Від початку формування ринкових відносин в Україні і донині існує чимало актуальних нерозв’язаних питань, пов’язаних з обліком дебіторської заборгованості. Це обумовлює постійний перегляд нормативних актів і регламентуючих документів, вироблення нових шляхів удосконалення організації та методики обліку розрахунків з дебіторами.

Ми вважаємо, що перед усім необхідно внести зміни у П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість», в яких чітко були би розмежовані поняття довгострокової та короткострокової дебіторської заборгованості. Їх облік нині ведеться на різних рахунках бухгалтерського обліку, що не відзначено у вищенаведеному стандарті. Разом з тим слід вказати, що поточна дебіторська заборгованість є оборотним активом, а довгострокова – необоротним, і вони обліковуються на різних рахунках.

Уточнення вимагає визначення поточної дебіторської заборгованості, оскільки згідно з П(С)БО 10, вона «за продукцію, товари, роботи, послуги визначається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг та оцінюється за первісною вартістю». На мою думку, утворення поточної дебіторської заборгованості не завжди слід пов’язувати із доходом. Дохід вимірюється сумою грошових надходжень, тому якщо не очікується погашення дебіторської заборгованості у звітному періоді, то наступні надходження коштів або певних матеріальних цінностей не можна вважати доходом. Так, перерахування авансів за ще непередану продукцію призводить до виникнення дебіторської заборгованості, хоча доходу тут не має.

Ми вважаємо, що забезпечення на ПП «Гойдалка» щоденного оперативного аналізу своєчасності оплати по виставлених рахунках сприятиме одержанню повної і достовірної інформації для аналізу дебіторської заборгованості, а також дозволить вчасно виявляти прострочену дебіторську заборгованість і вживати заходів до зменшення її величини.

Крім того, доцільно аналізувати і структуру дебіторської заборгованості в розрізі поточної і простроченої. У свою чергу, прострочена дебіторська заборгованість розділяється на складові частини в залежності від терміну давнини. Це допомагає чітко організувати роботу підприємства по поверненню дебіторської заборгованості і своєчасно починати необхідні дії по недопущенню переходу простроченої дебіторської заборгованості в безнадійну.

В цілому, на нашу думку, головними завданнями управління дебіторською заборгованістю є:

Ш визначення ступеня ризику не оплати рахунків покупцями;

Ш розрахунок прогнозного розміру резерву сумнівних боргів;

Ш надання дієвих рекомендацій щодо зменшення кількості потенційно неплатоспроможних покупців.

Ш контроль за виконанням фінансових планів за місяць і квартал у частині погашення дебіторської заборгованості підприємства.

Слід відзначити, що на практиці доцільно використовувати накопичувальну відомість дебіторської заборгованості з простроченим терміном позовної давності. Вказаний документ повинен містити наступні дані:

Ш найменування фірми - боржника;

Ш синтетичний рахунок;

Ш дата виникнення заборгованості;

Ш причини її утворення;

Ш характер заборгованості;

Ш сума заборгованості;

Ш винні особи;

Ш вжиті заходи з урегулювання розрахунків;

Ш загальна сума заборгованості.

Дана відомість надасть змогу контролювати величину заборгованості зі строком позовної давності, що минув та сприяти покращенню фінансової дисципліни на підприємстві.

Отже, для зменшення розміру дебіторської заборгованості необхідно:

Ш визначати ступінь ризику не уплати рахунків покупцями;

Ш збільшувати коло покупців з метою мінімізації втрат від несплати одним або декількома покупцями;

Ш контролювати співвідношення дебіторської заборгованості і кредиторської заборгованості;

Ш вести оперативний контроль за надходженням готівки;

Ш своєчасно визначати сумнівну заборгованість;

Ш вести претензійну роботу співпрацюючи з юридичною службою;

Ш своєчасно надавати платіжні документи;

Ш реалізовувати товари оптовим покупцям переважно на умовах попередньої оплати;

Ш надавати знижки покупцям у разі своєчасної оплати рахунків;

Ш припиняти дію договорів з покупцями, що постійно порушують платіжну дисципліну.

В умовах формування ринкових відносин, практично неможливо управляти складним економічним механізмом господарюючого суб'єкта без своєчасної економічної інформації, основну частину якої дає чітко налагоджена система бухгалтерського обліку й аналізу фінансово-господарської діяльності. Дані бухгалтерського обліку й аналізу фінансово-господарської діяльності використаються для оперативного керівництва над роботою господарюючих суб'єктів й їхніх структурних підрозділів, для складання економічних прогнозів і поточних планів й, нарешті, для вивчення й дослідження закономірностей розвитку економіки країни.

Катастрофічний спад виробництва, згортання окремих галузей народного господарства викликали ріст інфляції, безробіття, а саме головне нестабільність ринкових відносин між господарюючими суб'єктами, погіршення їхнього фінансового стану.

Найбільш актуальним, що гостро коштує перед всіма господарниками в цей час є питання, що прямо пов'язаний з розрахунково-платіжними операціями й, як слідство цього - безсумнівно, що координує роботу господарського суб'єкта в цілому - це дебіторська заборгованість.

Дебіторська заборгованість є важливою частиною активів господарюючих суб'єктів. Причому, при сучасній структурі балансу будь-якого підприємства вона має місце, як у першому, так і в другому його розділах.

Дебіторська заборгованість - це дійсно одна із самих актуальних тем господарюючих суб'єктів ринкової економіки, що розвивається.

Здійснюючи підприємницьку діяльність, учасники майнового обороту пропонують, що в міру проведення господарських операцій вони не тільки повернуть вкладені кошти, але й одержать доходи.

Однак у реальній практиці, особливо з переходом на ринкові відносини й спаду виробництва, нерідко, а точніше постійно, виникають ситуації, коли по тим або інших причинах підприємство не може стягнути борги з контрагентів. Дебіторська заборгованість «зависає» на довгі місяці, а іноді навіть і роки. Ріст дебіторської заборгованості погіршує фінансовий стан підприємств, а іноді приводить і до банкрутства.

Будучи частиною оборотних коштів, а саме частиною фондів обігу, дебіторська заборгованість, а особливо невиправдана «зависла», різко скорочує оборотність оборотних коштів і тим самим зменшує доход підприємства.

Тому на сьогодні найважливішими проблемами, рішення яких повинне сприяти поліпшенню фінансового стану господарюючих суб'єктів, є:

1. Правильна організація обліку дебіторської заборгованості у зв'язку з переходом на новий план рахунків і нову систему бухгалтерського обліку, а також у зв'язку із припиненням майже всіх міжгосподарських відносин після розвалу адміністративно-командної системи господарювання;

2. Аналіз дебіторської заборгованості, що повинен бути спрямований на виявлення факторів, що впливають на ріст дебіторської