Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні здійснюється з метою створення єдиних правил фінансової звітності, які є, як зазначалося раніше, обов’язковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів, а також з метою вдосконалення обліку та фінансової звітності.

Основними нормативно-правовими актами з бухгалтерського обліку в Україні, є:

1. Закону України від 16.07.99 р. №996-ХIV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” [1, с. 3];

2. Національні Положення (стандарти) бухгалтерського обліку [10, c. 120];

3. Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. №419 [12 c. 49].

4. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств і організацій [6 c. 3-13] та розроблена до нього Інструкція із застосування, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 3О.11.99 р. №291 [7 c. 14-64].

Діяльність підприємства сфери послуг в будь-якій галузі призводить до отримання певного результату.

Фінансовий результат – кінцевий економічний результат діяльності підприємства, що виражається у формі прибутку або збитку за визначений період часу.

Самі по собі окремі чинники (земля, праця, капітал) фінансового резуль-

тату не дають і за відсутності господарської діяльності фінансовий результат також відсутній. Він виникає при поєднанні цих факторів у процесі господар-

ської діяльності на підприємствах залежно від галузевого спрямування.

РОЗДІЛ II

ОСОБЛИВОСТІ МЕТОДИКИ Й ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКУ ДОХОДІВ, ВИТРАТ І РЕЗУЛЬТАТІВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ СФЕРИ ПОСЛУГ

2.1.Облік доходів та витрат на підприємствах сфери послуг

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи і витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності регламентуються: П(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”, П(С)БО 15 “Дохід”, П(С)БО 16 “Витрати”, П(С)БО 25 “Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва”, (Звіт про фінансові результати (форма 2-м)) [10], Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій [7].

Для визначення фінансового результату діяльності підприємства за звітний період необхідно порівняти доходи звітного періоду і витрати, понесені для одержання цих доходів [15, с. 640].

Для визначення фінансового результату діяльності за звітний період необхідно дотримуватись принципів визнання доходів і витрат, а саме: нарахування, відповідності, періодичності [18, с. 832].

Принцип нарахування передбачає відображення результатів господарських операцій у тому звітному періоді, коли відбувається господарська операція, не враховуючи моменту отримання чи сплати грошових коштів, оскільки не завжди оплата грошових коштів збігається по звітних періодах з моментом здійснення господарської операції.

Принцип нарахування застосовується в поєднанні з принципом відповідності, який полягає в порівнянні доходів і витрат звітного періоду, тобто витрати, понесені для отримання доходу, повинні бути погоджені із цим доходом.

Наприклад, якщо підприємство визнало дохід від надання послуг в момент здачі об’єкта замовникам, то одночасно необхідно визнати собівартість виконаних робіт. У даному випадку дохід визнається в момент збільшення активу – дебіторської заборгованості, а витрати – одночасно зі зменшенням активів (товарів).

Для визначення фінансового результату, виходячи з принципу періодичності, доходи та витрати підприємства розподіляються за звітними періодами.

Доходи, витрати і фінансовий результат діяльності підприємства визначаються наростаючим підсумком за звітний період.

Правильне застосування вказаних принципів дає можливість достовірно визнати і порівняти суму доходу і відповідних витрат кожного звітного періоду.

Доходи малих підприємств визначаються згідно з Положенням (стандартом) 15 “Дохід”. Це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи від звичайної діяльності підприємства та її розкриття у фінансовій звітності.

Доходом визнається збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників), за умови що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

На підприємствах сфери послуг ведеться бухгалтерський облік і подається фінансова звітність згідно з порядком установленого П(С)БО 25 “Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва”. Цим стандартом встановлено склад доходів, що відносяться до відповідної групи. Визнані доходи на підприємствах сфери послуг класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами:

- дохід (виручка від надання послуг);

- інші операційні доходи;

- інші звичайні доходи;

- надзвичайні доходи.

Підприємства отримують доходи в результаті здійснення своєї звичайної діяльності або від надзвичайних подій.

Під звичайною діяльністю підприємства розуміють будь-яку операційну діяльність, а також операції, що її забезпечують або виникають унаслідок її проведення.

До надзвичайних подій відносять події або операції, які відрізняються від звичайної діяльності підприємства та не очікується, що вони повторюватимуться періодично або в кожному наступному звітному періоді. Надзвичайні події – це стихійні лиха, пожежі, техногенні аварії тощо.

Спрощеним Планом рахунків передбачено для обліку доходів використання рахунку 70 “Доходи”.

За рахунком 70 “Доходи” ведеться облік та узагальнення інформації про доходи від реалізації, інших операційних, інших звичайних і надзвичайних доходів , а також вирахувань з доходу. По кредиту цього рахунку відображається сума загального доходу разом із сумою непрямих податків, зборів (обов’язкових платежів), що включені до ціни продажу, за дебетом – щомісячне відображення належної суми непрямих податків, зборів (обов’язкових платежів), щорічне або щомісячне віднесення суми чистого доходу на рахунок 79 “Фінансові результати” [17, с. 728].

До складу доходу від операційної діяльності (виручки) від реалізації входять загальні доходи (виручка) від реалізації готової продукції, товарів, виконаних робіт та наданих послуг.

До складу інших