Крім того, для обліку дебіторської заборгованості використовується позабалансовий рахунок 071 «Списана дебіторська заборгованість». На цьому рахунку обліковується списана дебіторська заборгованість протягом не менше трьох років з дати списання для спостереження за можливістю її стягнення у разі зміни майнового становища боржника.

Дебіторська заборгованість остаточно списується із субрахунку 071 після надходження суми в порядку відшкодування з одночасними записами за дебетом рахунків 30 «Каса», 31 «Рахунки в банках» чи інших рахунків обліку активів і кредитом субрахунку 716 «Відшкодування раніше списаних активів» або у зв’язку з закінченням строку обліку такої заборгованості.

Аналітичний облік списаної дебіторської заборгованості ведеться за кожним боржником. Для обліку сум дебіторської заборгованості застосовується два види оцінок:

- за дисконтованою вартістю майбутніх платежів, що очікуються для погашення цієї заборгованості;

- за чистою реалізаційною вартістю.

Оцінка за дисконтованою вартістю майбутніх платежів застосовується орендодавцями для відображення платежів за договорами фінансової оренди. Тобто, сума таких платежів відображається в сумі чистих інвестицій в оренду, що дорівнює загальній сумі мінімальних орендних платежів і негарантованої ліквідаційної вартості за вирахуванням незаробленого фінансового доходу.

За чистою реалізаційною вартістю включається до підсумку балансу поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу). Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється резерв сумнівних боргів. Відповідно до принципу нарахування, в момент відвантаження товарів підприємство визнає дохід від реалізації. У цьому випадку дебіторська заборгованість оцінюється за первісною вартістю. Однак, у дохід включаються також борги, що ймовірно, ніколи не будуть оплачені. Це призводить до того, що реальний дохід, який отримає підприємство в майбутньому, буде меншим на суму зазначених боргів. [12,c.57]

Враховуючи принцип обачності, згідно з яким не можна завищувати доходи, на дату балансу поточна дебіторська заборгованість має бути відображена за чистою реалізаційною вартістю, яка являє собою різницю між первісною вартістю поточної дебіторської заборгованості і сумою резерву сумнівних боргів. Оцінку поточної дебіторської заборгованості в момент визнання та на балансу можна представити формулами:

В момент визнання > Первісна вартість = Сума одержаного доходу – торгові знижки – вартість повернених товарів;

На дату складання балансу > Чиста реалізаційна вартість = Сума поточної дебіторської заборгованості – резерв сумнівних боргів

Відповідно до Інструкції №291, якою регламентується застосування плану рахунків бухгалтерського обліку, створення резерву сумнівних бор-гів передбачається відображати на рахунку 38 „Резерв сумнівних боргів". По кредиту рахунку 38 відображається створення резерву сумнівних боргів (кореспонденція з рахунками обліку витрат). По дебету — списання сумнів-ної заборгованості в кореспонденції з рахунками дебіторської заборгованості або зменшення нарахованих резервів в кореспонденції з рахунками обліку доходів.

Аналітичний облік на рахунку 38 „Резерв сумнівних боргів" можна вести за боржниками або по термінах непогашеної дебіторської заборгованості. Рахунок 38 є регулювальним до рахунку обліку дебіторської заборгованості (за аналогією до обліку нарахування зносу). Завдяки цьому рахунку можна визначити чисту реалізаційну вартість дебіторської заборгованості.

Будь-яка заборгованість, як довгострокова, так і поточна, у певний момент може бути визнана підприємством безнадійною. Щоб визнати в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість безнадійною досить, щоб була виконана одна з таких умов:

- закінчився строк позовної давності (3 роки);

- існує впевненість у тому, що боржник не погасить свою заборгованість.

Безнадійна дебіторська заборгованість в момент її визнання списується за рахунок резерву сумнівних боргів, який формується на дату балансу на підставі даних бухгалтерського обліку минулих звітних періодів. При створенні резерву сумнівних боргів збільшуються інші витрати операційної діяльності, а списання безнадійної заборгованості відбувається не за рахунок зменшення раніше нарахованого доходу, а за рахунок зменшення резерву сумнівних боргів.

Поточна дебіторська заборгованість, щодо якої створення резерву сумнівних боргів не передбачено, у разі визнання її безнадійною списується з балансу з відображенням у складі інших операційних витрат (рахунок 944 «Сумнівні та безнадійні борги»). Довгострокова дебіторська заборгованість, що визнана безнадійною, спису-ється з балансу з відображенням втрат у складі інших витрат (рахунок 977 «Інші витрати звичайної діяльності») або надзвичайних витрат (рахунок 99 «Надзви-чайні витрати») — залежно від причини списання.

Ефективна організація обліку розрахунків з покупцями та іншими дебіторами сприяє підвищенню розрахункової та платіжної дисципліни та уникненню непорозумінь з діловими партнерами підприємства. [11,c85]

1.2 Нормативно-правове регулювання обліку розрахунків з покупцями та іншими дебіторами

У процесі своєї діяльності кожне підприємство вступає у господарські відносини із постачальниками, працівниками, покупцями та іншими юридичними і фі-зичними особами. Ці відносини забезпечують нормальне функціонування підприємства. Господарські відносини регламентуються договорами. При встановленні господарських відносин між сторонами виникають певні права і зобов'язання. З юридичної точки зору ці права і зобов'язання виникають в момент укладення договору. В бухгалтерському обліку виникнення зобов'язань однієї сторони пе-ред іншою відображається після здійснення однією із сторін дій, передбачених у договорі. Виникнення заборгованості пояснюється тим, що майже ніколи не збіга-ються моменти виконання зустрічних зобов'язань. Як наслідок, з однієї сторони в складі господарських засобів виникає актив (тому, що існує ймовірність отри-мання майбутніх вигод) у вигляді дебіторської заборгованості, а в іншої — зобо-в'язання погасити цю заборгованість перед кредитором.

Методологічні засади