1.

2.

У звіті форми № М-29 відображається фактичне витрачання конкретних видів матеріальних цінностей відповідно до встановлених норм. Спочатку проставляються фактично виконані обсяги робіт за місяць, далі визначається нормативне витрачання окремих видів матеріалів.

Якщо на об'єкті за місяць укладено 100 м3 цегляної кладки, то нормативне витрачання цегли становитиме 40 тис. шт. (при нормі 400 шт. на м3 кладки) і розчину вапняного 21 м3 (при нор-мі 0,21 м3 на 1 м3 кладки). З іншого боку, у звіт проставляються фактичні витрати окремих видів матеріалів. Шляхом зіставлення фактичних витрат з нормативними встановлюється економія або перевитрати окремих видів матеріалів. Цей звіт розглядається у виробничо-технічному відділі підприємства і затверджується головним інженером. Кожен випадок перевитрат має бути обґрунтованим виконробом чи майстром. Якщо причина об'єктивна, то можна дати дозвіл на списання перевитрат на виробництво. В іншому разі перевитрати компенсуються винною особою.

На основі цього звіту вносять записи про витрачання матеріальних цінностей на основне виробництво у матеріальний звіт форми № М-19. Звіт крім цього містить інформацію про залишки окремих видів матеріалів на початок місяця, їх надходження за місяць з різних джерел (від постачальників, з власної переробки, від розбирання (ліквідації) необоротних активів), їх вибуття протягом місяця (на виробництво, в реалізацію, внутрішнє переміщення), а також виводять кількісно-сумові залишки за кожним видом і в цілому за матеріально відповідальною особою.

За окремими видами виробничих запасів є специфічні первинні документи і методика відображення їх списання на витрати виробництва. Наприклад, видачу пального, мастил, твердого палива здійснюють за лімітно-забірними картками, або накладними. На основі них завідуючий нафтоскладом проводить записи про вибуття пального чи твердого палива (якщо тверде паливо занесено під звіт іншій матеріально відповідальній особі, відповідно списують з підзвіту цієї особи) та записує під звіт водіям чи механізаторам, відмічаючи це у подорожніх листах легкових чи вантажних автомобілів, облікових листах тракториста-машиніста. При витрачанні пального і мастил їх списують на основі останніх документів.

Тверде паливо списують на витрати виробництва на основі актів довільної форми. При списанні пального і мастил, твердого палива враховують затверджені на підприємстві норми витрат і обсяг виконаних робіт (кілометри пробігу - для автомобілів, фізичні гектари-для тракторів і комбайнів, час роботи котельні - при списанні вугілля тощо).

При списанні будівельних матеріалів керуються проектно-кошторисною документацією на будівництво певних будівель і споруд та актами контрольних замірів, особливо при списанні матеріалів на фундаменти, стіни, покрівлю тощо. Списання будівельних матеріалів з підзвіту виконробів проводиться на основі актів про виконані роботи.

При видачі запасних частин, особливо дорогих, обов'язковою умовою є здача на склад знятих із машин і механізмів, незалежно від того, можуть вони бути відреставровані, чи є металобрухтом або відходами. В залежності від майбутнього використання, їх оприбутковують як запасні частини чи металобрухт (відходи) за визначеними на підприємстві цінами, зменшуючи на цю суму витрати на ремонт машин і обладнання.

Крім того, для визначення необхідних для ремонту запасних частин, складають відомість дефектів.

Списання з підзвіту витрачених на ремонт запасних частин проводять на основі відміток у згаданій відомості дефектів про фактичну заміну зношених чи поламаних запасних частин і акта на приймання-здачу відремонтованих і реконструйованих об'єктів.

2.3. Аналітичний та синтетичний облік запасів на малому підприємстві

Синтетичний облік наявності та руху запасів здійснюється в грошовій одиниці України на рахунках обліку запасів за Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій та Інструкцією про його застосування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291, за спрощеним Планом рахунків бухгалтерського обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 19.04.2001 № 186.

Для відображення запасів як об’єктів бухгалтерського обліку Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій підприємств і організацій, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. № 291 і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 21 грудня 1999 р. за № 892/4185, передбачено клас 2 «Запаси». Рахунки цього класу є активними балансовими [12,3].

Характеристика елементів запасів в системі рахунків подано в табл. 2.

Таблиця 2

Характеристика елементів запасів як об’єктів бухгалтерського обліку в системі рахунків

Елементи |

Призначення | Сфера застосування | Синтетичний рахунок

1 | 2 | 3 | 4

Сировина, основні і допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності | Придбані (виготовленні, вирощенні) для подальшої обробки з метою виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва та адміністративних потреб | Усі види діяльності (торгова, виробництво продукції, надання послуг) | 20 «Виробничі запаси»

Незавершене виробництво | Вироби (деталі, вузли тощо), що знаходяться у процесі виробництва, але ще не повністю готові (незакінчені обробкою і складанням деталей тощо); незакінчені технологічні процеси; витрати на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визнано дохід (на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги) | Усі види діяльності | 23 «Вироб-ництво»

Товари | Матеріальні цінності, що придбані підприємством для подальшого продажу | Усі види діяльності | 28 «Товари»

Готова продукція | Продукція, обробка якої закінчена та яка пройшла випробовування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів із замовниками та відповідає технічним умовам та стандартам | Промисловість | 26 «Готова продукція» 25 «Напів- фабрикати»

Малоцінні та швидкозношувані предмети