Кожний зі стандартів включає загальні положення, в яких зазначається сфера застосування та наводяться основні терміни, що використовуються в стандарті, подаються визначення та оцінка об’єкта обліку, перелік інформації, яка має бути розкрита в примітках до фінансової звітності відносно такого об’єкта, коротко викладена методологія обліку.

Безумовно, що П(С)БО — не інструкція з обліку. У П(С)БО не наводяться первинні документи, в яких фіксується господарські операції, бухгалтерські проведення на рахунках, регістри обліку. Вони регламентуються іншими нормативними документами Міністерства фінансів України, галузевих органів управління. Важливим інструментом регулювання бухгалтерського обліку є План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. № 291 [6 c. 3-13].

Цим же наказом затверджена Інструкція про застосування зазначеного Плану рахунків [7 c. 14-64].

Слід відмітити, що План рахунків відповідає методиці складання фінансової звітності. Кожний з його дев’яти класів рахунків узгоджений з відповідними розділами Балансу підприємства, або ж звіту про фінансові результати, а рахунки класу 0 — із примітками до фінансової звітності.

Так, сальдо рахунків класів 1—3 використовується для заповнення розділів Активу Балансу, а сальдо рахунків класів 4—6 (крім дебетових сальдо) — для заповнення розділів Пасиву Балансу. Дані рахунків класів 7—9 використовуються для складання Звіту про фінансові результати.

Підприємство може самостійно вводити до Плану рахунків субрахунки, не передбачені в Плані рахунків, а також субрахунки другого й інших порядків, виходячи з власних потреб.

1.3. Результати діяльності підприємств сфери послуг як економічна та обліково-аналітична категорія

Фінансовий результат – кінцевий економічний результат діяльності підприємства, що виражається у формі прибутку або збитку за визначений період часу.

З економічної точки зору, прибуток – це різниця між усіма надходженнями підприємства і усіма витратами, пов’язаними з виробництвом та продажем його товарів та послуг. В схематичному уявленні прибуток – це те, що залишається підприємству після сплати факторів виробництва (робоча сила, капіталовкладення, сировина) і взагалі за вирахуванням усіх витрат. Саме існування прибутку вже припускає, що всі отримані підприємством суми (приблизно відповідають його обороту) перевищують понесені їм витрати. Розкриваючи сутність прибутку, необхідно розглянути його основні ознаки та їх характеристику, як це представлено в таблиці 1.2

Таблиця 1.2

Основні ознаки прибутку та їх характеристика

Ознака | Характеристика

1 | 2

1. Прибуток – форма доходу підприємця, який займається відповідним видом діяльності | Зовнішня, найбільш проста форма вираження прибутку, але недостатня для його повної характеристики, оскільки діяльність може бути не пов’язаною з отриманням прибутку (політична діяльність, благодійна та ін.)

2. Прибуток – форма доходу підприємця, який вклав свій капітал з метою досягненні певного комерційного успіху | Категорія прибутку нерозривно пов’язана з категорією капіталу, як особливим фактором виробництва, та в опосередкованому вигляді характеризує ціну функціонуючого капіталу.

3. Прибуток не є гарантованим доходом підприємця, який вклав свій капітал в заснування підприємства. | Виступає результатом вдалого ведення бізнесу. Прибуток – плата за ризик здійсненої підприємницької діяльності, оскільки підприємець може не отримати запланованого прибутку, а й втратити вкладений капітал. Рівень прибутку та рівень підприємницького ризику знаходяться між собою в прямо пропорційній залежності.

4. Прибуток характеризує лише ту частину доходу, яка “очищена” від понесених витрат на здійснення цієї діяльності | В кількісному вираженні прибуток є кінцевим показником, різницею між сукупними доходами та сукупними витратами в процесі здійснення підприємницької діяльності.

5. Прибуток – вартісний показник, виражений в грошовій формі |

Така форма оцінки прибутку пов’язана з практикою узагальненого вартісного обліку всіх пов’язаних з ним основних показників: вкладеного капіталу, отриманого доходу, понесених витрат, ін., та з діючим порядком податкового її регулювання.

Враховуючи основні ознаки та характеристики прибутку, наведені вище, можна сформулювати поняття прибутку. Прибуток представляє собою виражений в грошовій формі чистий доход підприємця на вкладений капітал та характеризує його винагороду за ризик здійснення підприємницької діяльності, та є різницею між сукупним доходом та сукупними витратами в процесі здійснення цієї діяльності.

Поняття прибутку носить залишковий (те, що залишається від надходжень та витрат), всебічний (всі доходи, всі витрати і все, що залишається) та простий (різниця) характер. Економісти й політики, які займались аналізом сутності прибутку, розійшлися в поглядах по