На ТзОВ „Орсік - ЛТД” створена система внутрішнього контролю для виконання поставлених перед нею завдань.

Систему внутрішнього контролю можна визначити як політику і процедури підприємства, спрямовані на попередження, виявлення і виправлення суттєвих помилок та відхилень від норм, які можуть з'явитись у фінансових звітах. При цьому основоположні концепції аудиту передбачають, що саме адміністрація, а не аудитор повинна встановити належну систему контролю і забезпечити її функціонування. Тому що, адміністрація, а не аудитор несе відповідальність за підготовку фінансової звітності відповідно до прийнятих бухгалтерських принципів. У зв'язку з цим адміністрація підприємства повинна розробити таку систему внутрішнього контролю, яка б могла забезпечити достатню упевненість у тому, що фінансова звітність представлена об'єктивно.

Створення системи внутрішнього контролю має певні обмеження. Так, адміністрація часто не хоче вдаватись до ідеальної системи, оскільки її вартість може перевищити її зиск. Інколи дешевше замовити обширний аудит, аніж створювати систему внутрішнього контролю, яка дорого коштує.

При розробці ефективної системи внутрішнього контролю адміністрація підприємства, як правило, ставить такі основні завдання. Для забезпечення процесу управління адміністрація повинна мати надійну інформацію, система контролю має перешкоджати появі недостовірної інформації.

Для прийняття управлінських рішень використовується великий обсяг різноманітної інформації, яка постачається системою бухгалтерського обліку. Внутрішній контроль повинен забезпечити достатню упевненість у тому, що на підприємстві дотримуються необхідних принципів ведення бухгалтерського обліку.

Якщо матеріальні активи підприємства не будуть захищені адекватною системою контролю, то вони можуть бути розкрадені, невідповідне використані або випадково знищені. Аналогічно це справедливо і стосовно невідчутних активів (таких, як дебіторська заборгованість), важливих документів і бухгалтерських реєстрів. Захист деяких певних активів і реєстрів має особливо важливе значення у зв'язку з появою комп'ютерних систем.

Впровадження і підтримка на належному рівні системи внутрішнього контролю мають забезпечити виконання таких основних завдань:

v належне санкціонування угод і операцій; реєстрація інформації шляхом ведення системного бухгалтерського обліку;

v фактичний контроль доступу до активів;

v періодичне проведення інвентаризації активів.

Отже, керівництво Товариства зобов'язане забезпечити існування такої системи внутрішнього контролю, яка була б достатню для того, щоб:

§ фінансова звітність давала правильне і об'єктивне уявлення;

§ адміністрація підприємства мала у своєму розпорядженні надійну інформацію для ефективного керівництва діяльністю;

§ фінансова інформація передавалась найбільш ефективним шляхом з метою її ефективного використання уповноваженими особами;

§ програми, які контролюють функціонування облікової системи (первинні документи, їх обробку і рознесення за рахунками), не могли бути сфальсифіковані;

§ матеріальні активи не були розкрадені, незаконно привласнені, неефективно використані чи випадково знищені;

§ забезпечити схоронність невідчутних активів, нематеріальних активів, важливих документів і реєстрів бухгалтерського обліку;

§ політика управління в галузі планування, довгострокового прогнозування тощо була узгоджена;

§ усі відхилення від планів своєчасно виявлялись, аналізувались, а винні особи несли відповідальність.

Основні завдання внутрішнього контролю показано на рисунку 3.2

Стосовно системи бухгалтерського обліку, внутрішній контроль повинен забезпечити перевірку дотримання основоположних принципів ведення обліку.

Система внутрішнього контролю клієнта має бути надійною для забезпечення достатнього рівня упевненості в тому, що:

1. Дані за всіма господарськими операціями, які зафіксовані в бухгалтерських реєстрах, відображають події економічного характеру, що дійсно мали місце.

2. Система внутрішнього контролю перешкоджає відображенню в бухгалтерських записах фіктивних чи несуттєвих господарських операцій (реальність);

3. Усі господарські операції відображені в обліку. Контрольні процедури не повинні допускати пропусків в облікових записах здійснених господарських операцій (повнота);

4. Усі господарські операції належним чином організовані і затверджені персоналом, який має відповідні повноваження. Якщо мають місце несанкціоновані господарські операції, то це може призвести до зловживань, результатом яких може стати розтрата чи крадіжка активів підприємства (санкціонування, дозвіл, схвалення);

5. Активи, пасиви, власний капітал, доходи і витрати мають відповідну правильну оцінку. Адекватна система внутрішнього контролю повинна запобігати появі помилок в оцінці (оцінка);

6. Дані за всіма доходами і витратами відображені у відповідних облікових періодах. Контроль за своєчасністю відображення господарських операцій підвищує їх належний розподіл за обліковими періодами (своєчасність і розподіл);

7. Господарські операції належним чином рознесенні за бухгалтерськими рахунками. Контрольні процедури повинні забезпечити перевірку адекватної класифікації інформації первинних реєстрів згідно з планом рахунків (класифікація);

8. Записи господарських операцій велись у відповідних реєстрах, підсумки за ними правильно підсумовані й узагальнені. У багатьох випадках дані за окремими господарськими операціями сумуються і узагальнюються перед тим, як вони відображаються в журналах. Потім інформація з журналів переноситься в головну книгу, де вона зводиться і використовується для підготовки фінансової звітності. Необхідно застосувати адекватний контроль для гарантії правильності такого узагальнення.

Процедури контролю досить різноманітні і визначаються специфікою діяльності економічного суб'єкта. До найбільш поширених процедур контролю можна віднести:

Ш адекватний розподіл обов'язків;

Ш компетентність персоналу;

Ш наявність ефективного порядку санкціонування (розпорядливі підписи на документах керівника і (чи) головного бухгалтера чи інших уповноважених осіб);

Ш ведення документації та системних бухгалтерських записів;

Ш зустрічні взаємоперевірки бухгалтерських записів;

Ш перевірка правильності здійснення документообігу, у тому числі суцільна нумерація створених документів, реєстрація документів у спеціальних журналах, прошнуровка документів, перевірка порядку їх зберігання і архівування та ін.;

Ш контроль активів та здійснення заходів, спрямованих на обмеження несанкціонованого доступу до активів;

Ш планові та раптові інвентаризації майна і зобов'язань економічного суб'єкта відповідно до встановленого порядку;

Ш контроль облікових записів та реалізація заходів, спрямованих на обмеження доступу не уповноважених осіб до системи документообігу і ведення бухгалтерського обліку;

Рисунок 3.2 - Основні завдання внутрішнього контролю

Ш

внутрішні і зовнішні звірення розрахунків, використання для цілей контролю інформації, одержаної із зовнішніх джерел;

Ш контроль зі сторони старших бухгалтерів за якістю роботи підлеглих їм співробітників та незалежні контрольні процедури;

Ш дослідження динаміки господарських показників,