- запропоновано нову трьохрівневу методику ревізії бюджетної установи, а також організацію контролю за збереженням державної власності, суть якої в тому, що на першому з них виявляють загальні недоліки в роботі організації чи установи, на другому – застосовують ревізійні прийоми, направлені на виявлення ознак, що вказують на можливість конкретних порушень (відхилення фактичних даних від очікуваних величин, невідповідність між взаємопов’язаними показниками тощо) і на третьому – проводиться детальна ревізія на тих ділянках, на яких виявлені суттєві недоліки;

- внесено зміни у діючу методику проведення комплексної ревізії бюджетних установ і організацій, використання якої дозволить локалізувати її об’єкти, уточнити порядок реалізації наслідків ревізій і перевірок для забезпечення матеріального відшкодування заподіяних збитків;

- запропоновано напрями удосконалення чинного законодавства з питань збереження державної власності та раціонального використання бюджетних коштів на базі теоретичних положень здійснення контролю та практичного досвіду роботи ДКРС;

- запропоновано варіанти управлінських рішень, залежно від характеру виявлених порушень, прийняття яких сприятиме усуненню недоліків та їх попередження в діяльності бюджетних установ;

- на основі вивчення досвіду зарубіжних країн щодо проведення перевірок (аудиту) в державному секторі економіки запропоновано удосконалену методику перевірки ефективності управління в бюджетній сфері за певною системою ознак (недосконале управління, недостатньо кваліфіковані кадри бухгалтерських та економічних служб, слабкий внутрішній контроль, помилки і випадки шахрайства, необґрунтовані рішення, сумнівні господарські операції та ін.);

- розроблено власну систему оцінки надійності контролю у середовищі автоматизованих інформаційних систем за критичними елементами та їх групами.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у розробці методичних та організаційних підходів до проведення ревізій і перевірок в установах бюджетної сфери з питань збереження державної власності та раціонального використання бюджетних коштів. Дипломна робота є одноосібно написаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до методики та організації контролю в бюджетних установах.

Розділ І Контроль у системі управління бюджетними установами

1.1.Мета, предмет і завдання контролю. Контроль як складова

управління суспільного відтворення

Контроль є складовою управління суспільного відтворення. Держава не може пормально функціонувати і розвиватись без чітко організованої системи контролю за виробництвом, розподілом і перерозподілом суспільного продукту та іншими сферами спільного життя в державі.

Ефективність роботи органів виконавчої влади і місцевого самоврядування в державі багато в чому залежить від виконання постанов, законів, рішень і від організації їх виконання.

Систематичний і всеосяжний контроль сприяє забезпеченню обгрунтованості планів, розпоряджень, нормативних документів та своєчасності їх реалізації. Він є необхідною умовою виявлення та усунення надоліків у діяльності підприємств та причину, що їх скорочує. Контроль дисциплінує працівників апарату управління і дає можливість об’єктивно оцінювати рівень їх компетентності і відповідальності, а також сприяє поширеню позитивної практики роботи.

Контроль – це процес, який повинен забезпечити відповідність функціонування керованого об’єкта, прийнятого управлінським рішенням і спрямованого на успішне рішення поставлених цілей.

Основна мета контролю полягає в тому, щоб об’єктивно вивчити фактичний стан справ у ланках суспільства і державного життя, а також виявити ті фактори і умови, які негативно впливають на процеси виконання прийнятих рішень і законів.

Основне завдання контролю полягає в тому, щоб виявити фактичний стан справ об’єкта контролю і порівняти його з нормативним відповідно до чинного законодавства [14, c.4-5].

В умовах ринкової економіки контроль повинен сприяти зміцненню державної фінансової дисципліни, поліпшенню фінансового стану підприємств, що контролюються, збереженю державного майна, попередження зловживань та поверненю доходів з бюджету.

Контроль за господарською діяльністю підприємств і організацій є однією із найважливіших функцій господарського керівництва і управління.

Контроль як функція управління підпорядкований вирішенню завдань системи управління. Тому призначення контролю відповідає цілям управління, які зумовлюються економічними і політичними закономірностями розвитку певної формації. Суть контролю полягає в тому, щоби за допомогою певної системи перевірок забезпечити виконання господарських планів, раціональне використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Контроль як функція соціального управління — це система спостереження і перевірки процесу функціонування відповідного об'єкта у соціальній сфері суспільства з метою встановлення відхилень від заданих параметрів. Як функція соціального управління контроль об'єктивно необхідний. Він спрямовує процес управління за встановленими ідеальними моделями, коригуючи поведінку підконтрольного об'єкта. У контролі як функції соціального управління яскраво виявляється його інформаційна і корекційна суть. Контроль є універсальним засобом одержання інформації по каналу зворотного зв'язку. Без механізму зворотного зв'язку між суб'єктом і об'єктом процес соціального управління втрачає чіткість і цілеспрямованість. Для того, щоб успішно управляти, той, хто керує, повинен знати результати свого управлінського впливу на об'єкти управління. Контроль дає змогу отримувати оперативну інформацію, яка об'єктивно відтворює стан справ на підконтрольних об'єктах, відповідність діяльності затвердженій соціальній програмі, дає змогу виявити недоліки в прийнятих рішеннях, в організації виконання, способах і засобах реалізації.

Контроль за суспільним виробництвом і розподілом продуктів, раціональним використанням трудових, матеріальних, грошових ресурсів є об’єктивною необхідністю. Однією із форм контролю є фінансовий контроль.

Необхідність фінансового контролю обумовлена дією економічних законів, товарно грошових відносин.

Фінансовий контроль – одна з форм контролю з боку держави та інших уповноважених законодавством органів за законністю і обгрунтованістю виконання фінансових операцій з визначення результатів господарської та управлінської діяльності, створення та використання фондів фінансових ресурсів на цілі економічного і соціального розвитку держави [30, c. 36].

Фінансовий контроль є однією із завершальних стадій управ-ління фінансами. Водночас він є наобхідною умовою ефектив-ності управління фінансовими відносинами в цілому. Складність розуміння фінансового контрою зумовлена складністю самих фінансів. Так само, як фінанси