Штат AFNOR складає біля 400 співпрацівників, а до роботи залучаються в якос-ті експертів чи консультантів біля 25 тисяч фахівців з різних фірм, лабораторій тощо. В 1914 році до складу AFNOR урядовим законом введена посада комісара з стандартизації, який представляє в ній уряд, а в 1984 році декретом уряду ство-рено Вищу раду з стандартизації в Міністерстві промисловості.

На даний час прийнята трирівнева структура AFNOR: замість Вищої ради з cтандартизації- Комітет з орієнтації та планування та Комітет з стратегічного планування в галузях економіки, а в рамках кожної програми - генеральні комі-сії. Очолює AFNOR Адміністративна рада, постійними членами якої є представ-ники міністерств.

З 1987 року в асоціації AFNOR створена нова служба - відділення маркетингу, в завдання якого входить інформування асоціації щодо змін на ринках (попиту та пропозиції, ступеня та форми конкуренції, характеру споживчих переваг, їх ви-моги до товарів тощо|.

Асоціація надає багато послуг фірмам та організаціям з різних питань, бере активну участь у роботі багатьох міжнародних організацій.

- ¦ *

4. Датою впровадження національної системи стандартизації в Німеччині є 1917
рік, в якому було створено Комітет нормалей для загального машинобудування
В 1926 році його реорганізовано в Німецький комітет стандартів, а в 1975році -
в Німецький інститут стандартизації DIN. Але DIN став національною організа-
цією з стандартизації та єдиним повноважним представником Німеччини в між-
народних та європейських організаціях з стандартизації тільки в 1990 році після
об'єднання ФРН з НДР в єдину державу.

Членами DIN є фірми чи підприємства та інші зацікавлені сторони, а також ок-ремі вчені, фахівці, практики. Структура DIN складається з президента, його зас-тупників, голови фінансового комітету, директора, а також представників проми-словості, дрібного бізнесу, торгівлі, сфери послуг, науково-дослідних інститутів, випробувальних лабораторій, служб контролювання та нагляду за дотриманням обов'язкових вимог стандартів, громадських організацій та державних органів. Робочими органами є комітети DIN, які розробляють стандарти та беруть участь в міжнародних європейських організаціях з стандартизації. В комітетах DIN пра-цюють біля 40 тисяч позаштатних працівників.

Національні стандарти DIN мають необов'язковий характер і розглядаються не як юридичні норми, а як загальні правила техніки. Обов'язкові вимоги - тільки її, які базуються на федеральних законодавчих нормах.

Між урядом і DIN підписано угоду, згідно якої DIN зобов'язався діяти в інтере-сах всього суспільства, усувати перепони в торгівлі, здійснювати охорону праці інтереси споживачів і чистоту довкілля. У фінансуванні DIN дотації держави складають приблизно 18%.

DIN бере активну участь в роботі міжнародних та європейських організацій з стандартизації, спеціалісти DIN очолюють понад четвертину секретаріатів тех-нічних комітетів ISO/IEC.

Діяльність DIN з інформаційного забезпечення ведеться на базі фонду стандар-тів який налічує більш ніж ЗО тисяч стандартів, інформаційного центру техніч-них правил, який входить в міжнародну інформаційну мережу.

5. Національною організацією з стандартизації в Японії є Японський комітет
аромислових стандартів JISC, який заснований в 1949 році як консультативний
орган при Міністерстві зовнішньої торгівлі і промисловості та підпорядкований
Управлінню з науки та техніки.

Президент і віце-президент комітету вибираються конференцією один раз в два роки. В структуру комітету входять Рада з стандартизації, ради галузевих відді-лень та технічні комітети. Технічні комітети розробляють стандарти для основ-них галузей промисловості та будівництва. Приймають стандарти ради галузевих відділень.

Члени всіх рад і технічні комітети призначаються Міністром зовнішньої торгів-лі та промисловості з представників наукових і ділових кіл, спеціалістів-практи-ків, державних організацій, виробників та споживачів продукції.

Фінансуються роботи комітету з бюджету уряду. В Японії чинні національні промислові стандарти, галузеві стандарти промислових асоціацій та фірм.

Національні стандарти на промислову продукцію, які приймають міністрами галузей, мають необов'язкові вимоги, а на медичні вироби, засоби захисту сіль-ськогосподарських рослин і мінеральні добрива є обов'язковими. Галузями в Японії є: зовнішня торгівля та промисловість; охорона здоров'я та довкілля; сільське, лісове господарство та риболовля; транспорт, будівництво, просвіта, пошта, праця, внутрішні справи тощо.

Галузеві стандарти промислових асоціацій - це здебільшого деталізація націо-нальних стандартів, а фірмові стандарти розробляють на підставі національних та галузевих.

В промисловій стандартизації зайнято понад 500 асоціацій, а галузеві стандарти розробляють біля 300 з них. В середині 90-их років в Японії чинними були біля 9 тисяч стандартів. Окрім цього в Японії детально аналізують стандарти ISO і IES.

Окрім стандартизації JISC займається сертифікацією промислової продукції, бі-ля 20 тисяч японських фірм мають право маркувати свою продукцію знаком від-повідності вимогам національних стандартів, а відповідно до кодексу GATT 150 фірм із 19 іноземних країн також мають право маркувати свою продукцію цим знаком.

Жодна фірма, продукція якої не має знаку відповідності, не може сподіватися на престижні замовлення від авторитетних компаній, а тим більше від урядових органів.

Галузеві міністерства включають в переліки для сертифікації тільки ці види продукції, сертифікація якої сприятиме розширенню сфери їх використання та вирішенню завдань державної технічної політики з безпечності та екологічності японських товарів.

Японія є першою країною, яка підписала Кодекс GATT/WTO з стандартизації та з власної ініціативи переглянула свої системи стандартизації та сертифікації з надією, що інші країни підуть за її прикладом.

В Японії підтримують принцип відкритої стандартизації, який застосовують в Великобританії та Німеччині. Він полягає в удосконаленні інформаційного за-безпечення стандартизації на довиробничих стадіях.

Японія приймає активну участь в роботі ISO та IES з 1950 року, її спеціалісти очолюють секретаріати 44 технічних комітетів, а понад 2000 японських націо-нальних стандартів гармонізовані з міжнародними.

Особливу активність Японія проявляє в регіональній стандартизації країн