Як інформаційна база були використані праці вітчизняних і закордонних авторів, законодавчі та нормативно-правові акти з питань економіки, підприємницької діяльності, оподаткування, бухгалтерського обліку й аналізу, матеріали наукових видань, статистичні довідники, регістри обліку та фінансова звітність підприємства.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в запропонованій ідеї подавання малими підприємствами сфери послуг приміток до фінансової звітності та розроблення первинного варіанту таких приміток до фінансової звітності підприємств сфери послуг, рекомендаціях і пропозиціях щодо аналізу фінансових результатів на підприємствах сфери послуг . А також удосконалено методику й організацію проведення економічного аналізу господарської діяльності шляхом визначення основних показників та схематично оформлених блоків проведення такого аналізу;

Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що запропонована методика аналізу фінансових результатів на підприємствах сфери послуг апробована в П.Ф.“Монремо” м. Долина, а отже є реальною, і може бути застосована на інших підприємствах галузі. Практичне значення отриманих результатів засвідчує довідка про впровадження окремих із них в П.Ф.“Монремо” м. Долина (довідка №377 від 04.06.2010 р.).

РОЗДІЛ I

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ФІНАНСОВОГО ОБЛІКУ І АНАЛІЗУ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ПІДПРИЄМСТВІ СФЕРИ ПОСЛУГ

1.1. Організація бухгалтерського обліку на підприємствах сфери послуг: поняття, предмет, метод, принципи та облікова політика

Організація “як” смислове поняття передбачає упорядкованість, взаємодію окремих елементів, що перебувають у певній функціональній залежності між собою. Найчастіше термін “організація” вживається для позначення такої властивості, як упорядкування всіх елементів визначеного об’єкта в часі і просторі. Щодо організації бухгалтерського обліку, то таке поняття може бути визначено як науково-обґрунтована сукупність умов, за яких найбільш економно і раціонально здійснюється збір, обробка і зберігання бухгалтерської інформації з метою оперативного контролю за правильним використанням майна підприємства та надання користувачам неупередженої фінансової звітності.

Через проведення раціональної організації робіт можна досягти удосконалення та раціоналізації обробки інформації, розподілу робіт між персоналом бухгалтерії, науково організувати працю. Тому під організацією бухгалтерського обліку нерідко розуміють сукупність дій зі створення цілісної системи бухгалтерського обліку, функціонування якої спрямоване на забезпечення інформаційних потреб користувачів облікової інформації, включаючи вибір форм організації та формування матеріального й інформаційного забезпечення облікового процесу.

Організація - це один із найбільш відповідальних етапів створення підприємства та підготовки його до ефективної діяльності [30]. Для того, щоб процес організації бухгалтерського обліку відбувся, потрібно щоб власник підприємства застосував заходи, які були б направлені на забезпечення реєстрації фактів господарського життя, їх узагальнення з метою отримання необхідної інформації для складання звітності та прийняття управлінських рішень. Провести свої заходи він може лише через головного бухгалтера, якому

делегує відповідні повноваження.

Оскільки у теорії і практиці ми дуже часто чуємо словосполучення “організація обліку” і “ведення обліку”, то потрібно з’ясувати, що є між ними спільного, а що відмінного. Наприклад якщо власник або керівник підприємства веде особисто облік або замовляє цю роботу у спеціалізованих фірмах, то на такому підприємстві, як правило, має місце лише ведення обліку, оскільки організовувати нікого. Якщо ж є колектив обліковців, то щоб він гармонійно працював, його повинен очолити головний бухгалтер. Саме на нього у такому випадку й покладено завдання організувати роботу кожного бухгалтера, довести до нього функції, які він буде виконувати та яку відповідальність нестиме за це.

Таким чином, організація обліку - це прерогатива засновника (керівника), ведення обліку - це виключно обов’язки бухгалтера. Він повинен дотримуватися при цьому застосування узгодженої із засновником методології та технології обліку фактів господарського життя для складання фінансової звітності за діючими стандартами обліку. Відповідальність при цьому покладається внутрішнім нормативним актом на бухгалтерську службу. Це може передбачатись в Наказі про облікову політику, Положенні про бухгалтерію підприємства, Статуті, Посадовій інструкції головного бухгалтера тощо (Додатки А, Б, В, Г відповідно).

Організація передусім означає послідовність виконання операцій чи процедур, а будь-яка послідовність передбачає порядок, який можна структурувати у етапи. Виділяють три основні етапи організації обліку: методичний, технічний, організаційний. Вони між собою тісно пов’язані, кожний з них має певне призначення та притаманні лише йому процедури.

Так, на першому, методичному, етапі організації бухгалтерського обліку здійснюється вибір системи певних способів та прийомів, на яких базуються документування, інвентаризація, використання синтетичних та аналітичних рахунків, застосування методу подвійного запису, оцінка майна та зобов’язань, калькулювання, бухгалтерський баланс та звітність. Тобто на цьому етапі здійснюється вибір конкретного застосування елементів методу бухгалтерського обліку.

Другий, технічний етап організації бухгалтерського обліку, полягає у виборі способу обробки облікових даних за тією чи іншою технологією (у ручному чи комп’ютеризованому режимі); розробці переліку облікових регістрів та їх форм за ручної обробки інформації, переліку комп’ютерних програм для обліку - за комп’ютеризованого обліку; встановленні порядку здійснення записів у регістрах і переносу даних у регістри, а також порядку надання інформації, отриманої у електронній обліковій системі.

Якщо під час першого та другого етапів здійснюється організація ведення облікових записів, то третій етап - організаційний - полягає в організації роботи облікового апарату, або іншими словами - це організація бухгалтерської служби, яка всі ці роботи має виконувати [16]. Він включає:

•

•

•

•