Другим етапом аудиту розрахунків з дебіторами є оцінка стану претензійної роботи на підприємстві щодо врегулювання нестач при отриманні товарно-матеріальних цінностей, а також претензій щодо невідповідності якісних показників отриманої продукції (товарів, робіт, послуг). Крім того, аудитору потрібно вивчити та оцінити роботу підприємства щодо стягнення простроченої дебіторської заборгованості (висунення претензій, подання позовів до суду).

Третім (окремим) етапом перевірки є вивчення строків існування дебіторської заборгованості з метою встановлення простроченої. При цьому доцільно складати порівняльні таблиці, в яких мають бути дані про строки існування тієї чи іншої заборгованості. Таке групування дає аудитору змогу виділити сумнівну заборгованість для розрахунку резерву сумнівних боргів та встановити безнадійну заборгованість. Це пов'язано з тим, що згідно із законодавством безнадійна заборгованість має бути списана. Порядок списання безнадійної дебіторської та кредиторської заборгованості має суттєві відмінності в бухгалтерському та податковому обліку.

Отже, при перевірці потрібно:

1) встановити, за яких обставин виникла заборгованість (дебіторська заборгованість може виникнути в зв'язку із відвантаженням товарів, робіт, послуг або зв'язку із сплатою коштів постачальнику у вигляді авансів, а кредиторська — у зв'язку з отриманням товарів, робіт, послуг або грошових коштів від покупців у вигляді авансів). З'ясування цього необхідно насамперед для того, щоб здійснити перевірку правильності визначення податкових подій;

2) перевірити порядок відображення в бухгалтерському обліку списання заборгованості;

3) встановити правильність відображення в податковому обліку даних операцій при розрахунку податку на прибуток і податку на додану вартість.

Аудиторська практика засвідчує, що найпоширенішою помилкою при перевірці списання безнадійної дебіторської заборгованості підприємства є те, що на підприємстві взагалі не визначається резерв сумнівних боргів, який має бути нарахованим або за кожним боржником окремо, або за строками погашення дебіторської заборгованості. Це призводить до того, що при відображенні в бухгалтерському обліку списання дебіторської заборгованості підприємства застосовують нетипову кореспонденцію рахунків, а також відбувається викривлення даних фінансової звітності в частині визначення чистої реалізаційної вартості дебіторської заборгованості за відвантажену продукцію (товари), надані роботи (послуги).

Аудиторська практика доводить, що найбільш типовими порушеннями при аудиті розрахунків з підзвітними особами, є такі:

1) при відрядженні працівника строком на один день або в таку місцевість, звідки він може щодня повертатись до місця постійного проживання, бухгалтерія підприємства розраховує добові за нормами, нижчими від законодавчо встановлених, що суперечить чинному законодавству.

2) порушується порядок оформлення авансових звітів та посвідчень на відрядження, що ставить під сумнів правомірність списання на витрати підзвітних сум, а саме:

ь не відповідають дати авансового звіту датам, зазначеним у посвідченні на відрядження;

ь здійснюються арифметичні помилки при підрахунку величини добових;

ь відсутня або неправильна кореспонденція рахунків у авансових звітах при прийнятті їх бухгалтерією;

ь день вибуття та день прибуття працівника при відрядженні для розрахунку добових визначаються як один день замість двох;

ь приймаються до виконання авансові звіти з неправильно визначеним строком відрядження (наприклад, не враховуються вихідні та святкові дні);

ь оформлюється авансовий звіт одним числом за кілька відряджень;

3) неправильне визначення норм добових для відряджень за кордон.

4) частими є випадки, коли в посвідченнях на відрядження в більшості випадків відсутні номер і дата наказу керівника підприємства про направлення тієї чи іншої особи у відрядження. У разі відсутності такої відмітки витрати на відрядження можуть бути визнані як неправомірні. [13,c.34]

Розділ 2

організація обліку розрахунків з покупцями та іншими дебіторами на ПП «Гойдалка»

2.1 Характеристика підприємства та особливості його облікової політики

Підприємство є юридичною особою згідно з законодавством України. Підприємство набувало права юридичної особи з моменту його державної реєстрації, проведеної у порядку, встановленому законодавством.

Підприємство має право здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яка не суперечить законодавству України і відповідає цілям, передбачених Статутом (додаток А).

Підприємство має самостійний баланс, розрахунковий рахунок та інші, включаючи валютний, рахунки в установах банку, свою символіку, круглу печатку, кутовий та інші штампи, фірмовий знак та інші реквізити.

Підприємство керується у своїй діяльності законодавством України і Статутом.

ПП «Гойдалка» було засноване на початку 2004 року. Воно виготовляє меблеву продукцію усіх видів та рівнів з високоякісних порід деревини. Основним напрямком виробництва є виготовлення дитячих меблів. Також до спеціалізації виробництва входить виготовлення високоякісних матеріалів та комплектуючих різноманітного типу для виготовлення меблевої продукції.

Основою функцією виробництва є меблева продукція та сировина для її виготовлення тобто різні групи деревини, які добувається в екологічно чистому районі та на спеціальних територіях у Карпатах За роки свого існування підприємство зуміло завоювати своєю продукцією тисячі професіоналів та аматорів. На підприємстві розташоване найновіше вітчизняне обладнання, що дозволяє в повній мірі задовольнити потреби своїх клієнтів. Підприємство виготовляє більше 100 видів різноманітної продукції, чим задовольняє усіх своїх клієнтів. Воно має багатший досвід у виробництві та виготовленні меблевої продукції та сировину для її виготовлення.

Технологія виробництва поділяється на дві частини: ручна лінія виробництва та автоматизована. Підприємство має у своєму розпорядженні завод по виробництву та добування сировини фірмовий магазин та склад що знаходиться в Івано – Франківську. Основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності є прибуток. Прибуток утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них затрат, а також затрат на оплату праці. Чистий прибуток, одержаний після покриття вказаних затрат, а також розрахунків з бюджетом та кредиторами, залишається в повному розпорядженні підприємства.

Підприємство здійснює бухгалтерський та податковий облік результатів своєї роботи, веде статистичну звітність і відповідає за її достовірність, вносить платежі у бюджет відповідно до чинного податкового законодавства. Організаційна структура управління підприємства наведена на