Азійсько-Тихоокеанського регіону, в яких вона має високий авторитет.
6. В Російській Федерації очолює служби зі стандартизації, метрології та серти-фікації Державний комітет Російської Федерації з стандартизації (Держстандарт РФ), який є федеральним органом виконавчої влади, реалізує міжгалузеву коор-динацію та функціональне регулювання в стандартизації, метрології та сертифі-кації. Держстандарт РФ є правонаступником ліквідованого Міністерства промисло-вості та торгівлі РФ в сфері його функцій з стандартизації, метрології та сер-тифікації. В його підпорядкуванні є інспектори з наглядання за дотриманням обов'язкових вимог державних стандартів, центри стандартизації, метрології та
сертифікації, підприємства, навчальні заклади тощо.
В структурі Держстандарту РФ є 19 науково-дослідних інститутів, 13 дослідних заводів, видавництво стандартів, дві топографії, три навчальні заклади, понад 100 територіальних центрів стандартизації, метрології та сертифікації, станом на 1996 рік було акредитовано понад 500 органів з сертифікації та біля 2000 випро-
бувальних лабораторій.
Держстандарт РФ здійснює такі функції:
-
координує діяльність державних органів з питань стандартизації, метрології та сертифікації;
-
взаємодіє з органами влади республік та інших суб'єктів РФ з питань стандар-тизації, метрології, сертифікації та інформаційного забезпечення;
-
керує діяльністю технічних комітетів та суб'єктів господарської діяльності що-до розроблення та використання стандартів;
-
підготовляє проекти законів та інших правових актів;
-
приймає державні стандарти та класифікатори техніко-економічної інформації;
-
реєструє нормативні документи та стандартні зразки речовин і матеріалів;
-
керує діяльністю з акредитації випробувальних лабораторій та органів з серти-фікації;
-
здійснює державний нагляд за дотриманням обов'язкових вимог стандартів;
- представляє РФ в міжнародних організаціях з стандартизації та міждержавній
раді СНД;
- співпрацює з відповідними національними організаціями іноземних країн;
встановлює правила використання в РФ міжнародних та регіональних стан-дартів;
- організовує підготовку спеціалістів з стандартизації.
ОСНОВИ СТАНДАРТИЗАЦІЇ НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ПРИНЦИПИ СТАНДАРТИЗАЦІЇ
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ, ТЕРМІНИ Й ВИЗНА ЧЕННЯ
Перехід України до ринкової економіки зумовив відповідні зміни відношення вимог стандартів. Зараз органи стандартизації України, визнаючи загальні принципи та мету стандартизації, враховують необхідність наближення (гармонізації) організації та вимог НД і стандартів до міжнародних з врахуванням реалій ринкової економіки. Зокрема, здійснюючи заходи з приєднання України до GATT/WTO прийнята нова категорія нормативних документів — технічний регламент та встановлено вимогу інформування щодо прийнятих нормативних документів. Значно змінено правила з державного контролю та нагляду за виконанням обов'язкових вимог стандартів і правил сертифікації продукції. Багато стандартів, особливо з термінології, гармонізовано з відповідними стандартами та рекомендаціями міжнародних організацій зі стандартизації. З цією ж метою вимоги державних стандартів поділено на обов'язкові для виконання та необов'язкові. Вилучено зі стандартів вимоги щодо гарантування якості продукції, оскільки вони є предметом комерційних договорів і галузевих інструкцій.
В нових стандартах основну увагу тепер приділяють сертифікації якості об'єктів стандартизації та методам їх випробувань. Подальше розповсюдження отримали технічні комітети та широке представництво в них виробників, споживачів та розробників продукції. У роботі технічних комітетів на правах їх членів можуть брати участь громадські організації, окремі фахівці, вчені тощо.
Державна система стандартизації (ДСС) в Україні регламентована в основних стандартах на неї:
-ДСТУ 1.0-93 ДСС. Основні положення;—
ДСТУ 1.2-93 ДСС. Порядок розроблення державних (національних) стандартів;—
ДСТУ 1.3-93 ДСС. Порядок розроблення побудови, викладу, оформлення, узгодження, затвердження, позначення та реєстрації ТУ; —ДСТУ 1.4-93 ДСС. Стандарти підприємства. Основні положення;—
ДСТУ 1.5-93 ДСС. Загальні положення щодо побудови, викладу,
оформлення та змісту стандартів;—
ДСТУ 1.6-93 ДСС. Порядок державної реєстрації галузевих
стандратів, стандартів науково-технічних та інженерних товариств і
cпілок.—
ДСТУ 1.7-93 ДСС. Правила і методи прийняття та застосування міжнародних і регіональних стандартів.
Відновлення незалежності України та одночасний перехід на ринкову економіку зумовили нові завдання перед Державною системою стандартизації, які успішно здійснюються.
Сьогодні в Україні чинними є понад п'ять тисяч Державних стандартів України (ДСТУ), з яких понад 500 регламентують терміни й визначення. Понад 60 ДСТУ та понад 20 керівних нормативних документів (КНД) регламентують положення з метрології, понад 120 ДСТУ — вимоги безпеки (промислової, побутової, сільськогосподарської тощо), 20 ДСТУ відносяться до твердих викидів, понад 20 ДСТУ регламентують показники якості води, джерел, водозаборів тощо.
Значну увагу відведено гармонізації ДСТУ зі стандартами, міжнародних організацій. З чинних в Україні стандартів понад 620 ДСТУ гармонізовані, з них: 245 зі стандартами ISO; 140 з стандартами ІЕС, понад 25 зі стандартами ISO/IEC, сім стандартів зі стандартами ЄС (EN).
Окрім Державних стандартів України на сьогодні прийняті в статусі національних (державних) багато стандартів міжнародних організацій, міждержавних стандартів Співдружності незалежних держав. Керівних нормативних документа (КНД), Рекомендацій (Р), Галузевих стандартів (ГС), Технічних умов (ТУ) тощо.
КНД та Р є інструкціями, методичними вказівками, нормативами, типовими положеннями тощо, які доповнюють Державну систему стандартизації. Всі вони розробляються з урахуванням відповідних нормативних документів і рекомендацій міжнародних організацій. Все це сприяє розвитку стандартизації на Україні, зближенню та гармонізації основних положень стандартизації в світі, прискорює вступ України в Світову організацію торгівлі (WTO) та інтеграцію в світову систему економіки.
В статусі державного стандарту України прийнято ДСТУ ISO/IEC Guide 59-2000 Кодекс усталених правил стандартизації.
В травні 2001 року прийнято Закон України «Про стандартизацію», ще встановлює правові та організаційні засади стандартизації та спрямований на забезпечення єдиної технічної політики в цій сфері. Законом встановлені такі основні терміни та їх визначення:—
стандартизація — діяльність, що полягає у встановленні положень для загального і багаторазового застосування щодо наявних чи можливих завдань з метою досягнення оптимального ступеня впорядкування у певній сфері, результатом якої є підвищення ступеня відповідності продукції, процесів та послуг їх функціональному призначенню, усуненню бар'єрів у торгівлі і сприянню науково-технічному співробітництву;—
міжнародна стандартизація — стандартизація, що проводиться на міжнародному рівні та участь у якій відкрита для відповідних органів усіх країн;—
регіональна стандартизація