Для нормального виконання функцій управління необхідна ін-формація, яку має надавати, насамперед, система бухгалтерського обліку, яка виявляє і систематизує дані про господарську діяльність підприємства.

Ту частину системи бухгалтерського обліку, що забезпечує потреби управлін-ня в інформації, називають управлінським обліком.

Взаємозв'язок між функціями управління й системою обліку показано на рис. 3.1.

Рис. 3.1 - Взаємозв'язок системи обліку та функцій управління

ТОВ «Пірс»

Як бачимо, бухгалтер відіграє важливу роль на всіх етапах управління. В про-цесі планування діяльності бухгалтер бере участь у складанні й узгодженні бюд-жетів, розробленні стандартів витрат, надає інформацію про минулі події й розраховує можливі наслідки майбутніх дій.

Відображаючи операції, що їх здійснює підприємство, бухгалтер накопичує дані про витрати і доходи структурних підрозділів підприємства, розробляє сис-тему звітності, що дає змогу оцінювати результати їхньої діяльності.

Роль бухгалтера в процесі контролю полягає в тому, що він здійснює зістав-лення фактичних даних про діяльність із планами або бюджетами, розраховує, аналізує й інтерпретує відхилення. Для забезпечення прийняття рішень на різ-них стадіях та рівнях управління бухгалтер узагальнює, систематизує І надає необхідну інформацію, готує рекомендації щодо можливих наслідків обраного напряму дії.

Отже, функції, що їх виконує бухгалтер, який обслуговує керівників усереди-ні підприємства, значно ширші, ніж бухгалтера, який тільки реєструє господар-ські операції у системі рахунків методом подвійного запису.

Тому бухгалтера, котрий здійснює інформаційне забезпечення системи управ-ління компанії, називають бухгалтером-аналітиком або управлінським бухгалтером.

Інформація, яку надає управлінський облік, зорієнтована на задоволення по-треб як стратегічного, так і поточного управління, на оптимізацію використання ресурсів, забезпечення об'єктивної оцінки діяльності підрозділів та окремих менеджерів. Тобто управлінський облік є складовою процесу управлінця; він на-дає інформацію, важливу для:

– визначення стратегії та планування майбутніх операцій організації;

– контролювання її поточної діяльності;

– оптимізації використання ресурсів;

– оцінки ефективності діяльності;

– зниження рівня суб'єктивності в процесі прийняття рішень.

Оскільки предметом управлінського обліку ТОВ «Пірс» є сукупність об'єктів, за якою здійснюється управління діяльністю підприємства, то поряд з іншими сюди належать основні засоби.

В управлінському обліку можна застосувати визначення об'єкта основних засобів за П(С)БО 7 «Основні засоби» як закінченого пристрою з усіма пристосуваннями і приладдям до нього або окремого конструктивного відокремленого предмета, призначеного для виконання певних самостійних функцій, чи відокремленого комплексу конструктивно поєднаних предметів одного або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя керування та єдиний фундамент, у результаті чого кожний предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно. Якщо об'єкт основних засобів складається з частин, які мають різний термін корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися як окремий об'єкт основних засобів.

Однак і за таким формулюванням доволі важко визначити, які конкретно об'єкти слід відносити до основних засобів, а які до малоцінних необоротних активів. Тому в наказі по господарському товариству про облікову політику доцільно визначити вартісну межу об'єктів, які відносяться до основних засобів, маючи на увазі, що до впровадження П(С)БО 7 «Основні засоби» вона складала понад 1000 грн. за одиницю.

В управлінському обліку важливим є поділ основних засобів за на виробничі та невиробничі. Виробничі основні засоби безпосередньо забезпечують виробництво продукції на підприємстві. Невиробничі основні засоби призначені для обслуговування культурних і соціально-побутових потреб працівників підприємства чи мешканців відповідних населених пунктів. Саме виробничі основні фонди є об'єктом управлінського обліку, оскільки від їхньої наявності, структури, рівня використання найбільше залежить економічна ефективність виробництва.

Важливе значення в управлінському обліку має поділ засобів на діючі й такі, що не використовуються у виробництві, і законсервовані, оскільки рівень витрат значною мірою залежить від суми амортизації, яка не нараховується за об'єктами, що законсервовані. Тому, поряд із відображенням наявності основних засобів на підприємстві загалом, що забезпечує фінансовий облік, важливою є конкретизація даних в управлінському обліку за кожним об'єктом процесу виробництва та фактичного використання в ньому.

При забезпеченні управлінського обліку наявності основних засобів необхідно пам'ятати, що окремі об'єкти є інвентарними, інші - неінвентарними. Інвентарними вважаються об'єкти, що мають натурально-речові ознаки, їх можна виявити в натурі, порахувати, обміряти. Більшість об'єктів основних засобів є інвентарними: будівлі, споруди, передавальні пристрої, автотранспорт, машини й обладнання, прилади та інструменти, обчислювальна техніка, робоча і продуктивна худоба, багаторічні насадження, виробничий і господарський інвентар та ін. Неінвентарні об'єкти не мають натурально-речових ознак, оскільки такими вважаються капітальні інвестиції на поліпшення земельних, водних чи лісових угідь.

Особливістю управлінського обліку основних засобів є те, що вони обліковуються відповідно до центрів відповідальності - виробничих підрозділів: цехів, бригад, ферм, складів та ін., де вони закріплені за матеріально відповідальними особами. Як правило, це керівники підрозділів. Тому з кожним із цих працівників укладають договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

Безпосередній облік об'єктів ведуть в інвентарному списку основних засобів, тип. ф. № ОЗ-9.

Дані інвентарного списку основних засобів, тип. ф. ОЗ-9, мають відповідати показникам інвентарних карточок обліку основних засобів, тип. ф № ОЗ-6, які відкривають на кожний об'єкт окремо, або на групу однотипних об'єктів, що надійшли на підприємство одночасно і мають однакові виробничо-господарське призначення, технічну характеристику та вартість.

Суто для обліку цих даних достатньо. Однак, як зазначалось, управлінський облік - це система, що включає планування і контроль діяльності. Тому тут важливою є інформація, що характеризує властивості об'єктів (потужність, місткість тощо). Таку інформацію можна отримати з проектно-кошторисної документації - на будівлі та споруди, і з технічних паспортів - на машини й обладнання, транспортні засоби тощо, які додають до