Головним завданням управління дебіторською заборгованістю є:

- сприяння зростанню обсягу продаж шляхом надання комерційного кредиту і тим самим – зростанню прибутку;

- підвищення конкурентноздатності за допомогою відстрочення платежів;

- визначення ступеня ризику несплати рахунків покупцями;

- розрахунок прогнозованого розміру резерву сумнівних боргів;

- надання рекомендацій щодо зменшення кількості фактично або потенційно неплатоспроможних покупців. [1,c.21]

Бухгалтерський облік повинен відображати вжиті заходи на бухгалтерських рахунках та, відповідно, їх вплив на фінансові результати діяльності підприємства. Основні положення обліку розрахунків з покупцями та іншими дебіторами (дебіторської заборгованості) наведені на рисунку 1.1.

Рисунок 1.1 – Основні положення організації обліку дебіторської заборгованості

Як вже зазначалося в попередньому пункті, дебіторська заборгованість – сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату. В даному питанні розглянемо більш детальну класифікацію дебіторської заборгованості (рисунок 1.2).

ю

Рисунок 1.2 – Класифікація дебіторської заборгованості

Види довгострокової дебіторської заборгованості наведені на рисунку 1.3.

Довгострокова дебіторська заборгованість, на яку нараховуються відсотки оцінюється та відображається в балансі за її теперішньою вартістю.

Рисунок 1.3 – Види довгострокової дебіторської заборгованості

Поточна дебіторська заборгованість – це заборгованість, що виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу. Її види наведені на рисунку 1.4.

Із визначень довгострокової та поточної дебіторської заборгованості можна зробити висновок: оскільки віднесення заборгованості до поточної або довгострокової прив’язане до дати балансу, на вказану дату слід переглядати довгострокову заборгованість за окремими дебіторами за термінами її погашення. Якщо виявиться, що до терміну погашення заборгованості залишилося менше 12 місяців, таку довгострокову заборгованість слід відобразити на дату балансу як поточну. [3,c.68]

Бухгалтерська класифікація дебіторської заборгованості визначена Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, а також балансом, які між собою взаємно узгоджені.

Основні види дебіторської заборгованості та їх відображення на рахунках бухгалтерського обліку та у балансі наведені в таблиці 1.1.

Рисунок 1.4 – Види поточної дебіторської заборгованості

Таблиця 1.1 – Бухгалтерська класифікація дебіторської заборгованості

Види дебіторської заборгованості | Бухгалтерський рахунок | Рядок балансу

Довгострокова:

- за майно, що знаходиться у фінансовій оренді | 161 | 050

- довгострокові векселі отримані | 162 | 050

- розрахунки з працівниками за виданими довгостроковими позичками | 163 | 050

Поточна:

- короткострокові векселі отримані | 34 | 150

- за продукцію, товари, роботи і послуги | 36,38 | 160,161,162

- за виданими авансами | 371 | 180

- за розрахунками з підзвітними особами | 372 | 210

- за нарахованими дивідендами, відсотками, роялті, що підлягають надходженню | 373 | 190

Продовження таблиці 1.1

- за претензіями, пред’явленими постачальникам, підрядникам, транспортним організаціям за пред’явленим їм і визнаними штрафами, пенею, неустойками | 374 | 210

- з відшкодування нанесених збитків у результаті недостач і втрат від псування цінностей, недостач і розкрадання грошових коштів, якщо винуватець виявлений | 375 | 210

- за позиками членам кредитних спілок | 376 | 210

- за операціями, пов’язаними зі спільною діяльністю, за іншими розрахунками з працівниками та іншими розрахунками з іншими дебіторами | 377 | 210

- за розрахунками з бюджетом | 377,64 | 170

- за внутрішніми розрахунками і за розрахунками з пов’язаними сторонами | 377,682,683 | 200

Дебіторську заборгованість класифікують також за строками непогашення. Така класифікація використовується при обчисленні резерву сумнівних боргів та розкривається у примітках до фінансової звітності.

Можна виділити ще два особливі види дебіторської заборгованості:

- відстрочені податкові активи – сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню у наступних періодах і виникає у випадку, коли фінансовий прибуток менший за податковий. Відстрочені податкові активи відображаються у рядку 060 балансу у складі довгострокової дебіторської заборгованості. Методологічні засади відображення в обліку відстрочених податкових активів регламентується П(С)БО 17 «Податок на прибуток».

- витрати майбутніх періодів - витрати, здійснені у звітному періоді, але які будуть визнані витратами у звіті про фінансові результати у майбутніх звітних періодах згідно з принципом відповідності доходів та витрат. Такі витрати тимчасово відображаються в окремому розділі балансу. До витрат майбутніх періодів відносяться: витрати, пов’язані з підготовчими до виробництва роботами в сезонних галузях промисловості; з освоєнням нових виробництв та агрегатів; сплачені авансом орендні платежі; оплата страхового поліса; передплата на газети, журнали, періодичні та довідкові видання.

Для накопичення інформації про дебіторську заборгованість та відображення операцій за нею у Плані рахунків передбачені рахунки класу 1 «Необоротні активи» та класу 3 «Кошти, розрахунки та інші активи». Ці рахунки у балансі об’єднуються у відповідні статті.

Значну частину виробленої продукції підприємство реалізовує, переважно, покупцям та замовникам. Вони можуть розраховуватися з підприємством-постачальником за продукцію перед її отриманням (передоплата), в момент отримання (розрахунок готівкою) та після відвантаження (післяплата). Підприємства, які випускають продукцію у великих обсягах і зацікавлені у її швидкій реалізації або розширенні ринків збуту, можуть іти на поступки своїм покупцям щодо терміну оплати. Протягом терміну, початком виникнення якого вважається дата від-пуску продукції, а кінцем — дата оплати покупцем раніше отриманої про-дукції, у підприємства-постачальника на суму реалізованої продукції буде існу-вати дебіторська заборгованість.[4,c35]

В бухгалтерському обліку для групування інформації про дебіторську забо-ргованість за товари, роботи і послуги призначений активний рахунок 36 „Розра-хунки з покупцями та замовниками". Він має такі субрахунки:

361 „Розрахунки з вітчизняними покупцями";

362 „Розрахунки з іноземними покупцями".

По дебету рахунку 36 „Розрахунки з покупцями та замовниками" відобра-жається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, на-даних послуг (у тому числі на виконання бартерних контрактів), яка включає податок на додану вартість, акцизи та