Також можна виділити обов'язковий і ініціативний фінансовий контроль. Обов'язковий здійснюється на підставі вимоги відповідних нормативних актів, наприклад, контроль ВРУ по виконанню Державного бюджету за підсумками минулого року. Ініціативний фінансовий контроль здійснюється по власному рішенню господарюючих органів.

На підставі інших критеріїв виділяють обов’язковий та ініціативний фінансовий контроль.

Обов'язковий фінансовий контроль здійснюється:

а) в силу вимог нормативних актів (наприклад, контроль Ра-хункової палати Верховної Ради України за виконанням бюд-жету по підсумках року, що завершився);

б) за рішенням ком-петентних органів держави (наприклад, податкової адмініст-рації з метою з'ясування повноти виконання платниками податків їх фінансових обов'язків перед державою), прокурату-ри (з метою з'ясування дотримання законності в країні), суду (з метою встановлення істини в ході розгляду конкретної судо-вої справи) і т.д.

Ініціативний фінансовий контроль здійснюється на підставі власних рішень господарюючих суб'єктів [15, c.29-30]

Застосовуються й інші підстави класифікації видів фінан-сового контролю, наприклад за суб'єктним складом органів, що здійснюють фінансовий контроль. В цьому випадку фінан-совий контроль поділяється на наступні види:

1. фінансовий контроль органів законодавчої влади і місцевого

самовряду-вання;

2. фінансовий контроль Президента України;

3. фінан-совий контроль органів виконавчої влади загальної компетенції;

4. фінансовий контроль органів виконавчої влади спеціальної

компетенції;

5. фінансовий контроль фінансово-кредитних органів;

6. відомчий фінансовий контроль;

7. внутрішньогос-подарський фінансовий контроль;

8. громадський фінансовий контроль;

9. аудиторський фінансовий контроль.

Не можна забувати і такий важливий момент контролю, як його ефективність, що залежить від того, наскільки достовірна надана інформація про становище об'єкта контролю і можливості проведення регулюючих заходів.

При проведенні контролю трапляються випадки, коли перевірки чи ревізії виявляють порушення, але поліпшення в роботі від цього не настає. Це свідчить про те, що немає належної реалізації матеріалів перевірки, а тому й реальних результатів контролю. Запобіганню порушень сприяють такі методи діяльності, як обнародування порушень через газету, радіо, як консультації щодо складних питань і т. п., тобто заходи, які не стосуються контролю [27, c.212-215]

Нинішні перетворення в організації контрольно-ревізійної роботи говорять про те, що на практиці відбувається відхід від єдиної, встановленої впродовж років, системи контролю. Уже зараз нема періодичності перевірок, максимальної її реалізації, тобто відчувається, що необхідно перейти до ревізій і перевірок як форми управлінської діяльності.

Перехід до ринкової економіки змінив структуру, форми й методи контролю, тобто всю систему фінансового контролю. До переходу на ринкову економіку фінансовий контроль провадився з метою перевірки виробництва й розподілу суспільного продукту, використання матеріальних і грошових засобів відповідно до плану. Нині завданням фінансового, контролю є перевірка:—

складання і виконання бюджету всіх рівнів і в першу чергу державного;—

надходження податків і зборів у всі ланки бюджетної системи;—

додержання положень фінансової дисципліни при виконанні видаткової частини бюджетів;—

заходів по виявленню резервів скорочення видатків бюджетів усіх рівнів.

Поряд з цим фінансовий контроль сприяв і сприяє збільшенню нагромаджень коштів і зростанню рентабельності виробництва, боротьбі за впровадження жорсткого режиму економії й за ефективне використання матеріальних та фінансових ресурсів. Забезпечує збереження як державної, так і інших форм власності та використання коштів. Головною функцією фінансового контролю є боротьба за виконання Державного бюджету як по доходах, так і по видатках [32, c.176-177]

Для проведення фінансового контролю в усіх міністерствах і відомствах були створені структурні підрозділи — ревізійні управління (відділи), а загальне керівництво покладалось на КРУ Міністерства фінансів.

Законодавче закріплення Верховною Радою України статусу Державної контрольно-ревізійної служби в Україні поліпшило становище фінансового контролю, адже на нього покладається:—

перевірка виконання Закону про бюджетні права як державними, так і місцевими органами влади й управління;—

контроль за додержанням фінансової дисципліни підприємствами, установами та організаціями і контроль за ефективним використанням ними бюджетних і власних коштів;—

контроль за виконанням державного бюджету органами державного управління всіх рівнів, бюджетними установами, господарськими підприємствами й організаціями у частині виконання зобов'язань перед бюджетом;—

перевірка роботи фінорганів по виконанню бюджетів усіх рівнів;—

перевірка роботи системи банків по взаємовідношеннях з бюджетом.

Тому іншими словами фінансовий контроль можна визна-чити як спостереження фактичного стану показників фінансової діяльності суб'єктів фінансових правовідносин в порівнянні із за-даними показниками.

2.2. Методи здійснення контролю

Фінансовий контроль здійснюється різними методами. Під методом фінансового контролю розуміють засоби, прийоми і спо-соби його здійснення. Вони дуже різноманітні і обираються не довільно, а в залежності від сукупності факторів, насамперед від:

1. суб'єкта контролю. Тут особливу роль відіграє правовий статус і особливості форм діяльності органа, що здійснює кон-троль;

2. від об'єкта контролю,

3. від мети і завдань, що стоять перед суб'єктом контролю;

4. від підстав виникнення контрольних правовідносин та ряду інших обставин.

Основними методами фінансового контролю є:

– розгляд проектів планів-прогнозів господарсько-фінансової діяльності, кошторисів до їх застосування, це метод попереднього фінансового контролю;

– перевірка виконання прийнятих рішень; це один із методів текучого контролю за дотриманням законів, постанов, указів по визначеному колу питань;

– економічний аналіз – метод послідовного контролю, який дозволяє зрівняти звітні дані з плановими завданнями і нормативами, з показниками роботи інших підприємств;

– документальна ревізія – метод послідовного контролю господарсько-фінансової діяльності організацій, збереженість грошових цінностей, стан обліку і звітності [14, c.6]

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» державні контролі здійснюється у формі ревізій і перевірок.

Методами фінансового контролю є ревізія, аудит адміністративної діяльності, тематична перевірка, інспекції, обстеження, нагляд, аналіз фінансової діяльності, спостереження (моніторинг), безперервне відстежування фінансової діяльності. Кожний з цих методів поділяється на часткові способи й прийоми, які дають змогу розв'язувати певні проміжні завдання.

Ревізія – це метод документального контролю за фінансо-во-господарською діяльністю підприємства, установи, організації, дотриманням законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку і звітності, спосіб документального розкриття недоліків,