а стандарти з будівництва, архітектури та виробництва будівельних матеріалів — Міністерство України в справах будівництва та архітектури,
ДСТУ містять всі вимоги (обов'язкові та необов'язкові) до об'єктів стандартизації. Обов'язкових вимог мають дотримуватись державні органи та всі суб'єкти господарської діяльності незалежно від форми власності.
Необов'язкові вимоги ДСТУ можуть бути признаними як обов'язкові в угодах чи договорах між виробником і споживачем продукції та послуг. До таких вимог відносять основні показники якості продукції, методи їх контролювання, вимоги до пакування,
транспортування, зберігання та утилізації продукції, правила та
норми її виготовлення, оформлення технічної документації тощо.
Відповідальність продукції обовязковим вимогам підтверджується
правилами та процедурами обов'язкової її сертифікації, а
відповідність необовязковим вимогам - добровільною
сертифікацією чи іншими узаконеними способами.
В окремих випадках для забезпечення конкурентоспроможності
вітчизняної продукції ДСТУ можуть містити перспективні вимого, які
випереджають на деякий період можливості традиційних технологій.
Це стимулює впровадження нових досягнень науки та техніки.
Особливу увагу приділяють стандартам і ТУ на продукцію, яка
згідно українського законодавства підлягає обовязковій сертифікації.
В них обовязково мають бути вказані вимоги до продукції чи послуг, які підтверджуються сертифікацією, разом з методикою випробувань.
Обовязковим нормативним документом є регламент документ,
в якому занесені обов'язкові правові корми. Приймається регламент
органом влади , а не органом зі стандартизації. Різновидністю регламентів є технічний регламент, який містить технічні вимоги до
об'єкта стандартизації. Технічні регламенти можуть доповнятися
методичними документами з контролювання та перевіряння продукції (послуг).
Тема: Стандартизація в іноземних країнах та міжнародне
cпівробітництво.
План. 1. Стандартизація в США.
2. Стандартизація у Великобританії. 3.Стандартизація у Франції. 4.Стандартизація в Німеччині.
5.
Стандартизація в Японії.
6.
Стандартизація в Російській Федерації.
1.Національним органом з стандартизації США є американський національний інститут стандартів і технології NIST. NIST - це неурядова та некомерційна суртанізація, яка координує роботу з добровільної стандартизації в приватному секторі економіки. Вона сама стандартів не розробляє, але є єдиною організацією в США, що приймає національні стандарти. Основним завданням NIST є сприя-
ння розв'язанню проблем загальнодержавного значення (економії енергоресур-сів, захисту довкілля, безпеки життя людей та незалежних умов виробництва).
В США розробляються цільові програми з стандартизації, які охоплюють ви-робництво та транспортування палива; постачання електроенергії; використання атомної, сонячної та інших видів енергії. Порівняно менша увага приділяється розробленню стандартів на продукцію, оскільки в цій галузі використовуються нормативні документи фірм.
Національні (федеральні) стандарти, які мають обов'язкові вимоги, стосуються тільки аспектів безпечності. Окрім цих стандартів чинними в США є технічні регламенти, які приймаються державними органами, Міністерством торгівлі та оборони, Управлінням служб загального призначення, Федеральними агентства-ми з охорони довкілля, охорони праці та здоров'я на виробництві, Федеральною управою з безпеки харчових продуктів та медикаментів тощо.
NIST підтримує тісні контакти з розробниками стандартів та фірмами, обміню-ється інформацією, інколи фірмові нормативні документи приймають за феде-ральні. Розробляють федеральні стандарти переважно авторитетні організації, акредитовані NIST-ом. Всього в США розробляють добровільні стандарти понад 400 фірм, а прийнятих Добровільних стандартів є понад 35 тисяч.
Членами NIST є майже 1500 фірм, виробничих та торгових компаній, науково-технічних та інженерних товариств. NIST фінансово незалежний від держави, очолює його Рада директорів, яка щорічно обирає президента, трьох віце-прези-дентів, виконавчих віце-президента та комітет. Виконавчий віце-президент керує інститутом в період між засіданнями Ради директорів і контролює виконання бюджету. Рада директорів планує роботу інституту та розробляє пріоритетні напрямки стандартизації.
2. Національним органом з стандартизації Великобританії є Британський Інсти-тут стандартів (BSI), який створено в 1901 році як незалежну організацію для координації діяльності з розроблення та прийняття стандартів на підставі угоди між всіма зацікавленими сторонами.
Вищим законодавчим органом BSI є Генеральна конференція, яка засідає один раз в рік для виборів президента та його заступників. Виконавчим органом BSI є Керівна рада, яка керує всіма напрямками роботи через Фінансовий комітет. В склад Керівної ради, крім президента, його заступників, генерального дирек-тора та директорів всіх комітетів і галузевих рад, входять представники Британ-ського конгресу трейд-юніонів, Конференції британської промисловості, Мініс-терства торгівлі та промисловості, оборони, охорони довкілля та організацій-за-мовників BSI.
Розробляють національні стандарти технічні комітети BSI, яких є понад 3,5 ти-сячі. Головним завданням галузевих рад є представляти інтереси виробників, споживачів і всіх зацікавлених сторін.
Інформаційна служба BSI має доступ до банків даних понад ЗО країн і сама є абонентом 50 національних інформаційних систем. Загальна кількість чинних національних стандартів BSI перевищує 20 тисяч.
BSI представляє Великобританію в міжнародних організаціях з стандартизації, приймає рішення щодо використання міжнародних стандартів, в ISO очолює 111 технічних комітетів і підкомітетів, в IES - 26 технічних комітетів і підкомітетів. Біля 25% національних британських стандартів прийняті методом заміни обгорт-ки, тобто, це стандарти міжнародних організацій з стандартизації, які прийняті
як британські.
BSI є незалежною організацією, яка має меморандум взаєморозуміння з урядом Великобританії, в якому BSI визначена як повноважний орган з стандартизації Великобританії та Північної Ірландії.
Якщо роботи зі створення стандартів на замовлення уряду вимагають додатко-вих дослідницьких робіт, то такі роботи фінансуються урядом. Решта джерел фі-нансування стандартизації складають доходи від виконання замовлень (випробу-вання, сертифікацію і інш.), продажу стандартів та іншої друкованої інформації, підписок на стандарти та дотацій.
BSI здійснює сертифікацію продукції, очолює роботи з керування якістю про-дукції, володіє потужним випробувальним центром. BSI є авторитетною органі-зацією в світі, її сертифікати відповідності визнаються практично у всіх країнах без додаткових випробувань.
3. Національною організацією з стандартизації у Франції є французька асоціація з стандартизації (AFNOR), на яку покладено керівництво стандартизацією, мет-рологією, сертифікацією та контролюванням якості продукції, і яка являється приватною некомерційною структурою.
В структурі AFNOR є ЗО галузевих бюро з стандартизації, кількість яких зале-жить від