РОЗДІЛ 3

АУДИТ СТАНУ ПП «ЕЛІТ-МЕБЛІ»

3.1 Аудит розрахунків з підзвітними особами на ПП «Еліт -

Меблі»

Оцінка аудиторського ризику та його складових властивого ризику та

ризику контролю.

Зміст загального планування аудиту концептуально розкрито у МСА 4 „Планування", затвердженому Комітетом міжнародної аудиторської практики. До процесу планування пред'являються наступні основні вимоги:

> набуття знань про облікову систему клієнта, політику і процедури внутрішнього контролю;

> визначення очікуваного рівня довіри до внутрішнього контролю суб'єкта перевірки;

> визначення і прогнозування змісту, часу проведення й обсягу аудиторських процедур;

> координація роботи молодших аудиторів, експертів та інших спеціалістів, залучених до аудиторської перевірки.

Обсяг робіт з планування аудиту залежить від масштабу і складності аудиту, кваліфікації аудитора і його практичного досвіду, бізнесу клієнта, наявності постійних замовників, чинного законодавства та ін.

На процес планування аудиту значно впливають масштаб і складність аудиту, що залежать від бізнесу клієнта, його величини та діяльності, а зміст плану і програми - від розміру підприємства.

Планування конкретної аудиторської перевірки здійснюється в процесі аудиту від моменту вибору клієнта й укладання угоди до складання висновку. Незважаючи на те що аудиторські фірми можуть певною мірою використовувати типові форми планів і програм, їх необхідно уточнювати і переглядати, оскільки кожна аудиторська перевірка із врахуванням зовнішніх і внутрішніх факторів впливу на діяльність суб'єкта перевірки потребує розробки конкретного плану і програми.

Виділяють наступні етапи планування аудиту:*

визначення мети і завдань аудиту;*

оцінка існуючого середовища суб'єкта перевірки;*

вибір стратегії та її реалізація;*

складання загального плану аудиту;*

підбір і уточнення процедур контролю;*

розробка програми аудиту;*

коригування загального плану і програми аудиту.

Мета аудиторської перевірки полягає у висловленні незалежної кваліфікованої думки про достовірність фінансової звітності.

Робоча документація допомагає в плануванні та проведенні аудиту. Тобто обґрунтовується доцільність документального оформлення аудиту. Аудиторові слід розробити і документально оформити загальний план аудиту, визначити в ньому істотність помилок, а потім здійснити аудит за цим планом.

Загальний план аудиту розробляється детально, щоб аудитор мав можливість завдяки йому підготувати програму аудиту. Програма, її зміст та обсяг залежать від розміру, виду і специфіки підприємства, умов договору на проведення аудиту, а також особливостей методики і техніки, що їх використовує аудитор.

Загальний план аудиторської перевірки складається із завдань, переліку робіт на основних етапах аудиторської перевірки, очікувані терміни виконання, витрат часу, виконавців. Програма аудиту доцільно розробляти на кожний об'єкт аудиторського контролю. Цей документ повинен мати такі реквізити: конкретні процедури перевірки, обсяг вибірки, терміни проведення, виконавців посилання на робочі документи.

Під час розробки загального плану аудитор аналізує певні питання, що сприяють:*

розумінню аудитором бізнесу клієнта;*

головних факторів, які впливають на діяльність підприємства;*

найважливіших характеристик діяльності підприємства, його організаційної структури, процесу виробництва, надання послуг, фінансового стану, а також порядку його звітування, включаючи зміни, які сталися після попереднього аудиту;*

розподілу обов'язків між керівництвом підприємства;*

розумінню обліку і системи внутрішнього контролю;*

методології і принципів бухгалтерського обліку;*

можливого ефекту від змін в обліковій політиці чи термінології аудиту;*

обізнаності аудитора в питаннях бухгалтерського обліку і системи внутрішнього контролю, які можуть бути використані аудитором у тестах оцінки надійності внутрішнього контролю підприємства та в незалежних аудиторських процедурах;*

визначенню ризиків та істотності;*

оцінці аудитором ризику внутрішнього контролю - ефективності системи внутрішньогосподарського контролю підприємства, тобто її спроможності попереджати і виявляти помилки на підприємстві, оцінці особистого аудиторського ризику невиявлення істотних помилок у звітності підприємства і визначенню на підставі цього найважливіших напрямів аудиту;*

визначенню межі суттєвості помилок для цілей аудиту з кожного виду операцій;*

ймовірності існування суттєвих помилок в обліку, яка оцінюється аудитором з огляду на попередній період перевірки і знайдені ним помилки;*

визначенню складних бухгалтерських операцій, включаючи ті, які робилися з використанням суб'єктивної думки бухгалтера (врахування участі в аудиті експертів та інших фахівців);*

розподілу за місцезнаходженням підрозділів підприємства;*

добору виконавців аудиту і розподілу між ними обов'язків з урахуванням професійного рівня і стажу роботи;*

розв'язанню інших питань;*

можливості оперативного включення до програми аудиту наприкінці аудиторської перевірки питання безперервності діяльності підприємства;*

відносинам підприємства зі спорідненими сторонами.

У процесі складання аудиторської програми важливе значення має глибоке розуміння суті та призначення процедур аудиту.

Аудиторські процедури - це система методичних дій аудитора, спрямованих на отримання достатніх і надійних доказів щодо об'єктів аудиту. На зміст аудиторських процедур впливають такі фактори:

· види діяльності суб'єкта перевірки;

· форма і система обліку;

· система внутрішнього контролю;

· застосування електронної обробки даних у системі бухгалтерського обліку.

Аудиторський процес поділяється на стадії перевірки, а останні - на етапи. На кожній стадії та її етапах використовуються притаманні їм аудиторські процедури.

На початковій стадії аудиторського процесу, якщо аудит орієнтований на систему внутрішнього контролю і аудиторського ризику, найхарактерніші такі аудиторські процедури:

· вибір суб'єкта аудиту, ознайомлення з його бізнесом і станом обліку;

· ознайомлення із статутом, установчими документами та правовими зобов'язаннями клієнта;

· процедури оцінки системи обліку і внутрішнього контролю;

· оцінка аудиторського ризику та його елементів;

· визначення обсягу робіт, узгодження суми оплати та складання угоди;

· процедури розробки плану та програми аудиту.

У програмі аудиту види, зміст та час проведення запланованих аудиторських процедур повинні збігатися з показниками загального плану аудиту. Аудиторська програма допомагає керувати виконавцями та контролювати їх роботу. До неї включається також перелік об'єктів аудиту за його напрямами, а також фіксується час, необхідний для кожного напряму або аудиторської процедури.

У програмі аудитор оцінює ризик внутрішнього контролю та особистий ризик невиявлення істотних помилок у