Дебіторська заборгованість - це сума довга, що належить підприємству від інших юридичних осіб або громадян. Виникнення дебіторської заборгованості при системі безготівкових розрахунків являє собою об'єктивний процес господарської діяльності підприємства.

По характері утворення, дебіторська заборгованість ділиться на нормальну й невиправдану. До нормальної заборгованості підприємства ставиться та, котра обумовлена ходом виконання виробничої програми підприємства, а також діючими формами розрахунків (заборгованість по пред'явлених претензіях, заборгованість за підзвітними особами, за товари відвантажені, строк оплати яких не наступив).

Методика дає можливість постійно здійснювати експрес-аналіз фінансового етапу позичальника, своєчасно виявляти негативні тенденції в його виробничо фінансовій діяльності та вносити корективи до агентських відносин. На підставі аналізу формується комп'ютерна база даних про покупця, що дає можливість розглядати динаміку його виробничо-фінансової діяльності.

Невиправданою дебіторською заборгованістю вважається та, котра виникла в результаті порушення розрахункової й фінансової дисципліни, наявних недоліків у веденні обліку, ослаблення контролю за відпусткою матеріальних цінностей, виникнення недостач і розкрадань (товари відвантажені, але неоплачені в строк, заборгованість по недостачах і розкраданням та ін.).

Дебіторська заборгованість - важливий компонент оборотного капіталу. Коли одне підприємство продає товари іншому підприємству, зовсім не виходить, що вартість проданого товару буде оплачена негайно. Дебіторська заборгованість є активом підприємства, що пов'язаний з юридичними правами, включаючи право на володіння.

У цілому під активом розуміється майно, майнові блага й права суб'єкта, що мають вартісну оцінку. Майбутня економічна вигода, втілена в активі - це потенційний, прямій або непрямий внесок у приплив коштів суб'єкта. Отже, дебіторська заборгованість - це майбутня економічна вигода, втілена в активі, і пов'язана з юридичними правами, включаючи право на володіння.

Актив дебіторської заборгованості має три істотні характеристики.

Він втілює майбутню вигоду, що забезпечує здатність прямо або побічно створювати приріст коштів.

Активи являють собою ресурси , якими управляє господарюючий суб'єкт. Причому права на вигоду або потенційні послуги повинні бути законні або мати юридичний доказ можливості їхнього одержання. Наприклад, при відбитті факту продажу активу в продавця утвориться дебіторська заборгованість. Договір купівлі-продажу дозволяє визначити ймовірну майбутню вигоду. Але, якщо покупець не внесе певну суму погашення дебіторської заборгованості, то продавець фактично губить контроль над ресурсами, тобто потенційним надходженням, і, отже, актив перестає бути активом.

До активів не ставиться вигода, що буде отримана в майбутньому, але в цей час не перебуває під контролем підприємства.

У поточні активи дебіторська заборгованість може бути включена повністю, якщо сума, що не буде отримана протягом одного року, розкрита. Поряд із цим, дебіторська заборгованість, що значиться більше року, у складі довгострокових активів може бути включена в статтю «дебіторська заборгованість».

У цей час, у зв'язку з переходом на новий план рахунків і нову систему обліку дебіторської заборгованості, виділяють наступні види: дебіторська заборгованість покупців і замовників, дочірніх, залежних товариств, спільно контрольованих юридичних осіб, іншої дебіторської заборгованості, витрати майбутніх періодів, дебіторська заборгованість по виданих авансах.

Щодо розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами , то нерідко дебітор тимчасово стає кредитором і, навпаки, що ускладнює аналітичний облік; найчастіше ж порушення методології обліку цих розрахунків спричинене неправильним тлумаченням самих понять «дебітор» і «кредитор», у тому числі у численних консультаціях у пресі.

Дебіторська заборгованість - це складова оборотного капіталу, яка представляє собою вимоги до фізичних чи юридичних осіб щодо оплати товарів, продукції, послуг. Збільшення дебіторської заборгованості означає вилучення коштів з обороту, що, в свою чергу, вимагає додаткового фінансування.

Традиційна класифікація дебіторської заборгованості передбачає її розподіл за правовим критерієм на строкову або прострочену. До строкової відноситься дебіторська заборгованість, строк погашення якої ще не настав або становить менше одного місяця і яка пов'язана з нормальними строками розрахунків, визначеними в угодах. Прострочена це заборгованість з порушенням договірних термінів, або заборгованість, що пов'язана з помилками в оформленій розрахункових документів. Окремо необхідно виділити безнадійну дебіторську заборгованість - рахунки, які покупці не оплатили. Такі борги списуються на збитки по закінченні строку позовної давності.

Розмір дебіторської заборгованості визначається багатьма факторами, які поділяються на зовнішні та внутрішні

Зовнішні фактори практично не залежать від діяльності підприємств і їх вплив дуже складно. Внутрішні - залежать від того, наскільки фінансовий менеджер володіє навичками управління дебіторською заборгованістю.

Послаблення розрахункових умов, що збільшує дебіторську заборгованість покупців, мас свої переваги і недоліки. Так, з одного боку це зростання обсягу продажу товарів та прибутку, а з іншого збільшення суми безнадійних боргів та додаткові фінансові витрати через наявність на балансі дебіторської заборгованості.

ВИСНОВКИ

Головним завданням, яке покладене в основу написання дипломної роботи було дослідження методики організації обліку та аудит операцій по дебіторській заборгованості підприємства. Дані дослідження проводились на ПП «Гойдалка» за 2008 рік.

Згідно з П(С)БО 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності” ведення бухгалтерського обліку та складання бухгалтерського звіту проводиться за принципом нарахування так, щоб результати операції та інші події відображались в облікових регістрах і фінансовій звітності тоді, коли вони мали місце. Податковий облік здійснюється згідно податкового законодавства України.

Вивчення організації обліку розрахунків на ПП «Гойдалка» показало, що в цілому облік ведеться у відповідності з П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість». Значна увага при вивченні порядку проведення розрахункових операцій була приділена відповідній законодавчій та нормативній базі.

Згідно з П(С)БО 10 дебіторська заборгованість - це сума заборгованості дебіторів підприємства на певну дату. Дебітори - юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів їх еквівалентів або