суті;
4.
знайти слабкі сторони контролю на які треба вказати керівництву кліє-нта.
Процедури контролю які стосуються власного капіталу можна розділити на такі категорії:
Процедури контролю статутного капіталу:
Ш Аудит складу статутного капіталу;
Ш Аудит розміру статутного капіталу;
Ш Аудит сплати внесків до статутного капіталу.
Процедури контролю додаткового капіталу:
Ш Аудит переоцінки майна;
Ш Аудит додаткового капіталу в частині коштів, накопичених у ре-зультаті розрахунків із засновниками;
Ш Аудит додаткового капіталу в частині безоплатно одержаних необо-ротних активів.
Процедури контролю резервного капіталу:
1.2.3 Облікова політика ВАТ "Івано-Франківськ торф".
Документом, в якому фіксуються положення облікової політики, є Наказ ке-рівника, що складається на кожен наступний рік.
Наказ про облікову політику- це внутрішній нормативний документ з ор-ганізації та порядку ведення обліку на підприємстві, який містить сукупність способів та процедур організації і ведення обліку, що використовуються з метою підготовки, складання та подання фінансової звітності.
Облікова політика розробляється не на один рік, згідно з пунктом 9 П(с)БО 6 і відповідно до одного з принципів бухгалтерського обліку вона може змінюватись тільки в тому разі, якщо:
Ш зміняться статутні вимоги;
Ш зміняться вимоги органу, що затверджує положення (стандарти) бухга-лтерського обліку;
Ш нові положення облікової політики забезпечать більш достовірне відо-браження подій або операцій у фінансовій звітності підприємства.
На ВАТ " Івано-Франківськ торф " згідно Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансовузвітність " від 16.07.99р. № 996-ХІУ, і від-повідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку з метою забезпе-чення єдиних принципів, методів і процедур, що використовуються для скла-дання і подання фінансової звітності розроблений і затверджений Наказ "Про облікову політику підприємства" від 1 березня 2003 року №1 на підставі яко-го на підприємстві:
1)
забезпечується незмінність правил, якими керуються при вимірюванні, оцінці і реєстрації господарських операцій на підставі Положень (стан-дартів) бухгалтерського обліку;
2)
при веденні бухгалтерського обліку і підготовці фінансової звітності дотримуватися основних принципів;
2)
3)
забезпечується безперервність відображення операцій і достовірну оці-нку активів, зобов'язань, капіталу доходів та витрат, застосовуючи жу-рнально ордерну форму і програму 1-С "бухгастерія";
4)
організовується бухгалтерський облік основних засобів та інших не-оборотних активів згідно П (С)БО 7 "Основні засоби";
В склад основних засобів зараховуються об'єкти з очікуваним строком використання більше 1 року. Основні засоби вартістю менше 500 грн. облі-ковуються на субрахунку 112.
Нарахування амортизації малоцінних необоротних активів здійснюється в розмірі 100% при передачі вексплуатацію.
5) організовується ведення бухгалтерського обліку запасів згідно з
П (С)БО 7 "Запаси";
Прибдані запаси зараховуються на баланс за первісною вартістю, яка складається з сум, що сплачуються постачальнику за договором та транспор-тних заготівельних витрат. Розподіл витрат здійснюється щомісячно.
Для оцінки вибуття запасів використовується метод середньозваженої со-бівартості.
Оцінка за середньозваженою собівартістю проводиться по кожній одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітно-го місяця вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів.
6) організовується бухгалтерський дебіторської заборгованості згідно з
П(С)БО 7 "Дебіторська заборгованість";
Під дебіторську заборгованість за реалізовану продукцію, товари, роботи, послуги створюється резерв сумнівних боргів за методом платоспроможності окгемих дебіторів.
Нарахування резерву сумнівних боргів здійснюється на дату складання річної фінансової звітності на підставі письмово оформлених результатів аналізу дедіторської заборгованості.
Безнадійну дебіторську заборгованість, що невідносять до дебіторської заборгованості за реалізовану готову продуркію, товари, роботи, послуги списуються з балансу з відобрвженням по дебету рах .944 "Сумнівні та без-надійні борги".
1.
організовується облік кредиторської заборгованості на рахунку 631, облік з іноземнтми постачальниками вести на рах. 632.;
2.
для забезпечення рівномірного віднесення на витрати протягом року витрат на сплату відпусток здійснюється щомісячне нараху-вання забезпечення виплат відпусток на рах. 471 "Забезпечення виплат відпусток". Суму забезпечення визначається щомісячно в розмірі 15% фактично нарахованої заробітної плати;
3.
розподільні загально-виробничі витрати списуються на рах. 23 "Виробництво";Нерозподілені- в дебет рахунку 901 "Собівартість реалізованої продукції"".
4.
рахунки 7 та 9 класів закриваються на рахунок 79 "Фінансові ре-зультати" в кінці року;
5.
для забезпечення достовірності даних про наявність матеріаль-них цінностей проводиться річна інвентаризація на підприємстві відповідно до інструкції по інвентаризації основних засобів, то-варно- матеріальних цінностей, грошових коштів, документів та розрахунків;
5.
1.3 Ризик і суттєвість:
1.3.1 Оцінка аудиторського ризику та його складових властивого ризику та ризику контролю.
Аудиторський ризик - це ризик того, що аудитор може висловити неадеква-тну думку у тих випадках, коли в документах бухгалтерської звітності існу-ють суттєві перекручення, інакше кажучи, за невірно підготовленою звітніс-тю буде представлено аудиторський висновок без зауважень.
Ймовірність того, що висновок про відсутність помилки в кожній із ста-тей звітності буде правильним, залежить від трьох факторів:
•
бухгалтерського обліку підприємства;
•
надійності системи контролю;
•
аудиторських процедур.
•
Складовими аудиторського ризику є:
-
властивий ризик;
-
ризик, пов'язаний з невідповідністю функціонування внутрішнього ко-нтролю;
-
ризик не виявлення помилок та перекручень.
Властивий ризик- це здатність залишку по певному бухгалтерському ра-хунку або певній категорії операції до суттєвих перекручень, або здатність до перекручень по цих показниках у комплексі з перекрученнями по інших ра-хунках чи операціях, з припущенням, що до них не застосовувалися заходи внутрішнього контролю .
Ризик пов'язаний з невідповідністю функціонування системи внутріш-нього контролю - це ризик неефективності внутрішнього контролю. Він по-лягає в тому, що системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю не завжди можуть функціонувати настільки ефективно, щоб помилки, які можуть трапитися у залишку по певному бухгалтерському рахунку або у пе-вній категорії операцій, могли бути своєчасно попереджені, викриті та своє-часно виправлені персоналом.
Ризик контролю - це ступінь довіри аудитора до внутрішнього контролю ор-ганізації за формуванням економічних показників.
Ризик контролю полягає в не виявлення помилок системою внутрішнього контролю і повністю залежить від діяльності адміністрації.
Ризик невиявлення - це суб'єктивна ймовірність того, що процедури, які за-стосовуються