу різних марок впливає на якість виготовленої продукції, то одиницею обліку слід вважати не просто «цемент», а сировину найменування « цемент М - 400», « цемент М - 500» тощо.

У разі потреби підприємство може вводити ще більш докладну класифікацію одиниць бухгалтерського обліку запасів, наприклад, за назвою виробника. Такий докладний облік дозволить підприємству:

- своєчасно реагувати на потребу поповнювати запаси;

- уникати проблем під час проведення інвентаризації запасів;

- контролювати матеріально відповідальних осіб стосовно збереження доручених їм цінностей.

Крім того, підприємство мусить проаналізувати, у скількох одиницях вимірювання (одній, двох) обліковуватимуться ті чи інші запаси, та обумовити процедуру переведення однієї одиниці вимірювання в іншу (хто це робить, на підставі яких нормативних документів). Наприклад, підприємство придбало металеву арматуру в кількості 10 т, що становить певну кількість прутів завдовжки 8 м. Для виготовлення продукції матеріально відповідальна особа передає зі складу певну кількість прутів (саме у