фінансові зобов'язання.Основні показники ліквідності розраховуються таким чином:
Оборотний капітал
1) Коефіцієнт Загальної ліквідності =
Позикові засоби
Загальна ліквідність ООО «Крузарус» склала:
У 2001 році: 290/405=0,7
У 2002 році: 333/701=0,5
Среднеотрасльовоє значення загальної ліквідності - більше 2. Таким чином, ліквідність ООО «Крузарус» дуже низька унаслідок залучення великого об'єму позикових засобів.
Оборотний капітал
2) Коефіцієнт Поточної ліквідності=
Короткострокова заборгованість
Поточна ліквідність ООО «Крузарус» склала:
У 2001 році: 290/175=1,7
У 2002 році: 333/351=0,9
Середній коефіцієнт дорівнює 1,7. Поточна ліквідність ООО «Крузарус» знизилася в звітному році за збільшення кредиторської заборгованості.
Дебіторська заборгованість +
Грошові кошти
3) Коефіцієнт швидкої ліквідності =
Короткострокова заборгованість
Коефіцієнт швидкої ліквідності ООО «Крузарус» склав:
У 2001 році: (50+15)/175=0,37
У 2002 році: (30+13)/351=0,12
При пороговому значенні коефіцієнта швидкої ліквідності, рівному 1, даний показник в ООО «Крузарус» дуже низький. В той же час має місце позитивна тенденція до зниження дебіторської заборгованості в 2002 році.
Грошові кошти
4) Абсолютна ліквідность=
Короткострокова заборгованість
Абсолютна ліквідність ТОВ «Крузарус склала:
У 2001 році: 15/175=0,1
У 2002 році: 13/351=0,04
Оптимальне значення абсолютної ліквідності для всіх підприємств складає 0,08-0,1. Коефіцієнт означає, що готівка повинна складати 8-10% від поточних фінансових зобов'язань.
Якщо в 2001 році коефіцієнт абсолютної ліквідності ООО «Крузарус» відповідав оптимальним показникам, то в 2002 році цей показник погіршав, що сигналізує про виниклий дефіцит грошових коштів.
З розрахованих показників видно, що структура оборотних коштів забезпечує своєчасність поточних платежів. Низький рівень загальної ліквідності ООО «Крузарус» необхідно врахувати при складанні платіжного календаря, щоб повернення довгострокового кредиту з відсотками не залишило компанію без готівки.
З урахуванням цієї обставини можна частину грошових коштів покласти на короткостроковий депозит, збільшивши тим самим розмір короткострокових фінансових вкладень і дохід від фінансових операцій.
Ефективність використання оборотних коштів полягає не тільки в прискоренні їх оборотності, але і в зниженні собівартості продукції за рахунок економії натурально- речових елементів оборотних коштів (запасів) і витрат звернення.
Основними чинниками, що впливають на величину і швидкість обороту оборотних коштів підприємства є:
·
масштаб діяльності підприємства (малий бізнес, середній, великий);
·
характер бізнесу або діяльності, тобто галузева приналежність підприємства (торгівля, промисловість, будівництво і так далі);
·
тривалість виробничого циклу (кількість і тривалість технологічних операцій по виробництву продукції, наданню послуг, виконанню робіт);
·
кількість і різноманітність споживаних видів ресурсів;
·
географія споживачів продукції, постачальників і суміжників;
·
система розрахунків за товари, роботи, послуги;
·
платоспроможність клієнтів;
·
якість банківського обслуговування;
·
темпи зростання виробництва і реалізації продукції;
·
частка доданої вартості в ціні продукту;
·
облікова політика підприємства;
·
кваліфікація менеджерів;
·
інфляція.
·
3. Методична розробка по темі «Забезпечення фірми оборотними коштами» курсу економіки в 11 класі середньої школи
·
3.1. Цілі і завдання теми «Забезпечення фірми оборотними коштами»
·
У цьому розділі, виходячи з деятельностного принципу в побудові педагогічної мети і її обгрунтування, розглянемо, як він може застосовуватися при навчанні економіці старших класів середньої школи, що вчаться, а саме, при проходженні теми «Забезпечення фірми оборотними коштами».
·
Після розгляду питань про цілі навчання і виховання що вчаться по даному предмету, потрібно вирішити проблему відбору змісту навчання, враховуючи вимоги реформи вищої школи понизити перевантаження учнів, ліквідовувати формалізм в навчанні і усунути невиправдану складність учбового матеріалу.
·
Зміст навчання винен можливо точніше відображати вимоги до знань і умінь учнів, які виникають в майбутній професійній діяльності як відносно об'єму і рівня досвіду в цій діяльності, так і відносно творчих здібностей працівника. При цьому треба уникати в методичній розробці (програмі) по даній темі відомостей, що даються про запас, “про всяк випадок”, ”для загального розвитку”, явно не пов'язаних з конкретною діяльністю в найближчій перспективі (3-5 років) перебування що вчиться у вузі і на виробництві. Наповнення програм учбовим матеріалом, характерне для емпіричного етапу створення, потреба в якому не диктується найближчими цілями навчання і роботи, веде до їх перевантаження, а навчання стає формальним, а не цілеспрямованим. Нижче це питання розглядається детальніше і конкретно.
·
Точно поставлені цілі навчання і виховання старшокласника в сукупності з обгрунтовано відібраним змістом навчання складають основу для третього кроку (перший - меті, другій, - відбір змісту) в підготовці учбової програми: вказівка тих дидактичних процесів, за допомогою яких можна гарантовано досягти заданих цілей навчання. Програма завжди повинна припускати використання певного дидактичного процесу або варіантів процесів, за допомогою яких можна реалізувати її на практиці. Це вимога, проте, практично не виконується в програмах, що діють, і викладачеві не виявляється необхідній допомозі в цьому відношенні. Він наданий самому собі, що часто позначається як свобода творчого вибору.
·
Якщо цілі навчання і його вміст в певній мірі стабільні, то вибір дидактичного процесу - це дійсно творче оптимізаційне завдання для педагога. Її рішення показане нижче. У методичній розробці (програмі) обов'язково пропонуються деякі варіанти відомих в дидактиці ефективних (для даних цілей) процесів. Проте викладач може створити і застосувати і ефективніший дидактичний процес, що збагатить навчально-методичний комплекс даної дисципліни.
·
Нарешті, останнім етапом створення методичної розробки (програми) є обгрунтування найбільш прийнятних організаційних форм навчання, тобто тих учбових умов, в яких має бути здійснений дидактичний процес. Організаційні форми навчання так само варіатівни, як і дидактичний процес. Рекомендації методичної розробки (програми) в цьому випадку не обмежують творчості вчителя, але задають йому певні можливості для вибору.
·
На підставі логічної структури змісту навчання по темі: «Забезпечення фірми оборотними коштами» нами розроблений перелік учбових елементів (таблиця. 4).
·
На основі переліку учбових елементів по темі «Забезпечення фірми оборотними коштами» розроблена специфікація знань умінь і навиків.
·
На практичних і теоретичних заняттях необхідно дати по темі «Забезпечення фірми оборотними коштами» 17 знань. 11 умінь і 3 навики