· дебетове сальдо відображається у складі оборотних активів у рядку 210 "Інша поточна дебіторська заборгованість" балансу;

· кредитове - у складі зобов'язань підприємства по рядку 610 "Інші поточні зобов'язання".

Відображення в бухгалтерському обліку операцій по розрахунках з підзвітними особами показано в таблиці 2.4:

Таблиця 2.4 – Відображення в обліку операцій по розрахунках з підзвітними особами

№ з/п |

Зміст господарської операції | Кореспонденція рахунків

Дебет | Кредит

1 | Видано під звіт грошові кошти | 372 | 301

2 | Придбання підзвітною особою матеріальних цінностей на підставі авансового звіту та відповідних первинних документів | 20

22

28 | 372

3 | Відображено суму податкового кредиту щодо ПДВ (за наявності податкової накладної) | 641 | 372

4 | Списано витрати на відрядження

а) працівників, зайнятих постачанням підприємства запасами | 20

22 | 372

б) працівників апарату управління цехами, дільницями | 91 | 372

в) адміністративно-управлінського персоналу | 92 | 372

г) працівників відділу збуту | 93 | 372

5 | Повернено до каси підприємства невикористані кошти, видані під звіт | 301 | 372

6 | Утримано із заробітної плати суми, неповернені своєчасно підзвітними особами | 661 | 372

7 | Повернено перевитрату грошових коштів підзвітній особі | 372 | 301

8 | Включено до фонду оплати праці суми витрат на відрядження, не підтверджених документально, добових понад установлені норми, затверджені керівником підприємства і відшкодовані працівнику | 92

93

949 | 66

У ряді випадків підприємства під поставку матеріальних цінностей або під виконання робіт (послуг), а також при оплаті продукції і робіт, прийнятих від замовників за частковою готовністю, можуть видавати аванси.

Аванс є грошовою сумою або іншою майновою цінністю, яка передається в рахунок виконання договірного зобов’язання. Це повний або частковий платіж. Здійснюючи авансовий платіж, покупець фінансує продаж за деякий час до надходження товару.

Для обліку розрахунків за виданими авансами під поставку матеріальних цінностей (виконання робіт, надання послуг), а також з оплати продукції та робіт, прийнятих замовником за частковою готовністю, передбачено рахунок 371 «Розрахунки за авансами виданими».

Авансові платежі постачальникам та іншим підприємствам оформлюють платіжними дорученнями, в яких міститься посилання на укладений договір. Підтвердженням проведених платежів є виписка банку. Зарахування оформлюється розрахунком (довідкою) бухгалтерії.

Аналітичний облік за рахунком 371 «Розрахунки за авансами виданими» ведеться в розрізі окремих одержувачів грошових коштів у вигляді авансових платежів (за кожним дебітором).

Можна зробити висновок, що аванс є грошовою сумою або іншою майновою цінністю, яка передається в рахунок виконання договірного зобов’язання. На рахунку 371 «Розрахунки за авансами виданими» ведеться облік розрахунків за виданими авансами під поставку матеріальних цінностей (виконання робіт, надання послуг), а також з оплати продукції та робіт, прийнятих замовником за частковою готовністю. А також було розглянуто загальну схему обліку розрахунків за авансами виданими.

2.4 Бухгалтерський облік резерву сумнівних боргів та розрахунків за претензіями

Доходи від продажу визнаються отриманими в момент продажу, незалежно від дати оплати. За цією ж сумою доходів відображається первісна (історична) дебіторська заборгованість. Проте слід врахувати, що не всі доходи наберуть форму активів, тобто не всі заборгованості перед підприємством будуть погашені. У зв'язку з цим, коли у підприємства виникає безнадійна заборгованість, то вона має бути вирахувана із складу доходу. Одним із способів зменшення доходу є віднесення на витрати суми безнадійної заборгованості.

Відповідно до Інструкції № 291, якою регламентується застосування плану рахунків бухгалтерського обліку, створення резерву сумнівних боргів передбачається відображати на рахунку 38 "Резерв сумнівних боргів". По

кредиту рахунка 38 відображається створення резерву сумнівних боргів та кореспонденція з рахунками обліку витрат. По дебету - списання сумнівної заборгованості в кореспонденції з рахунками дебіторської заборгованості або зменшення нарахованих резервів в кореспонденції з рахунками обліку доходів.

П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість" передбачено кілька способів обчислення резерву сумнівних боргів:

ь виходячи з платоспроможності окремих дебіторів;

ь на основі класифікації дебіторської заборгованості;

Базовий спосіб оцінки резерву сумнівних боргів стандартом не виділений, тому можна вважати, що обидва вони є рівноправними - вибір робить підприємство при визначенні своєї облікової політики. Незалежно від способу величина резерву сумнівних боргів визначається як добуток суми дебіторської заборгованості за продукцію на коефіцієнт сумнівності. Різниця у способах полягає лише у тому, які суми дебіторської заборгованості беруть участь у розрахунку і як визначаються коефіцієнти сумнівності.

Коефіцієнт сумнівності показує частку дебіторської заборгованості за продукцію щодо повернення якої у підприємства є сумніви. Як правило, значення коефіцієнта сумнівності зростає зі збільшенням періоду прострочення платежу. Коефіцієнт сумнівності може застосовуватися і до дебіторської заборгованості, час оплати якої ще не настав, коли є на це підстави.

Перший метод створення резерву — визначення коефіцієнта сумнівності на основі платоспроможності окремих дебіторів.

Другий метод створення резерву — визначення коефіцієнта сумнівності на основі класифікації дебіторської заборгованості за періодами її виникнення.

П(С)БО 10 вказує, що підприємство для спостереження за дебіторською заборгованістю може обирати такий період часу, який вважатиме за потрібний. Групування дебіторської заборгованості за термінами її непогашення проводиться на розсуд бухгалтера.

Було б зручно групувати заборгованість за період до трьох років (юридично встановлений термін позовної давності по майнових суперечках). При цьому у першому кварталі цього періоду заборгованість слід групувати за місяцями.

Коефіцієнт сумнівності заборгованості встановлюється виходячи з частки безнадійної дебіторської заборгованості у загальній сумі дебіторської заборгованості протягом визначеного відрізку часу. При цьому до уваги береться досвід попередніх